Справа №295/4404/25
1-кп/295/135/26
04.02.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 62024240020002562 від 15.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю учасників судового засідання:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Прокурор звернулась із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3 . Аргументуючи свою позицію, зазначила, що при наявності вагомих доказів обґрунтованості обвинувачення існують ризики, передбачені п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховування від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі неприбуття в судові засідання, а застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не забезпечить його належної процесуальної поведінки в ході судового слідства.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з огляду на необґрунтованість ризиків.
Засулухавши учасників судового засідання суд встановив наступне.
В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.2024, ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зі строком дії до 09.12.2024.
Надалі ухвалами слідчих суддів Богунського районного суду м. Житомира від 06.12.2024, 08.01.2025, 15.01.2025, 07.03.2025, ОСОБА_3 неодноразово було продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В подальшому, в ході судового провадження дія запобіжного заходу спливла через багаторазові неприбуття обвинуваченого в підготовчі судові засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.
При вирішенні доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд зважає на тяжкість та характер інкримінованого правопорушення, яке відноситься до умисних тяжких, корупційних злочинів, за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Крім того, суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце реєстрації та фактичне місце проживання, відсутність судимостей, міцність соціальних зв'язків у місці постійного проживання, наявність на утримані неповнолітньої дитини 2008 року народження, не надання стороною обвинувачення доказів порушення обвинуваченим раніше обраних відносно нього запобіжних заходів - домашніх арештів.
Разом з тим під час судового засідання ОСОБА_3 повідомив, що отримав закордонний паспорт після 2024 року та не здав його під час дії ухвали, якою його було зобов'язано здати до відповідних органів державної влади, оскільки вважав, що його мав вилучити дільничний офіцер поліції, як це відбувалось під час досудового розслідування, за роз'ясненням ухвали суду не звертався.
Суд також ураховує його неодноразові неявки у підготовчі судові засідання з наданням медичних висновків про непрацездатність, консультативних висновків спеціалістів зі встановленими діагнозами: захворюванням попереку та колінного суглоба, та рекомендаціями з нагляду у невролога, сімейного лікаря, лікувальної фізкультури, плавання, вживання медичних препаратів. При цьому доказів перебування обвинуваченого на стаціонарному лікуванні із лікарським застереженням неможливості тимчасово залишити цей заклад або тяжкого стану здоров'я, яке б не дозволяло йому тривало підніматися, що передбачено пунктом 5 ч.1 ст.138 КПК України в якості поважної причини неприбуття, до справи не долучено. Тому останні неявки ОСОБА_3 не були достатнім чином поважними та не позбавляли обвинуваченого можливості прибути в судові засідання. Відтак суд вбачає наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховування від суду, зважаючи на поведінку особи і тяжкість можливого покарання, що є суттєвим елементом при оцінюванні дійсності ризику та відсутність достатніх стримуючих факторів, а також існування ризику незаконного впливу на свідків, оскільки на даному етапі ще не встановлені всі суттєві обставини кримінального правопорушення, не досліджені всі надані учасниками судового провадження докази та не допитані всі свідки.
Тому суд, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, передчасність оцінки доказів на даній стадії судового засідання, дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у певний період доби, що буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам і забезпечать його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 194, 331, 372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме - з 20.00 год. по 06.00 год. наступного дня з покладенням на обвинуваченого таких обов'язків:
1) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
2) не відлучатися за межі селища Черняхів Житомирської області без дозволу суду;
3) утриматися від спілкування у будь-якій формі зі свідком (заявником) ОСОБА_6 , іншими свідками у кримінальному провадженні № 62024240020002562 - працівниками ГУ ДПС у Житомирській області, за винятком участі обвинуваченого у судовому засіданні;
4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали до 03 квітня 2026 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Відділу поліцейської діяльності № 1 (с-ще Черняхів) Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту вручення обвинуваченому копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1