04 лютого 2026 року Справа № 480/169/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника позивача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 12-ої Регіональної військово - лікарської комісії про визнання протиправною та скасування постанови оформленої протоколом засідання штатної ВЛК, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 12-ої Регіональної військово - лікарської комісії (вул. Культури, буд. №5, м. Харків, 61058) , в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати Постанову 12-ої Регіональної військово - лікарської комісії від 17.09.2025, оформлену Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025-0917-0849-3720-3 від 17.09.2025 "12 Регіональна ВЛК (м. Харків)", в якому вказано, що захворювання "Гіпертонічна хвороба II ст, 2 ступеня, ризик 3 (високий) гілертензивне серце, ІХС, дифузний кардіосклероз, аортоскдероз, недостатність МК Іст, АК Іст (В) зі збереженою ФВЛШ (64%) NYНА II, ХСН Іст, Хронічне обструктивне захворювання легень гр Е (II ст), емфізема легень, обмежений пневмофіброз, ЛН II ст за змішаним типом (ЖЕЛ вд - 35,44%, ЖЕЛ вид - 26,55%, МВЛ - 13,77%, ОФВ - 20,49%)" - "Захворювання, НІ, не пов'язані із проходженням військової служби";
- зобов'язати 12 Регіональну військово - лікарську комісію повторно розглянути документи та вирішити питання по встановленню причинного зв'язку захворювань: "Гіпертонічна хвороба II ст, 2 ступеня, ризик 3 (високий) гіпертензивне серце, ІХС, дифузний кардіосклероз, аортосклероз, недостатність МК Іст, АК Іст (В) зі збереженою ФВЛШ (64%) NYНА II, ХСН Іст, Хронічне обструктивне захворювання легень гр Е (II ст), емфізема легень, обмежений пневмофіброз, ЛН II от за змішаним тином (ЖЕЛ вд - 35,44%, ЖЕЛ вид - 26,55%, МВЛ - 13,77%, ОФВ - 20,49%), та прийняти нову постанову (протокол), вказавши наступне формулювання - "Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини".
Ухвалою суду від 14.01.2026 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 23.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
У подальшому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що існують значні об'єктивні ризики, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не зможе забезпечити повний всебічний, згідно процесуального законодавства, розгляд справи та винесення судом неупередженого, обґрунтованого, справедливого і правомірного рішення.
Розглянувши подане представником позивача клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина 2 статті 257 КАС України).
Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини 3 статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у частині четвертій статті 257 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову 12-ої Регіональної військово - лікарської комісії від 17.09.2025, оформлену Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025-0917-0849-3720-3 від 17.09.2025 "12 Регіональна ВЛК (м. Харків)".
На переконання суду, така категорія справ не визначена у переліку частини 4 статті 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, суд зауважує, що у заявленому клопотанні не зазначено належних мотивів, якими обґрунтовується необхідність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами не обмежує представника позивача своєчасно реагувати на заяви, клопотання відповідача у справі, належним чином захищати права та законні інтереси позивача та жодним чином не впливає на належність інформування про хід розгляду справи.
Водночас, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування і складу учасників ця справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження і для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті спору, на думку суду, не є обов'язковим заслуховування усних пояснень представників сторін у судовому засіданні.
Отже, для того, щоб суд міг дійти іншого висновку, клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні має бути достатньо переконливим та містити вагомі аргументи, які б вказували на доцільність розгляду справи в судовому засідання за участю сторін.
Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У цьому контексті суд зауважує, що спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом.
Відтак, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи жодним чином не порушує законних прав сторони, тоді як можливість реалізації учасником справи окремих процесуальних прав, як-от права брати участь в судовому засіданні, надавати суду усні пояснення, задавати питання іншим учасникам справи тощо, закон пов'язує з видом судового процесу для розгляду конкретної справи, тобто зазначені права не можна вважати абсолютними.
З огляду на викладене, враховуючи предмет спору, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, відсутність потреби у допиті свідків, у призначенні експертизи у справі з огляду на наведені представником відповідача доводи щодо заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.
Відтак у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи № 480/169/26 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Глазько