05.02.2026м. СумиСправа № 920/1635/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/1635/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ»
(вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, Сумська область, 40004,
код ЄДРПОУ 41884537)
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
«Л. Українки 14» (вул. Лесі Українки, 14, м. Суми, Сумська область,
40022, код ЄДРПОУ 45863387)
про стягнення 87 086 грн 88 коп.,
02.12.2025 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить стягнути з відповідача на користь позивача 87 086 грн 88 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію з ПДВ на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 30.12.2024, шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а також стягнути на користь позивача судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1635/25; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
24.12.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№6555) про продовження процесуального строку у справі №920/1635/25, відповідно до змісту якої просить суд продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву, у зв'язку з перебуванням керівника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» - Мовчана Романа Анатолійовича на лікарняному з 22.12.2025, що підтверджується електронним висновком про тимчасову непрацездатність 1111-B9AC-HC5M-CX67.
Ухвалою суду від 25.12.2025 у задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» від 24.12.2025, б/н (вх.№6555 від 24.12.2025) про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №920/1635/25 відмовлено.
25.12.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№6178) на позовну заяву, відповідно до змісту якого вказує на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ», заперечуючи проти позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
26.12.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№6193) на позовну заяву та заяву (вх.№6586) про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву.
26.12.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№6633) про зупинення провадження у справі №920/1635/25.
06.01.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№59, 69) на відзив на позовну заяву, згідно з якою позивач заперечує щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд задовольнити позов повністю. Окрім цього, просить суд поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» пропущений процесуальний строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву у справі.
28.01.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№467) про долучення документів.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Щодо клопотання (вх.№6633 від 30.12.2025) відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 920/1635/25 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 920/1735/25 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, Сумська область, 40004, код ЄДРПОУ 41884537) про визнання недійсним договору, що розглядається в порядку господарського судочинства.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач вказує, що можливо розгляд справи № 920/1735/25 унеможливе розгляд справи № 920/1635/25, а тому, на думку відповідача, є підстави для зупинення провадження у справі № 920/1635/25.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18.
Суд звертає увагу, що пов'язаність справ полягає у тому, що рішення у іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 904/6636/17 від 27.02.2018.
Взаємопов'язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4 та 6 ст. 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19).
Крім того, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16ю.01.220 у справі № 908/1188/19).
Водночас, суд зауважує, що в поданому клопотанні відповідачем не доведено, що обставини, які розглядаються у справі №920/1735/25, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі, та, як наслідок, неможливості розгляду справи № 920/1635/25 до вирішення справи №920/1735/25.
Також, суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому, порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання (вх.№6633 від 30.12.2025) відповідача про зупинення провадження у справі.
Щодо заяви (вх.№6586 від 26.12.2025) відповідача про поновлення пропущенного строку на подання відзиву на позовну заяву та заяви (вх.№69 від 06.01.2025) позивача про поновлення пропущенного строку на поданння відповіді на відзив, суд зазаначає наступне.
Частина 1 ст. 252 ГПК України передбачає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні закріплені нормою статті 251 ГПК України, відповідно до 1 частини якої - відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, згідно частини 1 статті 251 ГПК України процесуальний строк для надання відповідачем відзиву у спрощеному позовному провадженні встановлений законом.
Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2025 у справі №920/464/24 колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом за умови звернення учасника справи із заявою про його поновлення, в якій він має навести причини пропуску, а суд - оцінити наведені причини та визначити їх поважність.
На суд покладається обов'язок визначити, наскільки сумлінно та швидко діяв заявник.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом підстав. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про поновлення строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин його пропуску, встановити, чи є такий строк значним та чи не буде його поновлення втручанням у принцип юридичної визначеності. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №921/379/23, від 17.01.2025 у справі №9/41, від 19.11.2024 у справі №758/1436/21 та від 16.06.2021 у справі №910/15988/16).
Норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки інакше нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (постанови Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №922/2825/23, від 18.08.2023 у справі №32/257-10, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 01.09.2022 у справі №904/8456/21).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).
Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
З наведених вище висновків виходив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №910/7746/20 та об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2018 зі справи № 904/5995/16.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).
Відтак, враховуючи наведені представником відповідача в поданій заяві (вх.№6586 від 26.12.2025) обґрунтування поважності пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву та обґрунтування поважності пропуску строку на подання відповіді на відзив, наведені позивачем у заяві (вх.№69 від 06.01.2025), а також підстави для поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку поновити пропущений процесуальний строк відповідачу для подання відзиву у справі №920/1635/25 та поновити пропущений процесуальний строк позивачу для подання відповіді на відзив у справі №920/1635/25.
З огляду на поновлення відповідачу та позивачу пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, суд долучає до матеріалів справи відзив Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» (вх.№6193 віл 26.12.2025) на позовну заяву та відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (вх.№59 від 06.01.2026) на відзив у справі №920/1635/25.
Керуючись ст.ст. 113, 118, 119, 165, 227, 232- 235, 255 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» (вх.№6633 від 30.12.2025) про зупинення провадження у справі №920/1635/25 - відмовити.
2. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» (вх.№6586 від 26.12.2025) про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №920/1635/25 - задовольнити.
3. Поновити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №920/1635/25.
4. Долучити до матеріалів справи відзив Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» (вх.№6193 від 26.12.2025) на позовну заяву.
5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (вх.№69 від 06.01.2026) про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповіді на відзив у справі №920/1635/25 - задовольнити.
6. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» пропущений процесуальний строк на подання відповіді на відзив у справі №920/1635/25.
7. Долучити до матеріалів справи відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (вх.№59 від 06.01.2026) на відзив.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.02.2026 та не підлягає оскарження відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяС.В. Заєць