05.02.26
33/812/65/26
Єдиний унікальний номер судової справи 479/1412/25
Номер провадження 33/812/65/26 Головуючий у місцевому суді: Репушевська О.В.
Категорія: ст.124, ч.2 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В.
05 лютого 2026 року місто Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,
за участю:
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 - адвоката Голубенка Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Голубенка Романа Сергійовича на постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452636, який надійшов на розгляд до Кривоозерського районного суду Миколаївської області та був складений 13 вересня 2025 року, зазначено, що 13 вересня 2025 року близько 12 год. 25 хв. в селищі Криве Озеро по вулиці Калантирській, біля будинку №107, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки та моделі ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив з'їзд у кювет. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп.«б» п.2.3, п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452644, який був складений 13 вересня 2025 року, зазначено, що 13 вересня 2025 року близько 12 год. 25 хв. в селищі Криве Озеро по вулиці Калантирській, біля будинку №110 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки та моделі ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці події та у медичному закладі відмовився під відеозапис на нагрудну камеру 00042/3. Вказаним останній порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2025 року справи про адміністративні правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Цією ж постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Не погодившись із судовим рішенням, 05 січня 2026 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Голубенко Р.С. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2025 року та прийняти у справі нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали даної справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Також, матеріали справи не містять доказів наявності свідків на місці ДТП. При цьому, опитаний судом поліцейський повідомив, що увімкнув нагрудну камеру одразу при прибутті на місце ДТП, але вказаним відеозаписом також не зафіксовано жодного свідка події, у тому числі, свідка, який був допитаний районним судом.
Більш того, опитаний районним судом поліцейський пояснив, що склав протокол на підставі пояснення свідка ОСОБА_2 (хоча жодних доказів того, що вказана особа була свідком події матеріали справи не містять). Вказаного свідка суд викликав у судове засідання. Проте, свідок до суду не з'явився, а замість нього прийшла інша особа - ОСОБА_3 . Разом з тим, про наявність іншого свідка - ОСОБА_3 поліцейський в суді не згадував.
Таким чином, при вирішені справи районний суд послався лише на покази свідка, який не зафіксований ані на відеозаписі з місця події, ані в будь-яких інших матеріалах справи.
Також звернуто увагу на те, що допитаний в якості свідка ОСОБА_3 так і не вказав хто саме перебував за кермом транспортного засобу під час ДТП що мала місце 13 вересня 2025 року.
В судове засідання апеляційного суду від 05 лютого 2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Також, в судове засідання апеляційного суду не з'явився прокурор, який повідомлявся апеляційним судом про час та місце судового розгляду даної справи.
Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням того, що підчас розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст.ст.124,130 КУпАП не передбачається обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, приймаючи до уваги розумний строк розгляду апеляційної скарги на постанову судді, відсутність обґрунтованого підтвердження необхідності відкладення розгляду справи, апеляційний суд з урахуванням положень ч.1 ст.268, ч.6 ст.294 КУпАП вважав за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, апеляційний суд виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення (постанови) чи вирішення процесуального питання, не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи (вирішення процесуального питання) у відповідному судовому засіданні.
Також, оскільки перегляд справи за апеляційною скаргою, який проводиться в межах наявних у справі матеріалів, не може призвести до погіршення положення ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності прокурора.
В судовому засіданні від 05 лютого 2026 року брав участь захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Голубенко Р.С., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно зі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що при розгляді справи встановлено, що 13 вересня 2025 року о 12 год. 25 хв. в селищі Криве Озеро по вулиці Калантирська, №107, мала місце дорожньо-транспортна пригода, учасником і безпосереднім винуватцем якої є водій ОСОБА_1 . Подія ДТП підтверджується долученою до справи схемою місця ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №452644 від 13 вересня 2025 року, компакт-диском із відеозаписами, поясненням свідка ОСОБА_3 , наданими в судовому засіданні, та з урахуванням наведеного суд вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Також суд дійшов висновку, що факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі підтверджений дослідженим судом відеозаписом, проведеним працівниками поліції, на якому зафіксовано, як працівники поліції неодноразово пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі, на що він відповів відмовою. Також водію ОСОБА_1 неодноразово було роз'яснено наслідки відмови від проходження відповідного огляду. Таким чином, аналізуючи докази по справі, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, районний суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, також доведена повністю.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Так, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452636 від 13 вересня 2025 року, за яке відповідальність, передбачена ст.124 КУпАП, то апеляційний суд виходить з наступного.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, диспозиція ст.124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на вимоги п.13.1, пп.«б» п.2.3 ПДР. Тому, розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п.13.1, пп.«б» п.2.3 ПДР, які зазначені в протоколі працівником поліції.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п.1.1 ПДР єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами.
Зокрема, ч.3 ст.41 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Так, за вимогами пп.«б» п.2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.13.1 ПДР передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
При цьому, дорожня обстановка це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452636, який був складений 13 вересня 2025 року, встановлено, що 13 вересня 2025 року близько 12 год. 25 хв. в селищі Криве Озеро по вулиці Калантирській, біля будинку №107, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем, марки та моделі ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив з'їзд у кювет. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп.«б» п.2.3, п.13.1 Правил дорожнього руху.
Дії водія ОСОБА_1 поліцейським кваліфіковані за ст.124 КУпАП, порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вказаний протокол ОСОБА_1 підписати відмовився, надавши письмові пояснення на окремому аркуші.
До протоколу про адміністративне правопорушення додана схема дорожньо-транспортної події. Вказана схема місця ДТП складена за участю водія ОСОБА_1 та підписана ним без зауважень.
Відповідно до зазначеної схеми на ній зображена ділянка дороги, на якій сталась ДТП, вона містить графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об'єктів та обставин, що стосуються події. Зафіксовані дані дають можливість визначити організацію дорожнього руху на ній, а також розташування транспортного засобу вже після ДТП.
В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що 13 вересня 2025 року він, його товариш та водій, дані якого йому невідомі, рухались на автомобілі марки ВАЗ з селища Криве Озеро в бік міста Первомайськ Миколаївської області. Попереду рухався мопед, який почав призупинятися. Щоб уникнути зіткнення, водій почав раптово гальмувати та не впоравшись з керуванням здійснив з'їзд у кювет. Після цього водій втік з місця ДТП в невідомому ОСОБА_1 напрямку.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейських вбачається, що поліцейські прибули на місце пригоди після вчинення ДТП. Запитавши ОСОБА_1 хто керував транспортним засобом, останній повідомив, що вказана особа втекла з місця події, оскільки перебуває у СЗЧ.
В обґрунтування постанови суд першої інстанції послався на те, що свідок ОСОБА_3 в суді вказав, що 13 вересня 2025 року о 12 год. 25 хв. в селище Криве Озеро, по вулиці Калантирська, №110, був в якості пасажира автомобіля, яким керував його син ОСОБА_2 . Коли вони їхали по дорозі в напрямку до Кривого Озера з міста Первомайськ Миколаївської області, бачили, що на зустріч їхав мопед, позаду якого рухався автомобіль. За спостереженням свідка, швидкість руху вказаного автомобіля була великою. Ніби, автомобіль мав на меті здійснити обгін мопеду, але, побачивши, що смуга руху була зайнята, мабуть, намагався гальмувати. При цьому, автомобіль миттєво з'їхав в кювет. Свідок разом з сином зупинили свій автомобіль і побігли надавати допомогу особам, які перебували в автомобілі, що був за межами смуги рухи, а саме в полі. Коли вони підбігли, автомобіль був на даху, у вказаному автомобілі було лише дві особи, одна - за кермом, інша - на задньому сидінні, який спочатку був в непритомному стані. Вони перевернули машину на колеса, а потім викликали швидку допомогу і поліцію. Коли всі служби приїхали, вони були змушені покинути місце ДТП, оскільки син свідка перебував на службі, і був обмежений в часі. Свідок підтвердив, що причиною ДТП, на його думку, було перевищення швидкості водієм автомобіля марки і моделі ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також, що на момент ДТП в автомобілі були лише водій і пасажир.
Також судом зазначено, що в судовому засіданні поліцейський СРПП ВП №3 Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області Іванков А.Ю. з приводу обставин порушення провадження про адміністративні правопорушення за ст.124, ч.2 ст.130 КУпАП суду пояснив, що 13 вересня 2025 року, перебуваючи в добовому чергуванні, отримали повідомлення про те, що в селищі Криве Озеро по вулиці Калантирська, №110 Первомайського району Миколаївської області, відбулося ДТП. Виїздом на місце було встановлено, що автомобіль, марки і моделі ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував за межами смуги руху, а саме в кюветі. Біля машини був ОСОБА_2 , який повідомив, що був очевидцем як вказаний автомобіль з'їхав з дороги в кювет, а також, що за кермом був саме ОСОБА_1 , який після ДТП зірвав номерні знаки автомобіля та відніс їх в інший край. В подальшому ОСОБА_2 поїхав у невідомому напрямку, вказуючи про неможливість затримуватись на місці ДТП, оскільки є діючим військовослужбоцем. Поліцейські вживали заходів для встановлення об'єктивної істини по справі, проте ОСОБА_1 заперечував факт керування автомобілем, марки і моделі ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 13 вересня 2025 року. При цьому останній не міг пояснити щодо особи, яка перебувала за кермом його автомобіля на момент ДТП. Йому були роз'яснені наслідки такої поведінки, проте останній обрав інший спосіб захисту.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що матеріали справи не місять доказів наявності свідків ДТП, що мала місце 13 вересня 2025 року. При цьому, у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452636 та серії ЕПР1 №452644, складених 13 вересня2025 року поліцейськими було зазначено, що свідки не залучалися.
З наданого до суду поліцейськими відеозапису з нагрудної камери також не вбачається наявність свідків ДТП.
При цьому, в суді першої інстанції поліцейський також не вказував на те, що ОСОБА_2 був свідком ДТП, а посилався на іншу особу - ОСОБА_3 .
За такого, суд апеляційної інстанції вважає, що пояснення допитаного в суді першої інстанції ОСОБА_2 в якості свідка не можуть вважатися належним доказом у даній справі.
Разом з тим, щодо заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом, то суд виходить з наступного.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (з наступними змінами), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
На думку апеляційного суду, твердження апеляційної скарги про те, що під час вчинення ДТП транспортним засобом керувала стороння особа, є неспроможними.
Такі доводи спростовуються наявними у справі доказами, зокрема змістом протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452636 та серії ЕПР1 №452644, складених 13 вересня2025 року, які є документами, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП, а також дослідженими відеозаписами, якими присутність іншого водія на місці події не зафіксована. Будь-якої інформації щодо іншого водія, ОСОБА_1 не надав.
Окрім того, апеляційний суд враховує, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про складання стосовно нього протоколу за ст.ст.124,130 КУпАП та останній не міг не усвідомлювати про можливі наслідки та мав можливість повідомити працівника поліції про те, хто саме керував транспортним засобом, за його версією події, однак на відеозапису ОСОБА_1 не вказував на іншу особу. До того ж апеляційний суд звертає увагу, що складені стосовно ОСОБА_1 протоколи про адміністративне правопорушення не містять його заперечень стосовно викладених у них фактів, та останній відмовився їх підписувати, не зазначивши при цьому незгоди зі змістом протоколів, що зафіксовано проведеною поліцейським відеозйомкою.
Отже, факт керування ОСОБА_1 належним йому транспортним засобом - автомобілем, марки і моделі ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 13 вересня 2025 року апеляційний суд вважає доведеним.
При цьому, твердження про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, апеляційний суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки будь-яких підтверджень про це матеріали справи не містять.
За такого, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього обставини підтверджують факт порушення водієм автомобіля марки і моделі ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вимог п.п.«б» п.2.3, та 13.1 ПДР України та свідчить про те, що дії водія ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, що мала місце 13 вересня 2025 року.
За таких обставин, вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП знайшла своє підтвердження відповідно до зібраних у справі доказів.
Проте, згідно з ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ч.1 ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст.38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1ст. 247 КУпАП).
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції припустився помилки не закривши провадження за цією статтею, на підставі ч.2 ст.38 КУпАП.
За такого, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452644 від 13 вересня 2025 року, за яке відповідальність, передбачена ч.2 ст.130 КУпАП, то апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.ч.2,3,6 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі - Порядок).
Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, за ч.2 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452644, який був складений 13 вересня 2025 року, встановлено, що 13 вересня 2025 року близько 12 год. 25 хв. в селищі Криве Озеро по вулиці Калантирській, біля будинку №110 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки та моделі ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці події та у медичному закладі відмовився під відеозапис на нагрудну камеру 00042/3. Такими діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.
Від підпису в протоколі та від отримання його копії ОСОБА_1 відмовився, про що зазначено у протоколі та підтверджується відеозйомкою, проведеною на боді-камеру поліцейського.
З проведеної працівниками поліції відеозйомки вбачається, що посилаючись на те, що саме ОСОБА_1 є особою, яка причетна до ДТП, поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці події або у закладі охорони здоров'я, від чого останній відмовився, посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом. Наслідком таких дій водія було складено протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому, при вирішенні справи апеляційний суд зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП, за порушення вимог п.2.5 ПДР, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин:
- керування особою транспортним засобом у конкретний час і місці;
- вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан наявності чи відсутності стану сп'яніння;
- наявність категоричної відмови особи, як водія транспортного засобу, пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже, як на думку апеляційного суду, волевиявлення водія ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим.
При цьому, мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до п.2.5 ПДР правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення стосовно водія протоколу про адміністративне правопорушення.
Будь-яких дій працівників поліції щодо примушення водія ОСОБА_1 до проходження чи відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не встановлено. Не містять матеріали справи також доказів оскарження у встановленому законом порядку дій поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати усвідомлений ОСОБА_1 факт відмови від проходження в установленому порядку огляду на стан сп'яніння на місці події та у медичному закладі.
Разом з тим, слід констатувати, що фабула (фактичні обставини) протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №452644 від 13 вересня 2025 року не відповідає кваліфікації ч.2 ст.130 КУпАП.
Так, суть правопорушення, яка зазначена поліцейським у вищевказаному протоколі, відповідає змісту складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та не містить викладу обставин, які би вказували на те, що водій ОСОБА_1 вчинив дане правопорушення, будучи особою, яка протягом року вже вчиняла будь-яке з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. Тобто поліцейським не зазначено ознак, які б кваліфікували дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП.
За приписами КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07 листопада 2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08 лютого 2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
Отже, суд не має права самостійно змінювати фабулу (опис правопорушення) у протоколі про адміністративне правопорушення на шкоду особі, оскільки це порушує принцип змагальності та право на захист. Фабула є викладом обвинувачення, яке має доводитися, а не самостійно коригуватися судом.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є вчинення особою діяння повторно протягом року. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки виключає відповідальність саме за ч.2 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №452644 від 13 вересня 2025 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , за ч.2 ст.130 КУпАП, при формулюванні суті правопорушення не відображено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року.
В оскаржуваній постанові при формулюванні суті вчиненого правопорушення про таке теж не йдеться.
При цьому, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, працівниками поліції до протоколу не долучено жодного судового рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Не містить інформації щодо судових рішень і наявна у справі довідка ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 15 вересня 2025 року.
З огляду на викладене, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП є неправильною, оскільки в його діях відсутня кваліфікуюча ознака «повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті».
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним змінити судове рішення першої інстанції в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, та визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до положень ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
З огляду на наведене, оскаржувану постанову судді слід змінити із викладенням у новій редакції, за якою ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Також, слід визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Голубенка Романа Сергійовича - задовольнити частково.
Постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2025 року, в частині визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.2 ст.130 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу - змінити та викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Серебрякова