1Справа № 335/1022/26 2/335/1315/2026
02 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права користування житловим приміщенням та вселення,
28.01.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права користування житловим приміщенням та вселення.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з'ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред'явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4- 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з прохальної частини заяви, позивач просить встановити факт спільного проживання його із рідним братом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , по день його смерті та ведення з ним спільного господарства, однак позивачем у позовній не вказано період спільного проживання із братом, а саме з якого часу.
Позивачем у якості відповідачів зазначено ОСОБА_2 та Територіальну громаду в особі Запорізької міської ради, однак в позовній заяві відсутнє обґрунтування позовних вимог до кожного з відповідачів.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
Проте, у позовній заяві, ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог взагалі не вказує, якими нормами та статтями цивільного процесуального законодавства він керувався при подачі даної позовної заяви до суду.
Вбачається, що ухвалою суду від 15.08.2022 у справі № 335/3913/22 у відкритті провадження у справі за заявою позивача ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 братом ОСОБА_3 було відмовлено та роз'яснено про право на звернення до суду у позовному порядку. Із вимогами у позовному порядку позивач звернувся лише 27.01.2026. Причини пропущення позовної давності ОСОБА_1 нічим не мотивував.
Крім того, з оглянутих додатків до позовної заяви вбачається, що окрім посилань позивача у тексті позову на перелік свідків, та рішень суду які стосуються спірного приміщення, матеріалів досудового розслідування, позовна заява не містить жодних відомостей на підтвердження обставин щодо ведення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільного господарства та побуту. За ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Також, позивачем в одному позові заявлені вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права користування житловим приміщенням та вселення, які на думку суду не є однорідними, ґрунтуються на різних нормах матеріального права і спільний розгляд заявлених вимог значно ускладнить вирішення справи.
Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвал про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права користування житловим приміщенням та вселення - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Макаров