вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" січня 2026 р. Справа№ 910/23859/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Козир Т.П.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. - Горьовий В.В., за ордером серії СА №1061579 від 08.08.23
від ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» - Світич П.В., відповідно до виписки з ЄДРПОУ
від ОСОБА_1 - Дорошенко Є.В., за ордером серії СВ №1145004 від 07.10.25
від ОСОБА_2 - Коханій Т.В., за ордером серії АІ №2058540 від 24.11.25
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 (суддя Яковенко А.В., повний текст рішення складено та підписано - 11.08.2025)
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича
до 1) ОСОБА_2
2) ОСОБА_1
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника
в межах справи № 910/23859/16
за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»
про банкрутство
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 (суддя Яковенко А.В., повний текст рішення складено та підписано - 11.08.2025) закрито провадження у справі № 910/23859/16 в частині вимоги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_4 ; у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ліквідаційна маса Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» станом на 30.06.2025 остаточно не сформована та не реалізована, що свідчить про передчасність подання ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на колишнього керівника та учасників боржника.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобуд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16; рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 скасувати частково, та постановити нове рішення, яким заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича до 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - задовольнити.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, на підставі неповного з'ясування обставин, що мали важливе значення для вирішення даної справи.
Зокрема, доводи апеляційної скарги зводяться до наступного: арбітражним керуючим було сформовано ліквідаційну масу та за підсумком продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд», до ліквідаційної маси боржника надійшло 336,71 грн.; станом на дату подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності та станом на дату винесення оскаржуваного рішення суду транспортні засоби Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд», які перебувають у розшуку, так і не були виявлені, фактично це майновий актив, який не може бути реалізовано для погашення вимог в процедурі банкрутства; висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають дійсності, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» відсутнє будь-яке майно за рахунок якого можливо здійснити погашення вимог кредиторів в процедурі банкрутства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 та поновити його; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 та прийняти нове, яким задовольнити заяву ліквідатора Боржника до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Боржника в розмірі 723 371 754, 38 грн.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, на підставі неповного з'ясування обставин, що мали важливе значення для вирішення даної справи.
Доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» аналогічні доводам апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд».
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
11.10.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому останній просив суд апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2025 року у справі №910/23859/16 без змін.
21.10.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому останній просив суд апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2025 року у справі №910/23859/16 без змін.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом у відповідності до вимог ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» у справі № 910/23859/16 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Майданевича А.Г., суддів Ткаченка Б.О., Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 у справі № 910/23859/16 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/23859/16; відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 02.09.2025 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Майданевича А.Г., суддів Ткаченка Б.О., Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 910/23859/16 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.
18.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/23859/16.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 910/23859/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 залишено без руху.
Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 910/23859/16 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 залишено без руху.
24.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» надійшла заява, до якої додані докази сплати судового збору у вказаному розмірі та докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі № 910/23859/16, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16.
01.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» надійшла заява, до якої додані докази сплати судового збору у вказаному розмірі та докази направлення копії апеляційної скарги ОСОБА_4 .
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 910/23859/16 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16; розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 постановлено здійснювати в одному апеляційному провадженні.
Розгляд справи, призначений на 27.10.2025, не відбувся, оскільки суддя Сулім В.В. перебував на семінарі-практикумі НШСУ.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 910/23859/16 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 призначено на 24.11.2025.
У зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею, у період із 19.11.2025 по 03.12.2025 у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2516/25 від 24.11.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/23859/16.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 прийнято до свого провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 у складі головуючого судді - Майданевича А.Г., суддів Суліма В.В., Гаврилюка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 у справі № 910/23859/16 заяву суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В., Гаврилюка О.М. про самовідвід від розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/23859/16 - задоволено; матеріали справи № 910/23859/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням спеціалізації суддів.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/727/25 від 26.11.2025 у зв'язку із задоволенням заяви суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В., Гаврилюка О.М. про самовідвід, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/23859/16.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 справу № 910/23859/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 у справі № 910/23859/16, серед іншого, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.; розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 призначено на 28.01.2026.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/236/26 від 21.01.2026 у зв'язку із перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/23859/16.
Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2026 апеляційні скарги у справі № 910/23859/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 прийняти до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.
Явка представників учасників справи
28.01.2026 у судове засідання з'явились представники арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Інші представники учасників справи в судове засідання 28.01.2026 не з'явилися, про час, місце та дату судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційних скарг по суті за участю представників арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 28.01.2026 представники скаржників вимоги апеляційних скарг підтримали, просили рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 скасувати частково, та постановити нове рішення, яким заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - задовольнити.
Представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні 28.01.2026 просили апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Із матеріалів справи вбачається, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/23859/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 порушено провадження у справі № 910/23859/16. Визнано публічне акціонерне товариство «УКРГАЗБАНК» (ідентифікаційний код 23697280) кредитором товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» (ідентифікаційний код 31482028) на суму 196.392.005, 18 грн., з яких: 16.000, 00 грн. - вимоги першої черги, 93.413.431, 48 грн. - вимоги четвертої черги, 15.622.067, 65 грн. вимоги шостої черги, а 87.340.506, 05 грн. - як такі, що забезпечені заставним майном боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 14.03.17. Введено процедуру розпорядження майном боржника з 14.03.2017. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Васильцова А.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1124 від 07.06.13). Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» (ідентифікаційний код 31482028). Призначено наступне - попереднє засідання суду у справі на 23.05.2017.
Постановою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 припинено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» (ідентифікаційний код 31482028). Припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Васильцова А.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1124 від 07.06.13). Визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Екобуд» (ідентифікаційний код 31482028) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бєлову Олену Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 986 від 30.04.13). Призначено судове засідання для розгляду поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу боржника на 15.01.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 достроково припинено повноваження ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Буркуш Олени Анатоліївни. Призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 149 від 18.02.2013 року).
Ліквідатором арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. під час виконання повноважень у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» подано до господарського суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на колишніх керівників та учасників банкрута, яка мотивована наступним.
Так, ліквідатором зазначено, що відповідно до зібраних ліквідатором відомостей у процедурі банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. проведено аналіз активів та пасивів товариства, який показав, що у діях керівництва товариства наявні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану товариства (ознаки дій з доведення до банкрутства).
До вказаного висновку ліквідатор дійшов з огляду на те, що протягом періоду, який аналізувався, боржник за участю керівника та учасників вчинив дії, що спричинили погіршення фінансового стану товариства, збільшення боргових зобов'язань та укладення правочинів із застосуванням недостовірної інформації та злочинних махінацій.
Ліквідатором зазначено, що за час перебування ОСОБА_2 на посаді керівника боржника з погодження засновників боржника ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 директором було перераховано грошові кошти на загальну суму 99 189 507,51 грн., з яких 9 432 169,26 грн. було перераховано на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудстандарт» (ідентифікаційний номер 33999619), у якому відповідач-1 є керівником (переведено грошові кошти на рахунок заінтересованої особи стосовно боржника).
Крім того, ліквідатор вказує, що будь-які рішення, що були прийняті загальними зборами боржника під час укладення та проведення виплат за договорами поворотної фінансової допомоги були прийняті за участю не тільки ОСОБА_2 (власник частки 12,5 % у статутному капіталі боржника), а і за участю та за згодою ОСОБА_4 (власник частки 12,5 % у статутному капіталі товариства) та ОСОБА_3 (власник частки 75 % у статутному капіталі товариства), які, на переконання ліквідатора, пов'язані родинними зв'язками.
Також, ліквідатором зазначено, що колишнім керівником та учасниками боржника вчинялися махінації стосовно отримання боржником кредиту в АКБ «Київ» шляхом надання недостовірних відомостей про товариство, за результатом чого боржник взяв на себе додаткові грошові зобов'язання.
Крім того, ліквідатор вказує, що однією з підстав доведення боржника до банкрутства є перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобуд» грошових коштів на користь третіх осіб за фінансовими операціями, які не входили до статутної діяльності банкрута та не відповідають визначеним КВЕДам товариства.
З огляду на викладене, ліквідатором зроблено висновок, що внаслідок дій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобуд» було доведено до банкрутства, у зв'язку з чим ліквідатор просить суд у поданій заяві покласти на вказаних осіб субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника в загальному розмірі 723 371 754,38 грн.
За наслідками розгляду вищевказаної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 №2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому КУзПБ.
Суд звертається до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) відповідно до яких:
- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;
- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення;
- щодо об'єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;
- суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;
- об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;
- щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій / бездіяльності суб'єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;
- щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).
Щодо розміру субсидіарної відповідальності Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) вказав наступне.
За змістом частини другої статті 61 КУзПБ законодавець визначив розмір субсидіарної відповідальності як різницю між двома показниками (сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою), яка свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідації цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (частина друга статті 47 КУзПБ).
Водночас допускається корегування зазначеного показника в процедурі ліквідації за рахунок визнаних судом вимог поточного кредитора (частини третя, п'ята статті 59 та частина четверта статті 60 КУзПБ), а також вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та були розглянуті судом в процедурі ліквідації (частина четверта статті 45 цього Кодексу).
Що ж до такого показника як ліквідаційна маса, то Судова палата зазначила про таке.
Законодавець визначив у положеннях КУзПБ об'єктивні обставини та процеси, за яких ліквідаційна маса боржника змінюється з початку її формування і до отримання коштів від продажу відповідних активів у її складі.
Так, розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, враховуючи, що:
- балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (пункт 5 частини другої статті 12, частина перша статті 61 КУзПБ), оціночна вартість (частина перша статті 63 КУзПБ) та вартість її реалізації / продажу (розділ V КУзПБ) можуть (як правило) відрізняються;
- склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов'язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (частина друга статті 42, частина перша статті 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб'єктів субсидіарної відповідальності (абзац третій частини другої статті 61 КУзПБ).
Що ж до вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації. У цьому висновку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України, пункт 80).
Отже, буквальне прочитання абзаців першого та другого частини другої статті 61 КУзПБ («розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою», «у разі недостатності майна боржника») є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб'єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.
Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.
Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі (п. 9.34. постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21)).
Розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому числі і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/23859/16 з-поміж іншого задоволено клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про надання згоди на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та визначення умов продажу. Надано згоду на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд», а саме: корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» в статутному капіталі: - Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛИНІВКА БУД», код ЄДРПОУ: 35188714, місцезнаходження юридичної особи: 08623, Київська обл., Васильківський р-н., смт. Калинівка, вул. Леніна, буд. 57; розмір статутного капіталу 1 000 000,00 грн.. Розмір частки ТОВ «Екобуд» в статутному капіталі ТОВ «КАЛИНІВКА БУД» становить 500 000 грн.; - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕКОБУДІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 32909867, місцезнаходження юридичної особи: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А; розмір статутного капіталу 255 000,00 грн. Розмір частки ТОВ «Екобуд» в статутному капіталі ТОВ «Компанія «ЕКОБУДІНВЕСТ» становить 165 000,00 грн.; - Товариства з обмеженою відповідальністю «КАММЕРЛАНДЕР», код ЄДРПОУ: 35316821, місцезнаходження юридичної особи: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, розмір статутного капіталу 1 247 400,00 грн. Розмір частки ТОВ «Екобуд» в статутному капіталі ТОВ «КАММЕРЛАНДЕР» становить 374 220,00 грн. Визначено наступні умови продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю »Екобуд», а саме: 1) Перший аукціон - Лот 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛИНІВКА БУД», код ЄДРПОУ: 35188714, місцезнаходження юридичної особи: 08623, Київська обл., Васильківський р-н., смт. Калинівка, вул. Леніна, буд. 57; розмір статутного капіталу 1 000 000,00 грн. Розмір частки ТОВ «Екобуд» в статутному капіталі ТОВ «КАЛИНІВКА БУД» становить 500 000 грн. Встановлено початкову вартість майна лоту №1 шляхом додавання останньої ціни лота, визначеної за результатом покрокового зниження початкової вартості в ході проведення другого повторного аукціону, тобто в розмірі 3 000,00 грн. з кроком аукціону 1 %, перший аукціон проводиться без можливості зниження початкової ціни. - Лот 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕКОБУДІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 32909867, місцезнаходження юридичної особи: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А; розмір статутного капіталу 255 000,00 грн. Розмір частки ТОВ «Екобуд» в статутному капіталі ТОВ «Компанія «ЕКОБУДІНВЕСТ» становить 165 000,00 грн. Встановлено початкову вартість майна лоту №1 шляхом додавання останньої ціни лота, визначеної за результатом покрокового зниження початкової вартості в ході проведення другого повторного аукціону, тобто в розмірі 990,00 грн. з кроком аукціону 1 %, перший аукціон проводиться без можливості зниження початкової ціни. - Лот 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАММЕРЛАНДЕР», код ЄДРПОУ: 35316821, місцезнаходження юридичної особи: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, розмір статутного капіталу 1 247 400,00 грн. Розмір частки ТОВ «Екобуд» в статутному капіталі ТОВ «КАММЕРЛАНДЕР» становить 374 220,00 грн. Встановлено початкову вартість майна лоту №1 шляхом додавання останньої ціни лота, визначеної за результатом покрокового зниження початкової вартості в ході проведення другого повторного аукціону, тобто в розмірі 2 245,32 грн. з кроком аукціону 1 %, перший аукціон проводиться без можливості зниження початкової ціни. 2) Повторний аукціон: - Лот 1: у сумі 2400,00 грн., з можливістю її пониження, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, з кроком аукціону 1 %. - Лот 2: у сумі 792,00 грн., з можливістю її пониження, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, з кроком аукціону 1 %. - Лот 3: у сумі 1796,26 грн., з можливістю її пониження, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, з кроком аукціону 1 %. 3) Другий повторний аукціон - Лот 1: у сумі 1800,00 грн., з можливістю її пониження без визначення граничної вартості відповідно до ч.3 ст. 80 Кодексу України з процедур банкрутства, з кроком аукціону 1 %. - Лот 2: у сумі 594,00 грн., з можливістю її пониження без визначення граничної вартості відповідно до ч.3 ст. 80 Кодексу України з процедур банкрутства, з кроком аукціону 1 %. - Лот 3: у сумі 1347,17 грн., з можливістю її пониження без визначення граничної вартості відповідно до ч.3 ст. 80 Кодексу України з процедур банкрутства, з кроком аукціону 1 %. Погоджено витрати, пов'язані з продажем майна Боржника, які підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна, а саме: винагорода оператора електронного майданчика у розмірі, встановленому пунктом 39 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 р. № 865. Задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. Продовжено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. строк для подання суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на затвердження на шість місяців до 07.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/23859/16 задоволено клопотання ліквідатора про оголошення транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» у розшук. Зобов'язано Головне управління Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) оголосити у розшук транспортні засоби, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Екобуд» (ідентифікаційний номер 31482028), зокрема: - КРАЗ, 256Б1, 14860, 1992 року випуску, жовтий, № двиг. 00189, № шасі НОМЕР_1 , № куз. 80 - реєстрація ТЗ придбаного на аукціоні товар. Біржі (TCЦ 8043), державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво НОМЕР_3 від 10.10.2002 року; - КРАЗ, 258, 14860, 1992 року випуску, жовтий, № двиг. НОМЕР_4 , № шасі НОМЕР_5 , № куз. 80 - реєстрація ТЗ придбаного на аукціоні товар. біржі (ТСЦ 8043), державний номерний знак НОМЕР_6 , свідоцтво НОМЕР_7 від 10.10.2002р.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 30.06.2025 у матеріалах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» відсутні докази, у розумінні ст. ст. 76 -77 ГПК України, реалізації ліквідатором корпоративних прав, які належать банкруту, умови продажу яких були визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024. До того ж, суд першої інстанції зазначив, що станом на 30.06.2025 у матеріалах справи відсутні відомості щодо транспортних засобів банкрута, оголошених у розшук ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/23859/16.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до наступних висновків:
- що станом на 30.06.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю «Екобуд» належать корпоративні права (частки у статутних капіталах третіх осіб), відтак, ліквідаційна маса у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» не реалізована;
- що станом на 30.06.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю «Екобуд» на праві власності належать транспортні засоби, оголошені у розшук ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/23859/16, відтак, ліквідаційна маса у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» остаточно не сформована.
Враховуючи зазначене, на переконання суду першої інстанції, ліквідаційна маса Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» станом на 30.06.2025 остаточно не сформована та не реалізована, і зворотного належними та допустимими доказами не доведено, що свідчить про передчасність подання ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на колишнього керівника та учасників боржника.
Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах даної справи, а також справи № 910/23859/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» документи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відмовити ліквідатору арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» на засновників та керівника боржника у зв'язку з тим, що така заява подана ліквідатором передчасно, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Твердження апеляційних скарг не спростовують обґрунтованих висновків, викладених в рішенні Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16, а отже, у даному випадку скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/23859/16 підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржників.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/23859/16 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційних скарг розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 910/23859/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 04.02.2026.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Т.П. Козир
О.М. Остапенко