8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/685/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (Григорівське шосе, 52, м. Харків, 61098) в інтересах держави, в особі Південної міської ради Харківського району Харківської області (вул. Гагаріна, 82, м. Південне, Харківський район, Харківська область, 62461, ідентифікаційний код 04058700)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач" (вул. Маршала Бажанова, 21/23, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код 40464528)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 401369,84 грн
за участю представників учасників справи:
прокурора - Хряка О.О.
позивача - не з'явився
відповідача - Чорнобай Р.М. (самопредставництво)
Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави, в особі Південної міської ради Харківського району Харківської області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач" (відповідач), в якій просить суд:
1. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 17.05.2024 до договору № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач";
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 14.06.2024 до договору № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач";
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.08.2024 до договору № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач";
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 02.08.2024 до договору № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач";
5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 25.12.2024 до договору № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач";
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, код ЄДРПОУ: 40464528) на користь Південної міської ради (62461, вул. Гагаріна, 82, м. Південне, Харківський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04058700) надмірно сплачені кошти в сумі 401 369,84 гривень.
Прокурор також просить суд судові витрати стягнути з відповідача за наступними реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/685/25. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 24 березня 2025 року о 09:30. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено прокурору та позивачам строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
14.03.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке зареєстроване 17.03.2025 за вх.№6691.
Також, 17.03.2025 до канцелярії суду за вх. №6792 від відповідача надійшло аналогічне клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
18.03.2025 до суду від прокурора надійшло заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№6936).
20.03.2025, у встановлений строк, до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7229), в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, наполягаючи на тому, що договір укладений керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливостей).
07.05.2024 Міністерством економіки України було видано наказ № 11712 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", у п. 5 яких вказано, що істотні умови договору, укладеного відповідно до Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених п. 19 Особливостей.
Додаткові угоди до Договору укладені у відповідності до пп. 2 пункту 19 Особливостей, яким передбачено внесення змін у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Надані відповідачем позивачу довідки Харківської ТПП як документальне підтвердження факту коливання ціни товару на ринку містять інформацію про проведений досліджень такого коливання ринку, джерело інформації, інформацію про стан цін за два періоди, що визначають початок та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалося дослідження цін, результат такого порівняння цін у гривневому та відсотковому вираженні, та підтверджують відсоток коливання ціни товару на ринку, оскільки відображають рівні середньозважених цін па РДН в ОЕС України у конкретні періоди дії Договору протягом 2024 р., що зазначалися у довідках для їх порівняння.
24.03.2025, у встановлений строк, через систему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх.№7455), в якій зазначено зокрема, що Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23). Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою. Підставами укладення Додаткових угод № 3 від 01.08.2024, № 4 від 02.08.2024 та № 5 від 25.12.2024 до Договору стали цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 817/24 від 03.07.2024, № 1008/24 від 05.08.2024 та № 1640/24 від 19.12.2024 відповідно з аналогічним змістом. Водночас зазначені документи не містять динаміку цін та не встановлюють її рух у бік збільшення чи зменшення, тобто факт наявності коливання. Таким чином, зазначені цінові довідки є документами довідково-інформаційного характеру та не є документальним підтвердженням коливання цін та не є достатніми для належного обґрунтування факту коливання ціни на електричне енергію на ринку. Таким чином, доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються доказами поданим прокурором на підтвердження заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 24.03.2025 задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №922/685/25. Зупинено провадження у справі №922/685/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
01.12.2025 через систему "Електронний суд" від прокурора надійшло клопотання (вх.№27843) про поновлення провадження у справі у зв'язку з ухваленням 21.11.2025 Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі № 920/19/24.
Ухвалою суду від 10.12.2025 в задоволенні клопотання прокурора про поновлення провадження у справі (вх.№27843 від 01.12.2025) відмовлено.
Ухвалою суду від 17.12.2025 провадження у справі № 922/685/25 поновлено, Продовжено провадження у справі зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 12 січня 2026 року о 10:30.
В судовому засіданні 12.01.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26 січня 2026 року о 12:00 год.
Присутній у судовому засіданні прокурор просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце цього засідання повідомлений належним чином.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку прокурора та представника відповідача, господарський суд встановив наступне.
Як зазначено у позовній заяві, Харківською окружною прокуратурою Харківської області під час вивчення стану законності у сфері публічних закупівель товарів, робіт та послуг виявлено факт порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару, визначеної в договорі про закупівлю.
Так, при вивченні питання дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що 27.02.2024 на веб-сайті "Prozorro" (вебпосиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-02-27-003252-a) Південною міською радою (далі - Замовник) оприлюднено оголошення за ID: UA-2024-02-27-003252-a про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі ДК 021-2015 Код 09130000-5 - Електрична енергія, з очікуваною вартістю предмета закупівлі 1 314 521,68 грн.
Учасниками даної закупівлі зареєстровано 3 суб'єктів господарської діяльності: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач" (далі - ТОВ "Мегаенерго Постач" або Постачальник) з остаточною ціновою пропозицією 999 999,98 грн з ПДВ;
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокенерготрейд" з остаточною ціновою пропозицією 999 999,99 грн з ПДВ;
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" з остаточною ціновою пропозицією 1 077 963,81 грн з ПДВ.
Згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій від 08.03.2024, учасника ТОВ "Мегаенерго Постач" визнано таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації; відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Як вбачається з повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2024-02-27-003252-a, за результатом розгляду тендерних пропозицій Південною міською радою визнано переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач" з ціною тендерної пропозиції 999 999,98 грн з ПДВ та джерелом фінансування даної закупівлі є кошти місцевого бюджету.
Так, за результатом закупівлі, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами), 27.03.2024 між Південною міською радою (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач" (Постачальником) укладено договір № 27/3 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).
Згідно з п. 2.1. Договору за цим Договором Постачальник постачає електричну енергію Споживачу за кодом ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія, для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
За умовами п. 2.4. Договору загальний обсяг постачання електричної енергії 236 573 кВт/год.
Відповідно до п. 3.1. Договору Строк постачання електричної енергії Споживачу з 01.04.2024 по 31.12.2024.
Згідно з п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до Специфікації (Додаток 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною).
Як вбачається зі специфікації (додаток 1 до Договору), ціна за 1 кВт/год електроенергії з ПДВ становить 4,227024977 грн.
За умовами п. 5.2. Договору загальна сума цього Договору складає: 999 999,98 грн. (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. дев'яносто вісім коп.) в т.ч. ПДВ - 166 666,67 грн., згідно із Специфікацією (Додаток 1).
Згідно з п. 5.5. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.7. Договору оплата електричної енергії за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк протягом 20 робочих днів з моменту отримання Споживачем відповідного Акту приймання-передачі на підставі рахунку (платіжного документу) Постачальника, але не пізніше 25 числа поточного місяця.
Згідно з п. 5.8. Договору в разі необхідності зміни істотних умов Договору, в тому числі зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), Сторона ініціатор такої зміни зобов'язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього Договору у формі додаткової угоди (додаткового договору) та відповідні документи, які обгрунтовують такі зміни (Цінову Довідку Торгово-промислової палати України). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну умов договору, у 5-ти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Ціна за 1 кВт/год електричної енергії може бути змінена з дати, що буде відображено в Додатковій угоді до Договору, за згодою Сторін. Зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні Об'єднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС України), а саме видана відповідною уповноваженою організацією, зокрема Торгово-промисловою палатою.
Зміни до договору про закупівлю оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору.
Згідно з пп. 2 п. 13.7 Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такою коливання (на підставі цінової довідки Торгово Промислової Палати та), не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Так, 17.05.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено зміни до п. 2.4. Договору та викладено його в наступній редакції: "Загальний обсяг постачання електричної енергії 221 678 кВт/год" та п. 5.2. Договору "Загальна сума цього Договору складає 999 999,59 грн, в т.ч. ПДВ 166 666,60 грн, згідно зі Специфікацією (Додаток 1)".
Відповідно до внесених змін до специфікації ціна за 1 кВт/год електричної енергії з ПДВ зросла з 4,227024977 до 4,5110457 грн, загальний обсяг постачання Товару скоротився з 236 573 до 221 678 кВт/год.
В подальшому, 14.06.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою зменшено обсяг Товару з урахуванням збільшення його ціни за одиницю.
Також, на підставі Додаткової угоди № 2 до Договору та Специфікації до нього підвищено ціну Товару з 4,227024977 грн за 1 кВт/год (ціна відповідно до Договору) до 5,543854382 грн. Обсяг постачання товару за Додатковою угодою № 2 установлено в загальному розмірі 182 706 кВт/год електричної енергії. Також даною Додатковою угодою Сторони погодили зменшити суму Договору та встановити її у розмірі 999 999,68 грн.
Крім того, 01.08.2024 Сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, якою збільшено ціну за одиницю Товару з 4,227024977 грн за 1 кВт/год електричної енергії (ціна відповідно до Договору) до 6,917746125 грн та зменшено загальний обсяг постачання Товару до 151 590 кВт/год електричної енергії.
У подальшому, 02.08.2024 Сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, якою збільшено ціну за одиницю Товару з 4,227024977 грн за 1 кВт/год електроенергії (ціна відповідно до Договору) до 7,573111224 грн та відповідно зменшено загальний обсяг постачання Товару до 141 283 кВт/год.
Також, сторонами 25.12.2024 укладено Додаткову угоду № 5 до Договору, якою збільшено ціну за одиницю Товару з 4,227024977 грн за 1 кВт/год (ціна відповідно до Договору) до 7,712581652 грн та відповідно зменшено загальний обсяг постачання Товару до 140 542 кВт/год.
Згідно з актом № 1 про приймання-передачу електроенергії № 303 від 08.05.2024 до Договору у квітні 2024 року поставлено та спожито 12 490 кВт/год електроенергії за ціною 4,227024977 грн за 1 кВт/год, вартість поставки складає 52 795,54 грн.
На підставі акту приймання-передачі електроенергії № 1 на рахунок відповідача позивачем сплачено 29 720,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 527 від 13.05.2024, 702,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 525 від 13.05.2024, 279,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 581 від 13.05.2024, 2 190,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 519 від 13.05.2024, 19 904,54 грн відповідно до платіжної інструкції № 520 від 13.05.2024, всього: 52 795,54 грн.
Згідно з актом приймання-передачі електроенергії № 326 від 17.05.2024 до Договору у квітні 2024 року поставлено та спожито 786,3855 кВт/год електроенергії за ціною 4,5110457 грн за 1 кВт/год, вартість поставки складає 3 547,42 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 625 від 27.05.2024, на підставі акту приймання-передачі електроенергії № 326 на рахунок відповідача позивачем сплачено 3 547,42 грн.
Згідно з актом приймання-передачі електроенергії № 399 від 14.06.2024 до Договору, у травні 2024 року поставлено та спожито 13 549 кВт/год за ціною 5,543854382 грн за 1 кВт/год електроенергії, вартість поставки складає 75 113,69 грн.
На підставі акту приймання-передачі електроенергії № 399 на рахунок відповідача позивачем сплачено 30 269,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 742 від 19.06.2024, 771,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 743 від 19.06.2024, 599,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 744 від 19.06.2024, 1 763,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 745 від 19.06.2024, 41 711,69 грн відповідно до платіжної інструкції № 746 від 19.06.2024, всього: 75 113,69 грн.
Згідно з актом приймання-передачі електроенергії № 471 від 01.08.2024 до Договору, у червні 2024 року поставлено та спожито 6 452 кВт/год за ціною 6, 917746125 грн за 1 кВт/год електроенергії, вартість поставки складає 44 633,30 грн.
На підставі акту приймання-передачі електроенергії № 471 на рахунок відповідача позивачем сплачено 21 756,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 919 від 08.08.2024, 567,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 920 від 08.08.2024, 830,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 921 від 08.08.2024, 1 273,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 922 від 08.08.2024, 20 207,30 грн відповідно до платіжної інструкції № 923 від 08.08.2024, всього: 44 633,30 грн.
Згідно з актом приймання-передачі електроенергії № 554 від 12.08.2024 до Договору, у липні 2024 року поставлено та спожито 6 420 кВт/год електроенергії за ціною 7,573111224 грн за 1 кВт/год електроенергії, вартість поставки складає 48 619,38 грн.
На підставі акту приймання-передачі електроенергії № 554 на рахунок відповідача позивачем сплачено 26 362,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 992 від 15.08.2024, 515,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 993 від 15.08.2024, 492,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 994 від 15.08.2024, 1 189,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 995 від 15.08.2024, 20 061,38 грн відповідно до платіжної інструкції № 996 від 15.08.2024, всього: 48 619,38 грн.
Згідно з актом приймання-передачі електроенергії № 617 від 16.09.2024 до Договору, у серпні 2024 року поставлено та спожито 6 313 кВт/год електроенергії за ціною 7,573111224 грн за 1 кВт/год електроенергії, вартість поставки складає 47 809,06 грн.
На підставі акту приймання-передачі електроенергії № 617 на рахунок відповідача позивачем сплачено 28 081,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1138 від 18.09.2024, 568,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1139 від 18.09.2024, 621,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1140 від 18.09.2024, 1 545,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1141 від 18.09.2024, 16 994,06 грн відповідно до платіжної інструкції № 1142 від 18.09.2024, всього: 47 809,06 грн.
Згідно з актом приймання-передачі електроенергії № 699 від 08.10.2024 до Договору, у вересні 2024 року поставлено та спожито 7 343 кВт/год електроенергії за ціною 7,573111224 грн за 1 кВт/год електроенергії, вартість поставки складає 55 609,36 грн.
На підставі акту приймання-передачі електроенергії № 699 на рахунок відповідача позивачем сплачено 31 012,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1234 від 10.10.2024, 1 195,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1227 від 10.10.2024, 947,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1236 від 10.10.2024, 1 386,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1237 від 10.10.2024, 21 069,36 грн відповідно до платіжної інструкції № 1238 від 10.10.2024, всього: 55 609,36 грн.
Згідно з актом приймання-передачі електроенергії № 779 від 08.11.2024 до Договору, у жовтні 2024 року поставлено та спожито 19 732 кВт/год електроенергії за ціною 7, 573111224 грн за 1 кВт/год, вартість поставки складає 149 432,63 грн.
На підставі акту приймання-передачі електроенергії № 779 на рахунок відповідача позивачем сплачено 68 317,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1358 від 13.11.2024, 1 560,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1359 від 13.11.2024, 8 974,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1360 від 13.11.2024, 70 581,63 грн відповідно до платіжної інструкції № 1361 від 13.11.2024, всього: 149 432,63 грн.
Згідно з актом приймання-передачі електроенергії № 905 від 09.12.2024 до Договору, у листопаді 2024 року поставлено та спожито 36722 кВт/год електроенергії за ціною 7,573111224 грн за 1 кВт/год електроенергії, вартість поставки складає 278 099,80 грн.
На підставі акту приймання-передачі електроенергії № 905 на рахунок відповідача позивачем сплачено 63 423,47 грн відповідно до платіжної інструкції № 1537 від 11.12.2024, 1 382,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1538 від 11.12.2024, 1 478,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1539 від 11.12.2024, 56 556,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1540 від 11.12.2024, 155 260,33 грн відповідно до платіжної інструкції № 1541 від 11.12.2024, всього: 278 099,80 грн.
Згідно з актом приймання-передачі електроенергії № 1034 від 25.12.2024 до Договору, у грудні 2024 року поставлено та спожито 31521 кВт/год електроенергії за ціною 7,712581652 грн за 1 кВт/год електроенергії, вартість поставки складає 243 108,29 грн.
На підставі акту приймання-передачі електроенергії № 1034 на рахунок відповідача позивачем сплачено 77 085,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1678 від 26.12.2024, 166 023,29 грн відповідно до платіжної інструкції № 1679 від 26.12.2024, всього: 243 108,29 грн.
Прокурором зазначено, що внаслідок укладення вказаних Додаткових угод №№ 1-5 до Договору збільшено ціну за одиницю товару з 4,227024977 до 7,712581652 грн за 1 кВт/год електричної енергії, тобто на 3,06206552 грн за 1 кВт/год електричної енергії, або на 45,19 % від первісної ціни Договору, при цьому обсяг постачання електричної енергії зменшено.
У відповідь на запит окружної прокуратури від 16.10.2024 № 62-4590вих-24 щодо підстав та законності укладення вказаних додаткових угод до Договору Південна міська рада надала копії листів ТОВ "Мегаенерго Постач", яким ініціювалось укладення додаткових угод, а також копії цінових довідок Харківської торгово-промислової палати.
Так, підставою укладення додаткової угоди № 1 від 17.05.2024 до Договору став лист ТОВ "Мегаенерго Постач" від 13.05.2024 № 309 з пропозицією щодо внесення змін до ціни за одиницю товару до 4,5110457 грн за 1 кВт/год електричної енергії та підписання у зв'язку з цим додаткової угоди № 1 до Договору.
В додаток до даного листа долучено цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.05.2024 № 513/24, у якій міститься інформація про рівень середньозважених цін на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС України та зазначено про зростання середнього значення вартості Товару.
Підставою укладення Додаткової угоди № 2 від 14.06.2024 до Договору стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 11.06.2024 № 689/24, у якій міститься інформація про рівень середньозважених цін на майданчику ринку “на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС України та зазначено про зростання середнього значення вартості Товару.
Аналогічним чином, підставами укладення Додаткових угод № 3 від 01.08.2024, № 4 від 02.08.2024 та № 5 від 25.12.2024 до Договору стали цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 817/24 від 03.07.2024, № 1008/24 від 05.08.2024 та № 1640/24 від 19.12.2024 відповідно з аналогічним змістом.
Прокурор вважає, що надані ТОВ "Мегаенерго Постач" цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 513/24 від 13.05.2024, № 689/24 від 11.06.2024, № 817/24 від 03.07.2024 та № 1008/24 від 05.08.2024 та № 1640/24 від 19.12.2024 не підтверджують коливання цін на електричну енергію з моменту укладання договору до дати укладання додаткових угод. З них неможливо відслідкувати динаміку цін на товар, отже і встановити їх рух.
На підставі викладеного, прокурор вважає, що наведені Додаткові угоди №№1-5 до Договору, якими збільшено ціну за одиницю товару з 4,227024977 до 7,712581652 грн за 1 кВт/год електричної енергії, тобто на 3,06206552 грн за 1 кВт/год електричної енергії, або на 45,19 % від первісної ціни Договору, укладені з порушенням пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII), жодним чином не відповідають принципу максимальної економії та ефективності, спотворюють результати закупівлі та нівелюють економію, яку було досягнуто під час підписання Договору, що, є підставою для визнання Додаткових угод до Договору недійсними та стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ч.1 ст.670 ЦК України отриманих за Договором надмірно сплачених відповідачем коштів в сумі 401 369,84 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Щодо можливості зміни умов договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % у випадку закупівлі електричної енергії, в т.ч. з урахуванням унесених Законом № 1530-ІХ змін до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII, суд зазначає наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього).
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 922-VIII відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною четвертою статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону № 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 %;
- збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;
- така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;
- обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.
Щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 1530-ІХ), суд зазначає наступне.
Законом № 1530-ІХ внесено зміни до Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) та викладено пункт 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону в такій редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".
Внесеними Законом № 1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.
Так, на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.
Додатково на підтвердження зазначеного свідчить зміст пояснювальної записки до проєкту Закону № 1530-IX (див. https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/634356), згідно з якою метою його прийняття було завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель, що відповідно дозволяє стверджувати, що подібні зміни вочевидь не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель (виконавцям) після підписання договору збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Водночас положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.
Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10 %.
До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Вказані висновки зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24.
Отже Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24 виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Щодо підстав недійсності Додаткових угод №№1-5 до Договору закупівлі та доказів, які підтверджують зміну ціни товару, суд зазначає наступне.
Прокурор стверджує, що оскаржувані додаткові угоди до договору укладені з порушенням вимог Закону № 922-VIII, оскільки за їх умовами ціна за одинцю товару (кВт/годину) перевищила 10 % граничну межу, а ціна договору фактично збільшилась на 45,19 % порівняно з погодженою ціною під час закупівлі. З огляду на викладене прокурор просить оспорювані додаткові угоди визнати недійсними та повернути на користь позивача сплачені за цими угодами кошти.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Судом встановлено, що за результатами проведення оголошеної позивачем процедури закупівлі переможцем було визнано відповідача у цій справі з остаточною пропозицією за результатами аукціону з урахуванням пониження ціни предмета закупівлі з остаточною ціновою пропозицією 999 999,98 грн з ПДВ, з яким 27.03.2024 укладено договір № 27/3 про постачання електричної енергії споживачу.
Додатковими угодами №№ 1-5 до Договору ціну електричної енергії за 1 кВт/год збільшено з 4,227024977 до 7,712581652 грн за 1 кВт/год електричної енергії, тобто на 3,4855331882 грн за 1 кВт/год електричної енергії, або на 82 % від первісної ціни Договору, при цьому обсяг постачання електричної енергії зменшено.
Законом № 922-VIII не передбачено форму / вигляд інформації щодо коливання ціни товару на ринку, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
У п. 5.8. Договору сторони визначили, що в разі необхідності зміни істотних умов Договору, в тому числі зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), Сторона ініціатор такої зміни зобов'язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього Договору у формі додаткової угоди (додаткового договору) та відповідні документи, які обгрунтовують такі зміни (Цінову Довідку Торгово-промислової палати України).
Згідно з пп.2 п. 13.7 Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такою коливання (на підставі цінової довідки Торгово Промислової Палати), не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).
Аналогічні висновки висловлені у п. 167-175 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 по справі №920/19/24.
Необхідність укладення вказаних Додаткових угод №№1-5 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) останнім було надано довідки Харківської торгово-промислової палати № 513/24 від 13.05.2024, № 689/24 від 11.06.2024, № 817/24 від 03.07.2024 та № 1008/24 від 05.08.2024 та № 1640/24 від 19.12.2024.
Як вбачається з матеріалів справи цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 513/24 від 13.05.2024, № 689/24 від 11.06.2024, № 817/24 від 03.07.2024, № 1008/24 від 05.08.2024 та № 1640/24 від 19.12.2024 як документальне підтвердження факту коливання ціни товару на ринку містять інформацію про проведення досліджень такого коливання ринку, джерело інформації, інформацію про стан цін за два періоди, що визначають початок та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалося дослідження цін, результат такого порівняння цін у гривневому та відсотковому вираженні, та підтверджують відсоток коливання ціни товару на ринку, оскільки відображають рівні середньозважених цін на РДН в ОЕС України у конкретні періоди дії Договору протягом 2024 р., що зазначалися у довідках для їх порівняння.
Отже, вказані цінові довідки є належним та допустимим доказом та підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку.
Як вбачається з матеріалів справи, за Додатковою угодою № 1 від 17.05.2024 вартість електричної енергії склала 4,5110457 грн з ПДВ/кВт, відсоток зростання 6,7%, за Додатковою угодою № 2 від 14.06.2024 вартість електричної енергії склала 5,543854382 з ПДВ/кВт, відсоток зростання 31 % у порівнянні з договором.
Отже судом встановлено, що за Додатковою угодою №1 від 17.05.2024 до Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії склала 4,5110457 грн з ПДВ/кВт, відсоток зростання 6,7%, тобто ціна за 1 кВт/год електричної енергії не перевищує 10% від початкової ціни, визначеної у договорі та наявність факту коливання ціни товару на ринку у цей період підтверджується належними доказами, зокрема ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати № 513/24 від 13.05.2024.
Тож Додаткова угода №1 до Договору відповідає вимогам закону, зокрема не суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII.
В той час як наступна Додаткова угода №2 від 14.06.2024 до Договору не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, адже ціна за 1 кВт/год електричної енергії склала 5,543854382 з ПДВ/кВт, тобто ціна за 1 кВт/год електричної енергії збільшена більше ніж на 10% від початкової ціни, визначеної у договорі, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII.
Так як попередня Додаткова угода №2 від 14.06.2024 суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, то недійсними є всі наступні Додаткові угоди №№3-5 до Договору, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше ніж на 10%, визначених в статті 41 Закону № 922-VIII, у порівнянні із основним договором.
Ураховуючи вищенаведене, суд, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання Додаткових угод недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, що Додаткові угоди №№ 2-5 до Договору суперечать наведеним вище положенням ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, а тому наявні підстави для визнання вказаних Додаткових угод №№2-5 до Договору недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.
За таких обставин, вимоги про визнання недійсними Додаткових угод № 2 від 14.06.2024, №3 від 01.08.2024, № 4 від 02.08.2024, № 5 від 25.12.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач", є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
У задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 17.05.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач", слід відмовити.
Щодо посилання відповідача у відзиві на постанову Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а саме посилання відповідача на підпункт 2 пункту 19 Особливостей, суд зазначає наступне.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі".
Так, відповідно до пп. 2 п. 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Верховним Судом у постанові від 01.10.2024 у справі №918/779/23 наголошено на тому, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. Отже, в будь якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Ураховуючи вказані висновки Верховного Суду, суд вважає безпідставним посилання відповідача як на правомірність укладення оспорюваних Додаткових угод до Договору та наявність підстав для зміни ціни товару більш ніж на 10 % на підставі пп. 2 п. 19 Особливостей.
Щодо стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 401369,84 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 21.11.2025 по справі №920/19/24, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов'язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.
Як стверджує прокурор та не спростовано сторонами, згідно вказаних вище актів приймання-передачі електроенергії за № 303 від 08.05.2024, №326 від 17.05.2024, №399 від 14.06.2024, №471 від 01.08.2024, №554 від 12.08.2024, №617 від 16.09.2024, №699 від 08.10.2024, №779 від 08.11.2024, №905 від 09.12.2024, №1034 від 25.12.2024 відповідачем поставлено, а позивачем отримано 141 328,386 кВт/год електроенергії та оплачено 998 786,47 грн.
Так, згідно з актом № 1 приймання-передачі електроенергії № 303 від 08.05.2024 до Договору у квітні 2024 року поставлено та спожито 12 490 кВт/год електроенергії за ціною 4,227024977 грн за 1 кВт/год, вартість поставки складає 52 795,54 грн (12 490 кВт/год х 4,227024977 грн за 1 кВт/год = 52 795,542 грн).
На підставі вказаного акту № 1 приймання-передачі електроенергії № 303 від 08.05.2024 на рахунок відповідача позивачем сплачено 29 720,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 527 від 13.05.2024, 702,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 525 від 13.05.2024, 279,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 581 від 13.05.2024, 2 190,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 519 від 13.05.2024, 19 904,54 грн відповідно до платіжної інструкції № 520 від 13.05.2024, всього: 52 795,54 грн.
У подальшому сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 17.05.2024 до Договору, відповідно до якої ціна за 1 кВт/год електричної енергії склала 4,5110457 грн з ПДВ/кВт.
Оскільки зазначені Додаткові угоди №№2-5 до Договору є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії мали регулюватись умовами Додаткової угоди №1 від 17.05.2024 до Договору, відповідно до якої ціна за 1 кВт/год електричної енергії склала 4,5110457 грн з ПДВ/кВт.
Тож отримана на підставі наступних актів приймання-передачі електроенергії за №№326 від 17.05.2024, №399 від 14.06.2024, №471 від 01.08.2024, №554 від 12.08.2024, №617 від 16.09.2024, №699 від 08.10.2024, №779 від 08.11.2024, №905 від 09.12.2024, №1034 від 25.12.2024 електроенергія в загальному об"ємі 128 838,386 кВт/год мала була сплачена позивачем на рахунок відповідача за ціною, обумовленою сторонами у Додатковій угоді №1 від 17.05.2024 до Договору - 4,5110457 грн з ПДВ/кВт, а відтак за 128 838,386 кВт/год електроенергії позивач мав сплатити відповідачу 581 195,845 грн (128 838,386 кВт/год х 4,5110457 грн з ПДВ/кВт).
Ураховуючи наведене, суд констатує, що за загальний обсяг спожитої електроенергії 141 328,386 кВт/год позивач мав сплатити відповідачу 633 991,387 грн (581 195,845 грн + 52 795,542 грн = 633 991,387 грн), тоді як фактично сплачено 998 786,47 грн.
Відтак грошові кошти в сумі 364 795,083 грн (998 786,47 грн - 633 991,387 грн =364 795,08 грн) є такими, що безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний повернути їх позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 по справі №922/2321/22, від 21.11.2025 по справі №920/19/24.
Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача коштів підлягають задоволенню частково в розмірі 364 795,08 грн.
В іншій частині позовних вимог щодо стягнення коштів в розмірі 36 574,76 грн слід відмовити в зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення до суду з позовною заявою, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.
Надмірна формалізація “інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Згідно з пунктом 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
Слід зазначити, що у судовому процесі держава бере участь як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач і визначив стороною у справі певний орган (така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №913/152/19, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі №761/3884/18).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок про застосування ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Зокрема зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
У зв'язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов'язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що “правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Враховуючи викладене, у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
За статтею 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 ст. 26).
Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства, становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення.
Отже, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) укладення додаткових угод до Договору про закупівлю електричної енергії та витрачання за їх результатами бюджетних коштів такому суспільному інтересу не відповідає.
Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Харківською окружною прокуратурою листом від 17.01.2025 № 62-231вих-25 повідомлено Південну міську раду про виявлені прокурором порушення та орієнтовано на вжиття заходів щодо визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів.
Як вбачається з листа Південної міської ради № 399 від 18.02.2025, отриманого у відповідь на запити, міська рада не зверталась з позовом до ТОВ "Мегаенерго постач" в рамках виконання вказаного договору, оскільки в неї відсутнє фінансування видатків на сплату судового збору. Крім того, рада не заперечує проти вжиття прокуратурою відповідних заходів.
Враховуючи, що органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах - Південною міською радою не забезпечено належного захисту інтересів держави шляхом звернення до суду за захистом порушених прав щодо визнання недійсними додаткових угод до Договору та стягнення надлишково сплачених коштів, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Південної міської ради, діючи в межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про доведення прокурором наявності підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі позивача, через бездіяльність останнього.
Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 067,14 грн покладаються на відповідача на користь Харківської обласної прокуратури. Решта суми судового збору у розмірі 2 861,30 грн покладається на Харківську обласну прокуратуру.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 6, 11, 203, 215, 216, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 4, 20, 53, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 14.06.2024 до договору № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач".
Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.08.2024 до договору № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач".
Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 02.08.2024 до договору № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач".
Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 25.12.2024 до договору № 27/3 від 27.03.2024, укладеного між Південною міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач" (вул. Маршала Бажанова, 21/23, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код 40464528) на користь Південної міської ради Харківського району Харківської області (вул. Гагаріна, 82, м. Південне, Харківський район, Харківська область, 62461, ідентифікаційний код 04058700) надмірно сплачені кошти в сумі 364 795,08 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаенерго Постач" (вул. Маршала Бажанова, 21/23, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код 40464528) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в сумі 14 067,14 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.
В решті частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "05" лютого 2026 р.
СуддяІ.О. Чистякова