03 лютого 2026 р. Справа № 902/1277/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
арбітражний керуючий Белінська Н.О.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1277/25 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1277/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О. Призначено попереднє засідання у справі на 23.02.2026 року.
06.11.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
28.11.2025 року до суду від ТОВ "НоваПей Кредит" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 28.11.2025 року (вх. № 01-36/1556/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 85 602,30 грн у справі № 902/1277/25.
Ухвалою від від 01.12.2025 року призначено заяву ТОВ "НоваПей Кредит" б/н від 28.11.2025 року (вх. № 01-36/1556/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1277/25 до розгляду в судовому засіданні на 03.02.2026 року.
04.12.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло повідомлення № 02-896/8204 від 04.12.2025 року про результати розгляду вимог ТОВ "НоваПей Кредит".
В судове засідання на визначену дату з'явилась арбітражний керуючий. Боржник та заявник правом участі в судовому засіданні не скористались.
В ході розгляду справи арбітражний керуючий не заперечила щодо заявлених до боржника вимог ТОВ "НоваПей Кредит", про що було зазначено у повідомленні про результати розгляду вимог кредитора.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, дослідивши матеріали справи та заслухавши арбітражного керуючого, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви та наявних матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, 17 жовтня 2024 року укладено публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay, шляхом підписання Позичальником Заяви про приєднання від 17.10.2024 року №257204 (Додаток №1).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, 02 лютого 2025 року укладено публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay, шляхом підписання Позичальником Заяви про приєднання від 02.02.2025 року №410397 (Додаток №2).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, 24 лютого 2025 року укладено публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay, шляхом підписання Позичальником Заяви про приєднання від 24.02.2025 року №446853 (Додаток №3).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, 25 лютого 2025 року укладено публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay, шляхом підписання Позичальником Заяви про приєднання від 25.02.2025 року №450020 (Додаток №4).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, 18 травня 2025 року укладено публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay, шляхом підписання Позичальником Заяви про приєднання від 18.05.2025 року №622898 (Додаток №5).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, 22 травня 2025 року укладено публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay, шляхом підписання Позичальником Заяви про приєднання від 22.05.2025 року №631896 (Додаток №6).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, 01 червня 2025 року укладено публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay, шляхом підписання Позичальником Заяви про приєднання від 01.06.2025 року №655583 (Додаток №7).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, 03 червня 2025 року укладено публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay, шляхом підписання Позичальником Заяви про приєднання від 03.06.2025 року №659371 (Додаток №8).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, 11 червня 2025 року укладено публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay, шляхом підписання Позичальником Заяви про приєднання від 11.06.2025 року №674375 (Додаток №9).
Публічний договір про споживчий кредит. (публічна пропозиція) (дата набрання чинності 12.02.2025 року) розміщений на сайті Кредитора https://novapay.credit/documents/publichniy-dogovir-pro-spozhivchiy-kredit/? document_id=732) 27-01-2025 року. (Додаток 10).
Сторони погодили, що Договір та всі правочини (у тому числі підписання Заяв/ Заяв про видачу траншу, договорів, угод, листів, повідомлень) вчиняються Сторонами або кожною Стороною окремо в електронній формі з використанням КЕП для Кредитодавця та ЕП OTP-паролем для Позичальника - п. 12.1 Публічного договору.
КЕП Кредитодавця та ЕП OTP-паролем Позичальника є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях - п. 12.2. Публічного договору.
Пункт 12.4. Публічного договору визначає наступний порядок накладання Позичальником ЕП ОТР-паролем на електронний документ:
12.4.1. Кредитодавець генерує OTP-пароль і відправляє його Позичальнику на фінансовий номер мобільного телефону Позичальника із зазначенням інформації, яка буде ним підтверджуватися;
12.4.2. У разі згоди Позичальник передає отриманий OTP-пароль Кредитодавцю;
12.4.3. У разі якщо номер мобільного телефону зареєстрований і збігається із фінансовим номером мобільного телефону Позичальника, вважається, що Позичальник прийняв запропоновані умови;
12.4.4. Сторони визнають ОТР-пароль електронним підписом Позичальника.
1.14 Перевірка ЕП, OTP-паролю та перевірка Позичальника здійснюється з використанням програмно-технічних засобів Кредитодавця. В разі негативного результату перевірки Кредитодавець відмовляє Позичальнику в прийманні електронного документа (у т.ч. Заяви/Заяви про видачу траншу) - п. 12.5. Публічного договору.
1.15. Відповідно до п. 2.1. Публічного договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит шляхом видачі Траншів у межах ліміту кредитної лінії та в межах строку дії ліміту кредитної лінії відповідно до умов, що погоджені Сторонами у Договорі/Заяві.
1.16. Розмір Траншу узгоджується Сторонами шляхом подання Позичальником Заяви про приєднання Кредитодавцю, у якій вказується сума, строк та інші умови видачі та повернення Траншу - п. 2.1.1. Публічного договору.
Згідно з п. 2.1 Заяви про приєднання від 17.10.2024 року №257204 року Позичальник просив Кредитодавця видати йому 50000,00 грн. Вказана заява містить інформацію щодо розміру процентної ставки та розміру комісії за надання траншу (п. 2.5. та 2.6.).
На підставі Заяви Позичальником були отримані кошти в розмірі 50 000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №257204 від 17.10.2024 року. (Додаток №11).
Станом на 04.11.2025 року заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за Заявою від 17.10.2024 року №257204 становить 17 843,20 гривень (Додаток №12).
Згідно з п. 2.1 Заяви про приєднання від 02.02.2025 року №410397 Позичальник просив Кредитодавця видати йому 20 000,00 грн. Вказана заява містить інформацію щодо розміру процентної ставки та розміру комісії за надання траншу (п. 2.5. та 2.6.).
На підставі Заяви Позичальником були отримані кошти в розмірі 20000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 410397 від 02.02.2025 року. (Додаток №11).
Станом на 04.11.2025 року заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за Заявою від 02.02.2025 року №410397 становить 17 283,32гривень (Додаток №13).
Згідно з п. 2.1 Заяви про приєднання від 24.02.2025 року №446853 Позичальник просив Кредитодавця видати йому 10000,00 грн. Вказана заява містить інформацію щодо розміру процентної ставки та розміру комісії за надання траншу (п. 2.5. та 2.6.).
На підставі Заяви Позичальником були отримані кошти в розмірі 10000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №446853 від 24.02.2025 року . (Додаток №11).
Станом на 04.11.2025 року заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за Заявою від 24.02.2025 року №446853 становить 8 866,64гривень (Додаток №14).
Згідно з п. 2.1 Заяви про приєднання від 25.02.2025 року №450020 Позичальник просив Кредитодавця видати йому 9 000,00 грн. Вказана заява містить інформацію щодо розміру процентної ставки та розміру комісії за надання траншу (п. 2.5. та 2.6.).
На підставі Заяви Позичальником були отримані кошти в розмірі 9000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №450020 від 25.02.2025 року. (Додаток №11).
Станом на 04.11.2025 року заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за Заявою від Станом на 04.11.2025 року заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за Заявою від 25.02.2025 року №450020 становить 8 025,00гривень (Додаток №15).
25.02.2025 року №450020 становить 8 025,00гривень (Додаток №15).Згідно з п. 2.1 Заяви про приєднання від 18.05.2025 року №622898 Позичальник просив Кредитодавця видати йому 13000,00 грн. Вказана заява містить інформацію щодо розміру процентної ставки та розміру комісії за надання траншу (п. 2.5. та 2.6.).
На підставі Заяви Позичальником були отримані кошти в розмірі 13000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №622898 від 18.05.2025 року . (Додаток №11).
Станом на 04.11.2025 року заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за Заявою від 18.05.2025 року №622898 становить 14 641,66 гривень (Додаток №16).
Згідно з п. 2.1 Заяви про приєднання від 22.05.2025 року №631896 Позичальник просив Кредитодавця видати йому 4500,00 грн. Вказана заява містить інформацію щодо розміру процентної ставки та розміру комісії за надання траншу (п. 2.5. та 2.6.).
На підставі Заяви Позичальником були отримані кошти в розмірі 4500,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №631896 від 22.05.2025 року . (Додаток №11).
Станом на 04.11.2025 року заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за Заявою від 22.05.2025 року №631896 становить 5 362,50 гривень (Додаток №17).
Згідно з п. 2.1 Заяви про приєднання від 01.06.2025 року №655583 Позичальник просив Кредитодавця видати йому 4 000,00 грн. Вказана заява містить інформацію щодо розміру процентної ставки та розміру комісії за надання траншу (п. 2.5. та 2.6.).
На підставі Заяви Позичальником були отримані кошти в розмірі 4 000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №655583 від 01.06.2025 року. (Додаток №11).
Станом на 04.11.2025 року заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за Заявою від 01.06.2025 року №655583 становить 4 526,66 гривень (Додаток №18).
Згідно з п. 2.1 Заяви про приєднання від 03.06.2025 року №659371 Позичальник просив Кредитодавця видати йому 4 000,00 грн. Вказана заява містить інформацію щодо розміру процентної ставки та розміру комісії за надання траншу (п. 2.5. та 2.6.).
На підставі Заяви Позичальником були отримані кошти в розмірі 4 000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №659371 від 03.06.2025 року. (Додаток №11).
Станом на 04.11.2025 року заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за Заявою від 03.06.2025 року №659371 становить 4 526,66 гривень (Додаток №19).
Згідно з п. 2.1 Заяви про приєднання від 11.06.2025 року №674375 Позичальник просив Кредитодавця видати йому 4 000,00 грн. Вказана заява містить інформацію щодо розміру процентної ставки та розміру комісії за надання траншу (п. 2.5. та 2.6.).
На підставі Заяви Позичальником були отримані кошти в розмірі 4 000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №674375 від 11.06.2025 року. (Додаток №11).
Станом на 04.11.2025 року заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за Заявою від 11.06.2025 року №674375 становить 4 526,66 гривень (Додаток №20).
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 04.11.2025 року перед ТОВ "НоваПей Кредит" становить 85 602,30 грн.
На підставі викладеного, заявник просить суд: визнати ТОВ "НоваПей Кредит" конкурсним кредитором у справі № 902/1277/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами в розмірі 85 602,30 грн.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Арбітражний керуючий в повідомленні про результати розгляду вимог ТОВ "НоваПей Кредит", зазначила про визнання заявлених до боржника вимог в повному обсязі.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 06.11.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "НоваПей Кредит" б/н від 28.11.2025 року (вх. № 01-36/1556/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1277/25 надійшла до суду 28.11.2025 року (сформована в системі "Електронний суд" 28.11.2025 року), тобто в межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між ТОВ "НоваПей Кредит" та ОСОБА_1 було укладено ряд публічних договорів про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay, шляхом підписання боржником відповідних заяв про приєднання, що наведені вище.
На підставі вказаних заяв, ТОВ "НоваПей Кредит" було надано ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 118 500,00 грн.
Разом з тим, боржник неналежним чином виконував зобов'язання за кредитними договорами, в зв'язку з чим заборгував кредитору 85 602,30 грн.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, підписані між ТОВ "НоваПей Кредит" та Боржником вказані вище заяви про приєднання, є договором приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1-1, п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживчий кредит", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про споживчий кредит", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживчий кредит", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно п. 27, п. 33, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Надавач фінансових послуг - фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, - інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.
Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".
Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Отже, Публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція), відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" є публічною частиною договору, до якого приєднався Боржник, підписавши згадані раніше заяви про приєднання до умов Публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом "Розстрочка NovaPay", які є індивідуальними частинами договорів.
Разом з цим, зважаючи на викладене, суд надавши оцінку долученим до кредиторської заяви документам, дійшов висновку, що заявлені у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку до визнання Заявником кредиторські вимоги до Боржника в розмірі 85 602,30 грн є конкурсними, відповідають умовам описаних вище заяв про приєднання та Публічного договору та наявним у справі доказам, а тому є правомірними.
Водночас, судом встановлено, що станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "НоваПей Кредит" в загальній сумі 85 602,30 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "НоваПей Кредит" б/н від 28.11.2025 року (вх. № 01-36/1556/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1277/25, в повному обсязі та визнання заявлених вимог в розмірі 85 602,30 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "НоваПей Кредит" б/н від 28.11.2025 року (вх. № 01-36/1556/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1277/25, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит" (Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 13, офіс 1307, м. Київ, 03026; код ЄДРПОУ 40055034) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 85 602,30 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1277/25.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1277/25.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , представнику ОСОБА_1 адвокату Хохленку А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "НоваПей Кредит" - office@novapay.ua; представнику ТОВ "НоваПей Кредит" адвокату Богдановій А.П. - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи