номер провадження справи 15/217/23
02.02.2026 Справа № 908/2595/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши в судовому засіданні матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» (вих. № 01/02/01/2025, сформованої у підсистемі “Електронний суд» 02.01.2026) на дії державного виконавця у справі № 908/2595/23
за позовом в. о. керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, 69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14 в інтересах держави в особі: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто», 69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, 7-А
2. Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10
3. Державного підприємства “Сетам», 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна
орган виконання: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10
за участю уповноважених представників учасників процесу:
від Прокуратури: Жукова І.О., службове посвідчення № 075788 від 01.03.2023;
від позивача: Букін С.М., самопредставництво, виписка з ЄДР від 10.07.2025, посвідчення № 963 від 30.06.2022;
від відповідачів:
1. (заявника): Войтович Є.М., адвокат, посвідчення № 420 від 09.10.2003, ордер серії АР № 1056812 від 19.01.2026;
2. Проценко Ю.М., начальник відділу, витяг з наказу № 7431-к від 31.12.2025, службове посвідчення АБ № 044699 від 15.11.2023;
3. не з'явився;
вільний слухач від Запорізької обласної прокуратури: Журавель Д.В, службове посвідчення № 081091 від 10.06.2025;
установив
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/2595/23 за позовом в.о. керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі: Запорізької міської ради до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто», Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства “Сетам» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Рішенням суду від 06.12.2023 позовні вимоги задоволені повністю.
Не погодившись із рішення суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» оскаржило його в апеляційному порядку.
За підсумками апеляційного провадження постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 була задоволена частково апеляційна скарга ТОВ “АСК Авто» та змінено рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023.
Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2595/23 було 25.02.2025 видано наказ про стягнення з ТОВ “АСК Авто» судового збору в сумі 2 684,00 грн; 12.03.2025 - щодо звільнення ТОВ “АСК Авто» земельної ділянки.
05.01.2026 через підсистему “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» надійшла скарга на дії державного виконавця (сформована у підсистемі 02.01.2026), в якій скаржник просить:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни у виконавчому провадженні № 77503416 щодо примусового виконання судового наказу, виданого 12.03.2025 Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2595/23, з урахуванням змін до зазначеного судового наказу внесених ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 по справі № 908/2595/23 про виправлення помилки у виконавчому документі (судовому наказі);
- скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни від 23.12.2025 про залучення для проведення виконавчих дій та організації виконавчих дій суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні № 77503416;
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни у виконавчому провадженні № 77503416, які (дії) були вчинені 23 грудня 2025 року, 24 грудня 2025 року щодо знесення споруд за адресою: м. Запоріжжя, вул. Толока професора, 14-В, та які (дії) зафіксовані в АКТІ державного виконавця від 23.12.2025 р. та АКТІ державного виконавця від 24.12.2025 року у виконавчому провадженні № 77503416;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни від 24.12.2025 про закінчення виконавчого провадження;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни від 25.12.2025 про стягнення виконавчого збору з ТОВ “АСК Авто»;
- зобов'язати старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанну Анатоліївну у виконавчому провадженні № 77503416 усунути порушення (поновити порушене право заявника ТОВ “АСК Авто») шляхом відновлення об'єкту нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Толока професора, 14В із наступними характеристиками: «Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2211367223101 Тип об'єкта: Будівля, Комплекс автостоянки; Опис об'єкта: будівля охорони літ. А, загальною площею 5,0 кв.м., будівля охорони літ. Б загальною площею 3,8 кв.м., паркани № 1, 2, ворота № 3, 4, електроопори № 5-10, замощення 1» до стану, у якому об'єкт існував 22 грудня 2025 року, до знесення зазначеного об'єкту, яке (знесення) зафіксовано в Акті державного виконавця від 23.12.2025 та Акті державного виконавця від 24.12.2025 у виконавчому провадженні № 77503416.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.01.2026 скаргу передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 06.01.2026 скаргу прийнято до розгляду, засідання з розгляду скарги призначено на 19.01.2026 о 15:00 год.
16.01.2026 через підсистему “Електронний суд» від Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (попередня назва - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) надійшли з0аявою письмові пояснення щодо обставин скарги.
16.01.2026 через підсистему “Електронний суд» від Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя суд отримав заперечення на скаргу ТОВ “АСК Авто».
19.01.2026 через підсистему “Електронний суд» від скаржника надійшла заява, сформована у підсистемі представником скаржника - адвокатом Войтановичем Є.М., про відкладення розгляду скарги для належної підготовки представника.
Ухвалою суд від 19.01.2026 продовжено строк розгляду скарги на двадцять днів, судове засідання з розгляду скарги відкладено на 02.02.2026 о 12:00 год.
Відповідач 3 в засідання з розгляду скарги не прибув, про причини неявки не повідомив. Про день та час розгляду скарги був повідомлений шляхом направлення ухвал суду від 06.01.2026 /прийняття скарги до розгляду/ та 19.01.2026 /про відкладення засідання з розгляду скарги/ до електронного кабінету у підсистемі “Електронний суд».
Технічна фіксація судового засідання 02.02.2026 здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
Судом перевірені повноваження присутніх в засіданні представників прокуратури, скаржника та органу виконавчої служби. Відводів складу суду не заявлено.
Представник скаржника підтримав вимоги скарги, просить її задовольнити. В обґрунтування вимог посилається, серед іншого, на положення ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження», що регламентує порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Вказує, що ані резолютивна частина постанови апеляційного суду по справі № 908/2595/23, ані судовий наказ, ані постанови та інші документи виконавчого провадження № 77503416 не містить слова "зобов'язати" щодо боржника. На переконання боржника, відсутність дієслова "зобов'язати" у ключовій частині, що визначає зміст обов'язку боржника, робить неможливим примусове виконання такого судового наказу. Попри це виконавче провадження було розпочато, державним виконавцем вжиті заходи примусового виконання шляхом винесення незаконних постанов та вчинення незаконних дій. Державний виконавець незаконно вчинив заходи примусового виконання рішення суду, оскільки без чіткого зобов'язання у виконавчому документі виконавець не має підстав для застосування примусових заходів виконання. Крім цього, скаржник вказує на порушення державним виконавцем вимоги нормативних актів до фіксації виконавчих дій та ідентифікації об'єктів. На момент закінчення виконавчого провадження, а також під час виїзду державного виконавця за адресою вчинення виконавчих дій були відсутні документи, які дозволили б на місцевості ідентифікувати конкретні тимчасові споруди, про які йде мова у судовому наказі. Державний виконавець не мав об'єктивної можливості належним чином пересвідчитися у наявності чи відсутності тимчасових споруд (вказаних у судовому наказі), що, з урахуванням наведеного вище: по-перше, ставить під сумнів правомірність висновку про невиконання судового рішення; а подруге, дає підстави вважати, що державний виконавець примусово зніс не ті споруди, які вказані у судовому наказі (не тимчасові), а об'єкти нерухомого майна з іншими площами і фундаментом. Дії державного виконавця, спрямовані на знесення споруд, ґрунтуються та спираються на "фотофіксації". Однак, сама лише фотофіксація без належних доказів того, що зображені об'єкти є саме тими, які підлягають знесенню, не може бути підставою для висновку про невиконання рішення, а тим більш підставою для знесення. Вимоги до фіксації виконавчих дій та ідентифікації об'єктів повинні бути чіткими та дозволяти безсумнівно встановити об'єкт виконання. Незаконні дії державного виконавця призвели до того, що були зруйновані інші об'єкти нерухомого майна, щодо яких рішення не ухвалювалося.
Представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - виконавча служба) заперечила проти скарги з тих підстав, що жодних документів від боржника про наявність поважних причин з яких не може бути виконано рішення суду до відділу ДВС не надходило. Рішення суду самостійно не виконано. Боржником оскаржувалися дії державного виконавця до адміністративного суду, яку не були задоволені судом. Таким чином, усі виконавчі дії щодо відкриття виконавчого провадження та винесення постанов про накладення штрафів вчинені відповідно до статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідачем не надано доказів того, що на земельній ділянці розташовані інші об'єкти, ніж ті що були придбані на електронних торгах в 2020 році та в подальшому судом визнані як тимчасові споруди, які підлягають знесенню. Дії державного виконавця відповідають чинному законодавству та вчинені у спосіб і порядок визначений Законом України «Про виконавче провадження». Просить у скарзі відмовити повністю.
Представник прокуратури підтримала позицію представника виконавчої служби та заперечення проти скарги зазначивши, що ані під час розгляду даної справи в суді, ані під час примусового виконання судового рішення, ТОВ «АСК Авто» не оскаржував ся той факт, що на земельній ділянці розміщено два об'єкти нерухомого майна. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведеної в рамках досудового розслідування кримінального провадження установлено, що будівля охорони літ. А, загальною площею 5,8 кв.м. та будівля охорони літ. Б, загальною площе 4.8 кв.м., розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока 14В, за конструктивними характеристиками відповідно до вимог нормативно-правових актів - є тимчасовими спорудами. Під час розгляду справи № 908/2595/23 судом вживалися заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо забудови спірної земельної ділянки, розташування на ній тимчасових споруд та будь-яких інших елементів. З експертного висновку Запорізької торгово-промислової палати вбачається, що бетонна відмостка на спірній земельній ділянці з'явилася пізніше всупереч вжитим заходам забезпечення позову. Під час примусового виконання судових рішень, державний виконавець не обмежений резолютивною частиною рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ, та має право знайомитися із повним текстом судового рішення. Звертаючись до судів із заявами та скаргами свідчить про незацікавленість скаржника у добровільному та належному виконанні рішення суду. Просить у скарзі відмовити повністю.
Судом проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали.
Розглянувши скаргу на дії державного виконавця, суд дійшов висновку про наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду справи № 908/2595/23 за позовом в.о. керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто», м. Запоріжжя, Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Запоріжжя, Державного підприємства “Сетам», м. Київ про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, судом 06.12.2023 постановлено рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Боржником рішення суду від 06.12.2023 було оскаржено в апеляційному порядку і за результатами апеляційного провадження постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 була задоволена частково апеляційна скарга боржника та змінено рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023. Судом апеляційної інстанції вирішено:
- позов задовольнити частково;
- Товариству з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовити;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 2 684,00 грн, про що видати наказ;
- видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Запорізької області;
- судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “АСК Авто».
25.02.2025 видано наказ про стягнення з ТОВ “АСК Авто» судового збору в сумі 2684,00 грн.
12.03.2025 Господарським судом Запорізької області видано наказ щодо звільнення ТОВ “АСК Авто» земельної ділянки в наступній редакції: “Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2».
Прокурор заявою № 53-101-1586вих-25 від 12.03.2025 пред'явив наказ суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 до примусового виконання до виконавчої служби.
Постановою від 13.03.2025 виконавчою службою відкрито виконавче провадження № 77503416 з примусового виконання наказу суду від 12.03.2025 щодо звільнення земельної ділянки.
Однак при оформленні наказу від 12.03.2025 судом було допущено описку та не враховані ті зміни резолютивної частини рішення, які були внесені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 908/2595/23, а саме:
- в абзаці першому наказу замість «на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 року, яка набрала законної сили 15.01.2025 року» зазначено «з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025, на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 № 908/2595/23, яке набрало законної сили 15.01.2025»;
- в абзаці четвертому зазначено зайве слово «Зобов'язати».
Безпосередньо сам скаржник звернувся до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документів, за наслідками розгляду якої ухвалою від 10.04.2025 суд, задовольнивши заяву скаржника /боржника за наказом/ виправив помилки у виконавчому документі і наказ суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 був приведений у повну відповідність із постановою суду апеляційної інстанції.
31.03.2025 скаржник звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця, в якій просив поновити строк на подання скарги; скасувати постанову від 13.03.2025 старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження № 77503416.
Ухвалою суду від 10.04.2025 скаржнику поновлено строк на подання скарги та вирішено відмовити в її задоволенні.
У постанові про відкриття виконавчого провадження №77503416 від 13.03.2025 зазначено боржнику про необхідність виконання рішення суду щодо звільнення земельної ділянки протягом 10 робочих днів.
02.04.2025 чи державним виконавцем під час перевірки виконання рішення суду щодо звільнення земельної ділянки здійснено виїзд за адресою м. Запоріжжя вул. Професора Толока, 14-В. В ході проведення виконавчих дій за вказаною адресою встановлено, що боржником наказ господарського суду не виконано, тимчасові споруди не знесені, що зафіксовано актом державного виконавця від 02.04.2025, для підтвердження обставин якого проведена додатково фотофіксація з використанням власних технічних засобів (мобільний телефон) державного виконавця, будівлі охорони літ. А та будівля охорони літ. Б не знесені та, відповідно, земельна ділянка не звільнена.
02.04.2025 за виконавчим провадженням № 77503416 винесена постанова про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 гривень та зобов'язано боржника виконати рішення протягом наступних десяти робочих днів.
Однак, при оформленні наказу від 12.03.2025 судом було допущено описку та не враховані ті зміни резолютивної частини рішення, які були внесені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 908/2595/23, а саме:
- в абзаці першому наказу замість «на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 року, яка набрала законної сили 15.01.2025 року» зазначено «з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025, на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 № 908/2595/23, яке набрало законної сили 15.01.2025»;
- в абзаці четвертому зазначено зайве слово «Зобов'язати».
Ухвалою суду від 10.04.2025 судом задоволено заяву боржника про виправлення помилки у виконавчому документі і наказ суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 приведений у повну відповідність із резолютивною частиною постанови суду апеляційної інстанції.
Враховуючи виправлення ухвалою суду від 10.04.2025 помилки в наказі від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 щодо звільнення земельної ділянки, виконавчою службою 16.04.2025 у виконавчому провадженні № 77503416 прийнята постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних, тобто, в автоматизованій системі виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 щодо звільнення земельної ділянки було виключено слово “зобов'язати».
17.04.2025 виконавчою службою повторно вжито заходів з перевірки факту виконання скаржником наказу суду від 12.03.2025, аналогічно з тими заходами, що вживались 02.04.2025.
17.04.2025 здійснений виїзд за адресою: вул. Професора Толока 14-В, м. Запоріжжя, та що скаржником не звільнено земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 кв. м. та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 кв. м.
За результатами перевірки складено акт державним виконавцем від 17.04.2025 і в підтвердження обставин, викладених в акті, здійснена фотофіксація з використанням державним виконавцем власних технічних засобів державного виконавця (мобільний телефон).
17.04.2025 за виконавчим провадженням № 77503416 винесена постанова про накладення на боржника штрафу у розмірі 10 200,00 гривень та зобов'язано боржника виконати рішення протягом наступних десяти робочих днів.
Скаржник оскаржив дії державного виконавця щодо винесення постанов про накладення штрафу від 02.04.2025 та від 17.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025 по справі № 280/4749/25 визнано неповажними підстави поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом скаржника - ТОВ “АСК Авто» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, викладені у заяві про поновлення процесуального строку, і позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 по справі № 280/4779/25 апеляційна скарга ТОВ “АСК Авто» залишена без задоволення, ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025 в адміністративній справі № 280/4779/25 - залишена без змін.
Оскільки скаржником самостійно рішення суду не було виконано, 19.12.2025 виконавчою службою, з метою організації примусового виконання у спосіб та порядок, визначений рішенням суду - звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А, загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2, направлено на адресу стягувача - Запорізької міської ради, запит (вих. № 139288/19.11-38 від 19.12.2025) щодо можливості залучення комунальних підприємств для здійснення робіт пов'язаних з звільненням земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209.
Стягувач надав виконавчій службі відповідь (вих. № 32558/03.3-19/05 від 22.12.2025) про можливість залучити на безоплатній основі Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Запорізької міської ради. Також у листі зазначено місце можливого зберігання тимчасових споруд після знесення.
22.12.2025 виконавчою службою у виконавчому провадженні № 77503416 винесена постанова, якою визначено день та час проведення виконавчих дій по звільненню земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2; проведення виконавчих дій призначено на 23.12.2025 на 14:00.
22.12.2025 в межах виконавчого провадження № 77503416 виконавча служба прийняла постанову про залучення для проведення виконавчих дій та організації виконавчих дій суб'єкта господарювання, згідно якої залучено до проведення та організації виконавчих дій, пов'язаних із звільненням земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2, Комунальне підприємство “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» на 23.12.2025 на 14:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 12.12.2025, за критерієм пошуку ідентифікаційного коду юридичної особи - 43412493 /який належить стягувачу - ТОВ “АСК Авто»/, об'єкти нерухомого майна будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 кв.м. - реєстраційний номер 842017223101 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 кв.м. - реєстраційний номер 841923923101, придбані на електронних торгах проведених ДП СЕТАМ та закриті на підставі об'єднання об'єктів нерухомого майна в новий об'єкт за № 2211367223101 - будівля Комплекс автостоянки. Згідно опису зазначеного об'єкта, до складу входить : будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 кв.м., будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 кв.м., паркани №1,2, ворота №3,4, електроопори №5-10, замощення І. Право власності на вказані об'єкти зареєстровано на підставі поданих ТОВ “АСК Авто» документів: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 2371, видане 05.05.2020, видавник: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чепкова О.В.; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 3916, видане 19.06.2020, видавник: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чепкова О.В.; акт обстеження, серія та номер: 1/10/20, виданий 27.10.2020, видавник: ТОВ "Укрспецекспертиза".
23.12.2025 та 24.12.2025 виконавчою службою проведені виконавчі дії по звільненню в примусовому порядку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 кв.м. та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 кв.м.
За наслідками праведних виконавчих дій складені акти державного виконавця від 23.12.2025 та 24.12.2025.
24.12.2025 в межах виконавчого провадження № 77503416 виконавча служба прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки наказ суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 щодо звільнення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, виконаний фактично у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Наявні у справі матеріали свідчать про повноту вжитих виконавчою службою заходів для здійснення фактичного виконання наказу суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23.
Стосовно аргументів скаржника щодо відсутності у виконавчому документів слова “зобов'язати», що робить цей документ неможливим для примусового виконання, а за відсутності зобов'язальної частини виконавчого документу - виконавча служба не мала відкривати виконавче провадження, як зауважив представник в засіданні, то суд зазначає наступне.
Вимоги до виконавчого документа наведено в ч. 1 ст. 4 закону України “Про виконавче провадження», якою передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виданий Господарським судом Запорізької обласної наказ від 12.03.2025 містив посилання як на рішення суду від 06.12.2023, так і на постанову суду апеляційної інстанції від 15.01.2025, та містив вимогу про зобов'язання боржника звільнити земельну ділянку шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд.
Тобто первинно наказ суду від 12.03.2025 містив в резолютивній частині слово “зобов'язати».
Як виснував Центральний апеляційний господарський суд від 15.01.2025 у справі, заявлені позивачем у позові вимога про зобов'язання відповідача (скаржника) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки шляхом демонтажу (знесення) належних останньому тимчасових споруд, не є нерозривно пов'язаною з його особою та не перешкоджає виконанню цього рішення без участі відповідача-1 /ТОВ “АСК Авто»/ (але за рахунок його коштів) шляхом вжиття виконавцем заходів примусового виконання у разі його невиконання ТОВ “АСК Авто» у добровільному порядку та/або вчинення перешкод у його виконанні.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що рішення суду щодо знесення зазначених тимчасових споруд має бути виконуваним не лише у добровільному порядку, але й у примусовому (без участі відповідача-1, але його коштом), та враховуючи мету відповідного позову позивача, формулювання рішення суду першої інстанції у резолютивній частині було змінено та викладено наступним чином: «Товариству з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2».
У постанові наголошено, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, а також в постановах Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 461/5771/17, від 15.03.23 у справі № 725/1824/20, від 15.03.23 у справі № 336/665/19.
Ухвалою суду від 10.04.2025 судом задоволено заяву боржника про виправлення помилки у виконавчому документі і наказ суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 приведений у повну відповідність із постановою суду апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції від 15.01.2025 не була скасована, набрала законної сили 15.01.2025 та є чинною.
Положення ст. 245 ГПК України передбачають право учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця звернутися до суду з приводу роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили.
Скаржник, виконавча служба чи будь-хто з інших учасників справи № 908/2595/23 не зверталися до суду з приводу роз'яснення рішення, у т.ч. його резолютивної частини щодо звільнення земельної ділянки.
Правомірність дій виконавчої служби, пов'язаних з початком дій з примусового виконання наказу суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 були досліджені судом під час розгляду попередньої скарги скаржника, за наслідками розгляду якої суд визнав дії виконавчої служби щодо прийняття постанови від 13.03.2025 про відкриття виконавчого провадження № 77503416 правомірними, про що постановлено ухвалу від 10.04.2025.
Ухвала суду від 10.04.2025 скаржником була оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду, який ухвалою від 23.06.2025 залишив апеляційну скаргу без руху з тих підстав, що скаржником були допущені недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано докази надіслання копії апеляційної скарги на адреси всіх учасників справи та старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни. Було встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги терміном 10 /десять/ днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2025 апеляційна скарга скаржника була йому повернута, оскільки він не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, визначений апеляційним судом.
У подальшому скаржником не вживались дії щодо оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025, постановленої за підсумками розгляду скарги.
Стосовно тверджень скаржника про відсутність документів, які б дозволили на місцевості ідентифікувати споруди, то вказані аргументи також не мають підґрунтя і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
В постанові суду апеляційної інстанції від 15.01.2025 у даній справі суд виснував, що «у ході досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022082020000029 від 09.09.2022, за ознаками ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, за результатами якого встановлено, що на вказаній земельній ділянці функціонує платна охоронювана автомобільна стоянка.
Таким чином, ТОВ “АСК Авто» є власником спірного об'єкту нерухомого майна, загальною площею основи 13 м2 та використовує земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, загальною площею 6495 м2.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, що належить ТОВ “АСК Авто» фактично є комплексом тимчасових будівель. Вказаний факт свідчить про неправомірне надання статусу “нерухоме майно» шляхом державної реєстрації об'єкту, який відноситься до тимчасових споруд.».
Отже, матеріали справи містять достатні докази і для ідентифікації споруд, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, і на підтвердження їх належності саме скаржнику, а не будь-якій іншій особі.
Скаржником не надано суду доказів наявності на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 інших, окрім належних йому, споруд. Так само не надано доказів того, що в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 виконавчою службою були знесені із земельної ділянки об'єкти нерухомого майна, щодо яких рішення у справі не ухвалювалось.
Стосовно тверджень скаржника про недотримання державним виконавцем вимог законодавства щодо належної фіксації виконавчих дій, то такі твердження відповідача не містять мотивованих обґрунтувань, і полягають у власному трактуванні дій державного виконавця. Скаржник ні в тексті скарги, ні представник скаржника у своїх доповідях у судових засіданнях з розгляду скарги не навів нормативного обґрунтування цих доводів.
Інструкція з примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) /надалі - Інструкція/, на яку посилається скаржник у скарзі, не «встановлює порядок вчинення виконавчих дій», як вказує скаржник в тексті скарги (ар. 6 тексту).
Відповідно до п. 1 розділу 2 Інструкції, вона розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню. Тобто не є безумовним виключним документом для регламентації порядку вчинення дії в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу.
Здійснення державним виконавцем фіксацій виконавчих дій з допомогою власного телефону (фотографії) не суперечить положенням Інструкції.
Крім того, частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено обов'язки виконавців, серед яких, відсутній обов'язок здійснення фотофіксації на підтвердження виконання чи невиконання рішення суду.
Як свідчать матеріали справи, 23.12.2025 та 24.12.2025 під час здійснення виконавчою службою заходів із звільнення земельної ділянки з метою виконання наказу суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23, був присутній представник боржника, про що зазначено в Актах державного виконавця від 23.12.2025 та 24.12.2025.
Поряд з цим в Акт від 23.12.2025 зазначено про відсутність зауважень або заяв осіб, що були присутні, та міститься відмітка про отримання другого примірника Акту представником боржника (скаржника).
В Акті від 24.12.2025 також відсутня інформація про зауваження або заяви осіб, які були присутніми, і так само міститься відмітка про отримання другого примірника акту представником боржника (скаржника).
Присутній при здійснення виконавчий дій представник боржника не був позбавлений можливості здійснити власне фіксування процесу вчинення виконавчих дій 23.12.2025 та 24.12.2025.
Стосовно дій виконавчої служби по залученню до проведення виконавчих дій та організації виконавчих дій Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» та постановлення з цього приводу відповідної постанови від 22.12.2025, то суд не вбачає і діях виконавчої служби порушень з цього приводу та наявності підстав для скасування зазначеної постанови від 22.12.2025 з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про виконавче провадження», для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Постанова від 22.12.2025 про залучення для проведення виконавчих дій та організації виконавчий дії суб'єкта господарювання є, по суті, письмовою формою рішення державного виконавця залучити до проведення виконавчих дії суб'єкта господарювання, яке шляхом оформлення постанови було доведено до відома всім учасниками виконавчого провадження.
Частиною 8 статті 19 Закону України “Про виконавче провадження» закріплено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Дії виконавчої служби щодо залучення до проведення виконавчих дій та організації виконавчих дій Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» свідчать про дотримання державним виконавцем вказаних вище норм законодавства задля здійснення фактичного виконання судового рішення.
Як вже зауважувалось, виконавче провадження - це фактично завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень, і задля досягнення цього законодавець покладає на виконавця обов'язок вживати передбачені Законом України “Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження» визначено не лише обов'язки, а і широке коло прав виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Частиною 4 вказаної статті закріплено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України.
Статтею 39 Закону України “Про виконавче провадження» визначені підстави для закінчення виконавчого провадження, серед яких, в п. 9 ч. 1 статті вказана така підстава, як фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Із матеріалів справи слідує, що прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з позовом до суду, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в зв'язку з проведенням державної реєстрації тимчасових споруд (будівлі охорони літ. А та літ. Б.) як об'єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» використовує земельну ділянку комунальної форми власності, з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 загальною площею 0,6495 га для розташування платної автомобільної стоянки, чи порушує право територіальної громади міста Запоріжжя на користування земельною ділянкою.
Звернення з позовом до суду - це основний процесуальний спосіб захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Суд апеляційної інстанції за підсумками апеляційного провадження у даній справі дійшов висновку, що ефективним способом поновлення порушеного скаржником права позивача буде визначення скаржнику (як особі, яка порушила право позивача) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2.
Матеріалами справи доведено, що тимчасові споруди: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2 на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 - належать скаржнику.
Виконавчою службою в межах наданих Законом України “Про виконавче провадження» було вжито належних заходів для реалізації такого способу захисту прав стягувача у виконавчому провадженні, який був визначений судом апеляційної інстанції у постанові від 15.01.2025, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 була звільнена від розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2.
Із змісту Закону України “Про виконавче провадження» слідує, що його основне завдання полягає в забезпеченні реального виконання зобов'язань за виконавчими документами, захисті порушених прав.
Виконавчою службою використано механізми здійснення заходів виконавчого провадження з метою досягнення його основної мети - реального виконання судового рішення, що в свою чергу, є обґрунтованою підставою для закінчення виконавчого провадження шляхом прийняття відповідної постанови.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.12.2025, постановленої у виконавчому провадженні № 77503416.
Частиною 1 статі 74 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 229/1026/21 дійшла висновків, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.
Отже, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та висновків Великої Палат Верховного Суду, суд виснує, що провадження по скарзі в частині вимоги про скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни від 25.12.2025 про стягнення виконавчого збору з ТОВ “АСК Авто» підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, що також відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 02.04.2025 у справі № 906/512/23.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За наслідками розгляду скарги у спірних правовідносинах судом не встановлено порушень чинного законодавства виконавчою службою під час здійснення виконавчого провадження із метою примусового виконання наказу суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23, скаржником обґрунтованість скарги не доведено.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» (вих. № 01/02/01/2025, сформованої у підсистемі 02.01.2026) на дії державного виконавця у справі № 908/2595/23.
Керуючись ст. ст. 13, 86, 231, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
Відмовити у задоволенні скарги Товариству з обмеженою відповідальність “АСК Авто» на рішення державного виконавця (вих. № 01/02/01/2025, сформованої у підсистемі 02.01.2026).
Провадження по скарзі в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальність “АСК Авто» про скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни від 25.12.2025 про стягнення виконавчого збору з ТОВ “АСК Авто» закрити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 05.02.2026.
Суддя І. С. Горохов