вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" січня 2026 р. Справа№ 911/3119/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Сибіги О.М.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Шевчук А.А., адвокат,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: Батура П.О., адвокат; Павловський Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АМВ"
на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 (повний текст складено 18.11.2024)
у справі № 911/3119/23 (суддя Христенко О.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "АМВ"
до 1. Білоцерківської міської ради,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум"
про визнання неправомірними дії та скасування рішення,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У жовтні 2023 року Приватне акціонерне товариство "АМВ" (далі - ПрАТ "АМВ", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Білоцерківської міської ради (далі - Міська рада, відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум" (далі - ТОВ "Купрум", відповідач 2) про:
- визнання неправомірними дій та скасування рішення державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лободи Н.В. від 29.10.2018, індексний номер: 43728305, про державну реєстрацію 25.10.2018 змін об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "1-А" та споруд, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1678394832103, а саме відомостей про складові частини - склади заповнювачів №№ 15, 16, 17;
-визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 27.04.2023 №3865-39-VІІІ "Про розгляд заяви про внесення змін до договору оренди землі шляхом викладення договору в новій редакції Приватному акціонерному товариству "АМВ";
-визнання неправомірною бездіяльність та скасування рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради Київської області Бурімської Н.І. від 19.10.2021, індексний номер: 60993812, про державну реєстрацію 11.10.2021, номер запису: 44516877, іншого речового права - права оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0920 га, кадастровий номер: 3210300000:02:015:0065, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2481428332020, на підставі Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021, укладеного в письмовій формі без нотаріального посвідчення між орендарем: ТОВ "Купрум", код ЄДРПОУ 32926204, та орендодавцем: Білоцерківською міською територіальною громадою в особі Білоцерківської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 26375300, скріпленого підписами сторін, строком дії: 10 років, датою закінчення дії: 01.10.2031, з автоматичним продовженням дії;
-визнання за ПрАТ "АМВ", код ЄДРПОУ 02047891, на підставі та на умовах відповідно до Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021 право користування земельною ділянкою, загальною площею, 0,0920 га, кадастровий номер: 3210300000:02:015:0065, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2481428332020, державну реєстрацію права комунальної власності на яку Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 26375300, проведено 11.10.2021, номер запису: 44516690, за рішенням державного реєстратора Білоцерківської міської ради Київської області Бурімської Н.І. від 19.10.2021, індексний номер: 60993812.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на такі обставини та доводи:
-відповідно до затвердженого ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 174/12б-99 Плану санації від 12.02.2002 на підставі Договору купівлі-продажу № 34 від 04.11.2003 та Акту прийому-передачі будівлі від 04.11.2003, Видаткової накладної РН-0000007 від 04.11.2003, Переліку майна ВАТ "БК "Будіндустрія", яке передається, від 04.11.2003, з урахуванням матеріалів технічної інвентаризації, проведеної Білоцерківським МБТІ від 15.01.2002, позивачем було набуто у власність майно, загальною вартістю 222 708,00 грн, що складалося з: об'єкту нерухомості - введеного в експлуатацію Цеху перліту, а саме основних (триповерхове побутове крило, літ. "Т-3; цех, літ "Т1-1") та допоміжних (прибудова, літ "Т5-1"; склади, літ. "Т2-1", літ. "Т3-1"; тамбур, літ "Т4-1") будівель і споруд та недобудов (незакінченого будівництва), а саме: 3 (трьох) силосів, літ. "Т2", фундаменту, естакади;
- право власності позивача на цех перліту було зареєстровано Білоцерківським МБТІ 12.11.2003, номер запису: 584 в книзі: 9, реєстраційний номер об'єкта в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 3422038;
-враховуючи зміни у законодавстві України, за замовленням позивача було проведено технічну інвентаризацію цеху перліту (виробничої будівлі, літ. "Т-3" у складі виробничо-складського комплексу), за результатами якої 17.11.2022 було виготовлено та внесено до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Технічний паспорт, інвентаризаційна справа № 1070, реєстраційний № TIO1:3471-3939-6383-7106;
-27.12.2022 за рішенням приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусової В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65996563 від 30.12.2022, було проведено державну реєстрацію права власності ПрАТ "АМВ" на Цех перліту - виробничий будинок літ. "Т-3", загальною площею 1357,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р., м. Біла Церква, провулок Будівельників, буд.1, та об'єкти незавершеного будівництва (силос готової продукції № 9 - 70% готовності; силос готової продукції №10 - 70% готовності; силос готової продукції №11 - 70% готовності);
- з метою з'ясування правового статусу земельної ділянки, на якій розміщено Цех перліту та об'єкти незавершеного будівництва, позивачем було виявлено, що 25.06.2021 відділом у Городецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області було проведено державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0920 га, кадастровий номер 3210300000:02:015:0065, місце розташування: Київська область, м. Біла Церква, провулок Будівельників, 1, вид цільового призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а 11.10.2021 за рішенням державного реєстратора Білоцерківської міської ради Бурімської Н.І. (індексний номер: 60993812 від 19.10.2021) внесено запис про державну реєстрацію (номер запису: 44516877) права оренди на вказану земельну ділянку на підставі Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021, укладеного в письмовій формі між орендарем - ТОВ "Купрум", та орендодавцем - Білоцерківською міською територіальною громадою в особі Білоцерківської міської ради, строком на 10 років;
- за твердженням позивача, наведений у додатку до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.01.2023 № HB-9901618572023, кадастровий план земельної ділянки 3210300000:02:015:0065 свідчить, що на ній розташовані об'єкти незавершеного будівництва (силоси готової продукції, літ № 9 та літ. № 10), які на праві власності належать позивачу;
-за доводами позивача державним реєстратором було внесено запис про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку на підставі Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021 для розміщення та експлуатації будівель та споруд, які відповідачу 2 не належать;
- оскільки на спірній земельній ділянці розташовані силоси готової продукції №№ 9, 10 (70 % готовності) - об'єкти незавершеного будівництва, державну реєстрацію права власності на які за позивачем було проведено 27.12.2022, тому це надає йому право користування цією земельною ділянкою в обсязі та на умовах, встановлених Договором оренди землі №10-06/17 від 01.10.2021, укладеного між відповідачами;
-посилаючись на норми статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, позивач просить визнати за ним на підставі та на умовах Договору оренди землі №10-06/17 від 01.10.2021 право користування спірною земельною ділянкою площею 0,0920 га з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі № 911/3119/23 в позові Приватного акціонерного товариства "АМВ" до Білоцерківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум" про визнання неправомірними дії та скасування рішення відмовлено повністю.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані відповідачами докази є більш вірогідними, ніж докази надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог. Тому, зважаючи на встановлені фактичні обставини, приймаючи до уваги, що позивач не надав до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПрАТ "АМВ" 09.12.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі № 911/3119/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового, оскільки в ньому не з'ясовані (не повністю з'ясовані) обставини, що мають значення для справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, встановленим обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Узагальнені доводи скаржника щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення зводяться до того, що суд першої інстанції:
-безпідставно залишив поза увагою ту обставину, що, з одного боку, силоси літ. "Т-2" є складовою частиною Цеху перліту, а з іншого - приналежною річчю в розумінні статті 186 ЦК України;
-неправомірно виснував про неналежність складання Видаткової накладної №РН-0000007 від 04.11.2003 і як наслідок визнання її неналежним доказом, що не відповідає дійсним обставинам справи;
-дійшов нікчемного висновку про необхідність відображення у договорі купівлі-продажу посилання на видаткову накладну, як документ, що фіксує факт передачі об'єкту нерухомості, оскільки: 1) видаткова накладна хоч і вважається основним первинним документом, який видає продавець на підтвердження передачі товарно-матеріальних цінностей, та все ж є похідним від договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі первинним документом бухгалтерського обліку, відображення якого у договорі купівлі-продажу нерухомості, в силу специфіки, не є обов'язковим; 2) таке упереджене виснування має наслідком несприйняття письмового доказу "Видаткова накладна №0000007 від 04.11.2003" як належного, допустимого та достовірного;
-помилково виснував, що позивач у своєму позові намагався довести, що об'єкти незавершеного будівництва (силоси №№ 9, 10, 11 з 70% готовністю), на які зареєстровано право власності за позивачем, та склади заповнювачів №15, №16, №17, на які зареєстровано право власності за відповідачем 2, є одними й тими самими об'єктами нерухомості. За твердженням позивача, він на підставі поданих позовних матеріалів та наведених аргументів, доводить не факт ідентичності об'єктів нерухомості, а факт неможливості фізичного існування у просторі та часі об'єктів нерухомого майна, зареєстрованих на праві власності за відповідачем 2 (склади заповнювачів №15, №16, №17), оскільки це є наслідком неправомірних рішень і дій (бездіяльності) зі сторони державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лободи Н.В. та Білоцерківської міської ради;
-не в повній мірі дослідив надані позивачем докази та залишив поза увагою той факт, що на земельній ділянці загальною площею 1, 7787 га за адресою: м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, переданою Білоцерківською міською радою в оренду ПрАТ " АМВ" за договором оренди земельної ділянки від 24.09.2004 були розташовані, крім іншого, об'єкти незавершеного будівництва - 3 силоси і естакада. Факт відсутності на визначеній земельній ділянці будівель і споруд, які б перебували у власності інших осіб, зокрема ВАТ "БК "Будіндустрія", у зазначений період підтверджується, власне, заявою №63 від 21.11.2003 про припинення користування земельною ділянкою площею 1,7787 га, поданою ВАТ "БК "БК "Будіндустрія" до Білоцерківської міської ради. Таке неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та неналежна перевірка доказів, призвели до неправильних висновків, викладених в оскаржуваному рішенні при оцінці неправомірної бездіяльності державного реєстратора Білоцерківської міської ради Бурімської Н.В. при прийнятті нею рішення про реєстрацію іншого речового права - права оренди на спірну земельну ділянку за відповідачем 2 та законності рішення відповідача 1 від 27.04.2023 №3865-39-VIII та його скасування;
-помилково застосовано норми частини 4 статті 120 ЗК України і не застосовано норми пунктів 11 та 15 статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення), що є прямим наслідком неправильного встановлення дійсних обставин справи: позивач ніколи і в ніякий спосіб не набував у власність у відповідача 2 нерухомого майна (силоси готової продукції №9 та №10, як незавершене будівництво - 70%), він їх набув за Договором купівлі-продажу №34 від 04.11.2003 у ВАТ "БК "Будіндустрія", який звернувся до відповідача 1 із заявою №63 від 21.11.2003 про припинення користування земельною ділянкою під цими об'єктами нерухомого майна.
Скаржником в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що оскаржуване рішення було ним отримано 19.11.2024 в електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 справу № 911/3119/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 заяву суддів Коротун О.М., Сулім В.В., Майданевич А.Г. про самовідвід від розгляду справи № 911/3119/23 за апеляційною скаргою ПрАТ "АМВ" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 задоволено, матеріали апеляційної скарги у справі № 911/3119/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 справу № 911/3119/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В. та Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3119/23; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ПрАТ "АМВ" на рішення Господарського суду міста Київської області від 16.08.2024 у справі № 911/3119/23 до надходження до суду матеріалів справи.
02.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3119/23.
У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 30.12.2024 по 03.01.2025 включно, з 06.01.2025 по 10.01.2025 включно, з 13.01.2025 по 17.01.2025 включно, з 20.01.2025 по 24.01.2025 включно, участю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у семінарі Національної школи суддів України 27.01.2025, тимчасовою непрацездатністю судді Коробенка Г.П. з 28.01.2025 по 07.02.2025 включно, процесуальні дії по справі не здійснювались.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "АМВ" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі № 911/3119/23, розгляд справи призначено на 25.03.2025 о 16 год 20 хв, запропоновано учасникам справи вчинити певні процесуальні дії у встановлений судом строк. Оскільки ПрАТ "АМВ" строк на апеляційне оскарження рішення не пропущено, суд першої інстанції залишив без розгляду клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 у справі № 911/3119/23 задоволено заяву представника ТОВ "Купрум" адвоката Павловського Б.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.03.2025 розгляд апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції у даній справі відкладено на 17.04.2025 о 12 год 00 хв; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Купрум" адвокат Павловський Б.М.
Проте, у зв'язку з відрядженням судді Тарасенко К.В. з 14.04.2025 по 17.04.2025, розгляд справи у призначений час не відбувся.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 апеляційну скаргу ПрАТ "АМВ" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі № 911/3119/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 визначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПрАТ "АМВ" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі № 911/3119/23, розгляд справи призначено на 12.05.2025 о 14 год 20 хв; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Купрум" адвокат Павловський Б.М.
У судовому засіданні 12.05.2025 колегією суддів задоволено клопотання представника позивача адвоката Шевчука А.А. про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції у даній справі відкладено на 30.06.2025 о 15 год 20 хв, визначено особу яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Купрум" адвокат Павловський Б.М., про що постановлено відповідну ухвалу.
Оскільки у зв'язку з відпусткою судді Сибіги О.М. з 30.06.2025 по 04.07.2025 судове засідання у призначений час не відбудеться, апеляційний господарський суд, враховуючи приписи статті 32 ГПК України щодо сталості складу суду, ухвалою від 26.06.2025 призначив розгляд апеляційної скарги ПрАТ "АВМ" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі № 911/3119/23 на 23.07.2025 о 15 год 20 хв, повідомивши про це учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 розгляд апеляційної скарги позивача у даній справі відкладено на 26.08.2025 о 15 год 40 хв, визначено особу яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Купрум" адвокат Павловський Б.М.
За результатами судового засідання 26.08.2025 у справі № 911/3119/23 колегією суддів оголошено перерву до 13 год 40 хв 07.10.2025, визначено особу яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Купрум" адвокат Павловський Б.М., про що винесено відповідну ухвалу.
Проте, у зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці з 06.10.2025 по 09.10.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою від 13.10.2025 колегією суддів апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги ПрАТ "АМВ" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі № 911/3119/23 призначено на 20.11.2025 о 10 год 00 хв, визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Купрум" адвокат Павловський Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 у справі № 911/3119/23 задоволені клопотання представників відповідачів про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції у даній справі відкладено на 13.01.2026 о 14 год 40 хв, визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Купрум" адвокат Павловський Б.М.
Позиції інших учасників справи.
27.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, стягнути з ПрАТ "АМВ" на користь ТОВ "Купрум" судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00грн.
Мотивуючи свої заперечення, відповідач 2 зазначає, що доводи скаржника повністю спростовуються положеннями чинного законодавства, доказами, що є в матеріалах справи та досліджені судом першої інстанції в процесі вирішення спору у даній справі.
Так, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 наполягає на тому, що позивачем не доведено та не надано належних доказів про розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065 будь-яких об'єктів, які б належали на праві власності позивачу.
Відповідач 1 не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу в установленому порядку та строк, однак зазначене не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі.
Явка представників сторін.
У судове засідання 13.01.2026 з'явилися представники позивача і відповідача-2.
Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився. Відповідачем-1 про поважність причин нез'явлення повноважного представника суд апеляційної інстанції не повідомлено, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду.
Оскільки явка представника відповідача 1 в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача-1.
Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Представники відповідача-2 вимоги апеляційної скарги заперечили, просили суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача-2 адвокат Батура П.О. просить стягнути з позивача на користь відповідача-2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00грн.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 19.05.1999 Господарським судом Київської області було порушено провадження у справі № 174/12б-99 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" (далі -ВАТ "БК "Будіндустрія").
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2001 введено процедуру санації боржника та визнано АТ "АМВ" інвестором ВАТ "БК "Будіндустрія". З метою погашення заборгованості перед кредиторами була здійснена оцінка майна ВАТ "БК "Будіндустрія".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2002 затверджено план санації ВАТ "БК "Будіндустрія", яким передбачено задоволення вимог кредиторів шляхом продажу промислової нерухомості ВАТ "БК "Будіндустрія", в тому числі цеху перліту.
Відповідно до вказаного вище Плану санації ВАТ "БК "Будіндустрія" 04.11.2003 між ВАТ "БК "Будіндустрія" (продавець) та Акціонерним товариством закритого типу "АМВ" (далі - АТЗТ "АМВ", змінено організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство "АМВ", покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 34 (далі - Договір №34 від 04.11.2003), відповідно до умов пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця нежитлову будівлю - цех перліту, площею 1 291 кв. м, зазначених в плані літерою "Т-3". Будівля знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1. Будівля належить ВАТ "БК "Будіндустрія" на підставі свідоцтва про власність, виданого Білоцерківським управлінням житлового комунального господарства 07.05.2002 і зареєстрованого в Білоцерківському БТІ за №584. Покупець зобов'язався прийняти будівлю цеху перліту та сплатити ціну продажу та виконати умови, що визначені в цьому Договорі.
Відповідно до пункту 2.1 Договору №34 від 04.11.2003 за взаємною згодою ціна продажу складає 222 708,00 грн, в т.ч. ПДВ - 37 118,00 грн.
Сторонами у пункті 3.1 Договору №34 від 04.11.2003 узгоджено, що право власності на придбану нежитлову будівлю - цех перліту переходить до покупця з моменту сплати ціни продажу та підписання даного договору і передачі майна згідно Акту передачі.
За умовами пункту 4.1 Договору №34 від 04.11.2023 передача об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами у 3-х денний термін.
04.11.2003 ВАТ "БК "Будіндустрія" та АТЗТ "АМВ" складено та підписано Акт прийому-передачі, в якому відображено:
- на підставі Договору № 34 від 04.11.2003 продавець реалізував покупцю нежитлову будівлю - цех перліту площею 1 291 кв. м, зазначену в плані літерою "Т-3", яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, буд. 1, за 222 708,00 грн, в т.ч. ПДВ - 37 118,00 грн з переходом права власності з моменту повної сплати ціни продажу;
- на 04.11.2003 покупець виконав свої зобов'язання по Договору купівлі-продажу в повному обсязі;
- згідно з пунктом 4.1 Договору ВАТ "БК "Будіндустрія", в особі керуючого санацією Петренко В.А., передає, а АТЗТ "АМВ", в особі Голови правління Миколаєнко В.М., приймає у власність нежитлову будівлю - цех перліту, площею 1 291 кв.м, зазначену в плані літерою "Т-3" за адресою: м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1.
- ціна продажу 222 708,00 грн, у тому числі ПДВ 37 118,00грн.
Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №1973274 від 12.11.2003 підтверджується прийняття Білоцерківським МБТІ рішення про державну реєстрацію права власності, реєстраційний номер: 3422038, за АТЗТ "АМВ" на нежитлову будівлю, літ. "Т-3", площею 1291,9 кв.м, за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будивельників, буд.1, про що вчинено запис за номером 584, в книзі 9, на підставі Договору купівлі-продажу від 04.11.2003 між юридичними особами.
В обґрунтування доводів про те, що за Договором №34 від 04.11.2003 ВАТ "БК "Будіндустрія" реалізувало АТЗТ "АМВ" нежитлову будівлю - цех перліту, зазначену на плані літерою "Т-3", яка включає в себе такі об'єкти: цех перліту (введений в експлуатацію), рах.05 (фундамент кн. будівлі) (недобудова), рах.08 (3 силоси) (недобудова), рах. 12/1 (естакада) (недобудова), ПрАТ "АМВ" надало до матеріалів справи Видаткову накладну №РН-0000007 від 04.11.2003 та Перелік майна, яке передається АТЗТ "АМВ" по Договору купівлі-продажу від 04.11.2003 №34, в яких міститься саме такий перелік товару (майна).
Ще до укладення Договору №34 від 04.11.2003, за яким позивачем придбано у ВАТ "БК "Будіндустрія" цех перліту, АТЗТ "АМВ" звернулось до міського голови м. Біла Церква із листом № 10 від 11.02.2003, в якому просило розглянути питання щодо надання земельної ділянки в користування АТЗТ "АМВ", у зв'язку з купівлею промислової нерухомості.
Як убачається зі змісту вказаного листа, підставою для такого звернення слугував інший Договір купівлі-продажу, укладений позивачем, як санатором у справі №174/12б-99 про банкрутство ВАТ "БК "Будіндустрія", з останнім 07.11.2002, за яким позивач отримав у власність приміщення столярного цеху з сушильною камерою та обладнанням, яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників,1.
У відповідь на вказане звернення Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради листом № 1-10-711 від 19.02.2003 "Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку" повідомлено позивача про те, що за результатами розгляду поданого ним клопотання Білоцерківська міська рада дає згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку для обслуговування виробничої бази по виготовленню будівельних матеріалів в м. Біла Церква по провул. Будівельників, 1; роботи з виготовлення технічної документації розпочати після укладення договору із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію на їх виконання; технічну документацію погодити з виконавчим комітетом міської ради, органом по земельних ресурсах, органом містобудування і архітектури та подати обласному управлінню земельних ресурсів для здійснення державної землевпорядної експертизи.
У 2004 році Білоцерківською регіональною філією Київського регіонального центру державного земельного кадастру виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку АТЗТ "АМВ" для обслуговування виробничої бази по провул. Будівельників, 1, в межах Білоцерківської міської ради Київської області.
Як убачається з наданої позивачем копії Технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку АТЗТ "АМВ" для обслуговування виробничої бази по пров. Будівельників, 1 в межах Білоцерківської міської ради Київської області {титульної сторінки (1арк.), змісту (2 арк.), пояснювальної записки (2 арк.), виконавчого знімання території та інженерних мереж (1 арк.), кадастрового плану ділянки №2 (1 арк.)} вона здійснена згідно з договорами купівлі-продажу: № 34 від 04.11.2003, № 35 від 04.11.2003, № 36 від 04.11.2003, № 0520/182 від 07.11.2002 та № 0520/182 від 17.04.2003.
22.06.2004 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради винесено рішення №220 "Про попереднє погодження місця розташування об'єкту, надання земельних ділянок в оренду, постійне користування та у власність", яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку АТЗТ "АВМ" під розміщення виробничої бази на земельній ділянці загальною площею 1,7787 га (капітальна одноповерхова забудова - 0,3770 га, під спорудами - 0,3189 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,8341 га, під зеленими насадженнями - 0,2487 га) по пров. Будівельників, 1.
24.09.2004 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та АТЗТ "АМВ" (орендар) укладено Договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення виробничої бази, яка знаходиться в м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1 (пункт 1 Договору).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,7787 га, в тому числі забудовані землі: капітальна одноповерхова забудова - 0,3770 га, під спорудами - 0,3189 га, багаторічні (зелені) насадження - 0,2487 га, площадки, проходи (проїзди) - 0,8341 га (пункт 2 Договору).
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - виробничі приміщення (пункт 3 Договору).
Договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 Договору).
Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 42 Договору).
Зазначений Договір зареєстрований у Київській регіональній філії № 4 Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2004 за № 534.
Згідно з Актом приймання-передачі земельної ділянки від 24.09.2004 (який є невід'ємною частиною Договору) Білоцерківською міської радою передано, а АТЗТ "АМВ" прийнято обумовлену Договором від 24.09.2004 №534 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: пров. Будівельників, 1.
Наведені обставини свідчать, що позивач, набувши у ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" на підставі Договору купівлі-продажу № 34 від 04.11.2004 у власність нежитлову будівлю, площею 1 291,9 кв.м, зазначену в плані літерою "Т-3" за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, а також інші об'єкти нерухомості на підставі Договорів купівлі-продажу № 35 від 04.11.2003, № 36 від 04.11.2003, № 0520/182 від 07.11.2002 та № 0520/182 від 17.04.2003, отримав за Договором оренди землі від 24.09.2004 в строкове (5 років) платне користування земельну ділянку загальною площею 1,7787 га під розміщення виробничої бази, яка знаходиться по пров. Будівельників, 1 в м. Біла Церква Київської області.
Доказів поновлення цього Договору на новий строк матеріали справи не містять.
Також у позовній заяві позивач наголошує на тому, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 №340-ІХ, який набрав чинності з 16.01.2020, були внесені зміни, зокрема, в Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у частині державної реєстрації прав та їх обтяжень на об'єкт незавершеного будівництва.
01.12.2020 набрав чинності пункт 19 Розділу 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва", яким були внесені зміни до статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктом 3 частини 2 якої встановлено, що для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва подається документ, що містить опис об'єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об'єкта.
Враховуючи зазначені зміни у законодавстві України, позивачем було замовлено проведення технічної інвентаризації цеху перліту (виробничої будівлі, літ. "Т-3" у складі виробничо-складського комплексу), за результатами якої 17.11.2022 було виготовлено та внесено до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації ЄДЕССБ Технічний паспорт, інвентаризаційна справа № 1070, реєстраційний № ТІ01:3471-3939-6383-7106.
З виготовленого Технічного паспорту на виробничу будівлю літ. "Т-3" (виробнича будівля у складі виробничо-складського комплексу) вбачається, що об'єкт технічної інвентаризації включає, зокрема, саму виробничу будівлю у складі виробничо-складського комплексу - цех перліту (літ. "Т-3"), силос готової продукції (літ. № 9) (незавершене будівництво, відсоток готовності об'єкта - 70 %), силос готової продукції (літ. № 10) (незавершене будівництво, відсоток готовності об'єкта - 70 %), силос готової продукції (літ. № 11) (незавершене будівництво, відсоток готовності об'єкта - 70 %).
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 319367327 від 30.12.2022, за ПрАТ "АМВ" 27.12.2022 за рішенням приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусової В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 65996563 від 30.12.2022, проведено державну реєстрацію права власності (номер запису 48892843) на виробничий будинок літ. "Т-3", що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський р., м. Біла Церква, провулок Будівельників, будинок 1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2677360232020.
За описом, це об'єкт: загальна площа 1 357,2 кв.м, силос готової продукції літ № 9 - 70 % готовності, силос готової продукції літ № 10 - 70 % готовності, силос готової продукції літ № 11 - 70 % готовності.
Підставною для державної реєстрації вказаного об'єкта нерухомого майна слугували: Договір купівлі - продажу № 34 від 04.11.2003; Технічний паспорт, серія та номер: Т101:3471-3939-6383-7106, виданий 17.11.2022, видавник: ЄДЕССБ, документ отримано з ЄДЕССБ.
Як зазначив позивач у позовній заяві, для з'ясування правового статусу земельної ділянки, на якій розміщені цех перліту та об'єкти незавершеного будівництва, які належать позивачу на праві власності, ПрАТ "АМВ" звернулося із запитами про отримання відповідної інформації із державних реєстрів.
Так, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.01.2023 за №НВ-9901618572023 відділом у Городецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 23.06.2021, розробленого Приватним підприємством "Геосвіт-2012", 25.06.2021 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0920 га, кадастровий номер 3210300000:02:015:0065 з місцем розташування: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; форма власності: комунальна.
Водночас, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка №321260525 від 27.01.2023) державним реєстратором Білоцерківської міської ради Бурімською Н.І. 11.10.2021 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:01:015:0065, площею 0,092 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2481428332020) за Білоцерківською міською територіальною громадою в особі Білоцерківської міської ради Київської області, про що вчинено запис за номером: 44516690. Підставою для державної реєстрації зазначено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI.
За відомостями цієї ж Інформаційної довідки №321260525 від 27.01.2023 державним реєстратором Білоцерківської міської ради Бурімської Н.І. 11.10.2021 здійснено державну реєстрацію у відповідності з рішенням за індексним номером 60993812 від 19.10.2021 (з відкриттям розділу) іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065 площею 0,092 га на підставі Договору оренди землі № 10-16/17 від 01.10.2021, укладеного між Білоцерківською міської радою (орендодавець) та ТОВ "Купрум" (орендар) строком на 10 років, про що внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права за номером 44516877.
За твердженням позивача, наведений у додатку до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.01.2023 № НВ-9901618572023 кадастровий план земельної ділянки, кадастровий номер якої 3210300000:02:015:0065, свідчить, що на ній розташовані об'єкти незавершеного будівництва (силоси готової продукції, № 9 та № 10), які на праві власності належать позивачу.
Поряд з цим, на підтвердження неправомірності дій (бездіяльності) та, відповідно, наявності підстав для скасування спірних рішень державних реєстраторів, позивач посилається на такі обставини.
26.05.2009 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради прийнято рішення №248 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб", за яким згідно з пунктом 1.11 вирішено оформити право власності за ВАТ "Будіндустрія" на нежитлову будівлю склад заповнювачів БЗЦ площею 100,4 кв.м. по провул. Будівельників, 1 в м. Біла Церква.
На підставі зазначеного рішення, 28.05.2009 Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, літ. "1-А" та споруда (опис об'єкта: склад заповнювачів БЗЦ, 1-А, 100,4 кв.м.; перехідна галерея) власнику - ВАТ "БК "Будіндустрія".
В цей же день, 28.05.2009 Комунальним підприємством Київської обласної ради "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації" було зареєстровано право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за ВАТ "БК "Будіндустрія" під реєстраційним номером 27402376 (номер запису 584 в книзі 9) на підставі Свідоцтва про право власності від 28.05.2009, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22863122 від 28.05.2009.
Як убачається з Інформаційної довідки № 290508997 від 15.12.2021 державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лободою Н.В. (Білоцерківська міська рада є правонаступником Шкарівської сільської ради) 25.10.2018 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 43728305 від 29.10.2018) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено державну реєстрацію права власності за ВАТ "БК "Будіндустрія" (запис за номером 28621317) на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "1-А" та споруди, складовими частинами якого за відомостями Реєстру є: нежитлова будівля, склад заповнювачів БЗЦ, "1-А" загальною площею 100,4 кв.м; галерея перехідна, "1-Б"; склади заповнювачів, №№ 15, 16, 17; під'їзна залізнична колія № 18 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1.
Зазначені відомості внесено до Реєстру у зв'язку зі зміною об'єкта нерухомого майна на підставі: витягу (копії), серії та номеру: 31199768, виданого 06.09.2011, видавник: КП КОР "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації"; довідки, серії та номеру: 3900, виданої 09.10.2018, видавник: КП КОР "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації"; технічного паспорту, серії та номеру: 472, виданого 25.08.2014, видавник: КП КОР "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації".
На підставі Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного 21.05.2020 між ПрАТ "БК "Будіндустрія" (продавець) і ТОВ "Купрум" та ОСОБА_1 (покупці), посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 244, приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М., як державним реєстратором, за відповідачем 2 та ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію права власності (спільна часткова, по за кожним власником) на нежитлову будівлю літ. "1-А" та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1678394832103, номери записів про право власності: 36578256 та 36578334 відповідно.
У розділі "Відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна" містяться відомості про такі складові частини об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, склад заповнювачів БЗЦ, "1-А", загальна площа 100,4 кв.м; галерея перехідна, "1-Б"; склади заповнювачів, №№ 15, 16, 17; під'їзна залізнична колія № 18.
Позивач у позові зазначає, що 25.10.2018 за рішенням державного реєстратора Лободи Н.В. (індексний номер: 43728305 від 29.10.2018) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про складові частини нежитлової будівлі літ. "1-А" та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1678394832103), а саме: склади заповнювачів № 15, № 16, № 17 на підставі неправильно оформленого Південним БТІ технічного паспорта від 25.08.2014, внаслідок неналежно проведеної технічної інвентаризації, матеріали якої ґрунтуються на недостовірних, перекручених і спотворених відомостях та не відповідають і суперечать даним, наведеним у довідці (листі) Південного БТІ № 3090 від 09.10.2018, що в сукупності свідчить про те, що склади заповнювачів № 15, № 16, № 17 фактично не існують.
З огляду на викладене, позивач вважає, що рішення державного реєстратора Лободи Н.В. від 29.10.2018 індексний номер: 43728305 про державну реєстрацію змін об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "1-А" та споруд, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1678394832103, а саме: відомості про складові частини цього об'єкта - склади заповнювачів №№ 15, 16, 17, є неправомірним та порушує права та інтереси позивача як власника об'єктів незвершеного будівництва - силосів готової продукції № 9, № 10, № 11.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Білоцерківської міської ради №731-12-VIII від 29.04.2021 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Купрум" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в оренду ТОВ "Купрум" з цільовим призначенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літера "1-А" та споруд) за адресою: провулок Будівельників, 1, м. Біла Церква, Київська область, орієнтовною площею 0,0920 га, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.
Згідно з рішенням міської ради від 02.09.2021 № 1323-16-VIII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду ТОВ "Купрум" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано земельну ділянку кадастровий номер 3210300000:02:015:0065 комунальної власності в оренду ТОВ "Купрум" з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літера "1-А" та споруд), площею 0,0920 га, за адресою: пров. Будівельників, 1, м. Біла Церква, Київська область, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, строком на 10 років.
На підставі вказаного рішення, 01.10.2021 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Купрум" (орендар) укладено Договір оренди землі № 10-06/17 (далі - Договір оренди №10-06/17 від 01.10.2021), за умовами пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літера "1-А" та споруд), з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065, яка розташована за адресою: Білоцерківський район, м. Біла Церква, провулок Будівельників,1
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0920 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 270 912,40 грн (пункти 2, 5 Договору оренди №10-06/17 від 01.10.2021).
На земельній ділянці розміщенні об'єкти нерухомого майна - нежитлова будівля "1-А" та споруди (пункт 3 Договору оренди №10-06/17 від 01.10.2021).
Умовами пункту 8 вказаного Договору визначено, що його укладено строком на 10 років. Строк дії цього Договору обчислюється від дати його укладення.
Згідно з положеннями пункту 9 Договору оренди №10-06/17 від 01.10.2021 цей Договір підлягає автоматичному поновленню після закінчення строку, на який його укладено, на такий самий строк і на тих самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину по його поновленню в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
У пункті 11 Договору оренди №10-06/17 від 01.10.2021 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що станом на дату укладення цього договору становить 8 127,37 грн в рік.
Орендар має самостійно проводити індексацію розміру орендної плати у разі зміни щорічної нормативно грошової оцінки землі (пункт 13 Договору оренди № 10-06/17 від 01.10.2021).
Пунктом 40 зазначеного Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Матеріалами справи підтверджується, що 11.10.2021 державним реєстратором Білоцерківської міської ради Бурімською Н.І. здійснена державна реєстрація у відповідності з рішенням за індексним номером 60993812 від 19.10.2021 (з відкриттям розділу) іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065 площею 0,092 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2481428332020), на підставі Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021, укладеного в письмовій формі без нотаріального посвідчення між орендарем - ТОВ "Купрум" та орендодавцем - Білоцерківською міською територіальною громадою в особі Білоцерківської міської ради Київської області, строком на 10 років, датою закінчення дії 01.10.2031, з автоматичним продовженням його дії, про що внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права за номером 44516877.
Позивач вважає, що вказане рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради Київської області Бурімської Наталії Іванівни від 19.10.2021, індексний номер: 60993812 про державну реєстрацію 11.10.2021 (номер запису: 44516877) іншого речового права - права оренди земельної ділянки за ТОВ "Купрум", порушує майнові права та інтереси ПрАТ "АМВ", як власника об'єктів незавершеного будівництва (силосів готової продукції № 9, № 10), а саме безпідставно позбавляє позивача права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065, на якій вони розміщені.
Позивач просить визнати неправомірною бездіяльність та скасувати рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради Київської області Бурімської Н.І. від 19.10.2021 за індексним номером 60993812 про державну реєстрацію 11.10.2021 (номер запису: 44516877) іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065, загальною площею 0,092 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2481428332020, на підставі Договору оренди землі №10-06/17 від 01.10.2021, укладеного між орендарем - ТОВ "Купрум" та орендодавцем - Білоцерківською міською територіальною громадою в особі Білоцерківської міської ради Київської області, оскільки державний реєстратор Бурімська Н.І. при реєстрації права оренди відповідача 2 на земельну ділянку недотрималась права комунальної власності Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради на спірну земельну ділянку, не використала інформацію з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, не внесла відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки та про розмір орендної плати.
За твердженням позивача, державним реєстратором Бурімською Н.І. було внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065, загальною площею 0,0920 га, на підставі Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021 для розміщення та експлуатації будівель та споруд, які відповідачу 2 не належать.
Позивач вважає, що вказане рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради Київської області Бурімської Н.І. від 19.10.2021за індексним номером 60993812 про державну реєстрацію 11.10.2021 (номер запису: 44516877) іншого речового права - права оренди земельної ділянки за ТОВ "Купрум", порушує майнові права та інтереси ПрАТ "АМВ", як власника об'єктів незавершеного будівництва (силосів готової продукції № 9, № 10), а саме безпідставно позбавляє позивача права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065, на якій вони розміщені.
Поряд з цим, оскільки на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065, як стверджує позивач, розташовані силоси готової продукції № 9, № 10 з готовністю - 70% (об'єкти незавершеного будівництва), державну реєстрацію права власності на які було проведено 27.12.2022 саме за ним, і це, на його думку, надає йому право користування цією земельною ділянкою в обсязі й на умовах встановлених Договором оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до Білоцерківської міської ради із заявою № 02/02/23-02 від 02.02.2023 про заміну сторони (орендаря) у зобов'язанні за Договором оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021, яка надійшла до міської ради 06.02.2023, реєстраційний вх. №793/01-15.
У заяві позивач, посилаючись на норми статей 377, 415 ЦК України, пункти "а", "в" частини 1 статті 12, частин1, 2, 4, 8 статті 93, частин 4, 7, 15 статті 120, частини 1 статті 122, абзаців 1, 5 частини 1 статті 123, частин 1-3 статті 124, статей 125, 126, абзаців 1, 2 частини 2 статті 134 ЗК України, частини 1 статті 6, частини 3 статті 7, статті 13, абзацу 1 частини 1 статті 14, частинами 2, 3 статті 16, статті 17 Закону України "Про оренду землі", пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", просив Білоцерківську міську раду (відповідача-1):
- замінити сторону (орендаря) у зобов'язанні за Договором оренди землі №10-06/17 від 01.10.2021 - земельної ділянки (без зміни її меж та цільового призначення), площею 0,092 га, кадастровий номер 3210300000:02:015:0065, місце розташування: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, вид цільового призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації осоновни, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі, що належить Білоцерківській міській раді на праві комунальної власності, а саме: замінити орендаря - ТОВ "Купрум" на орендаря - ПрАТ "АМВ";
- визначити, що права та обов'язки орендаря - ТОВ "Купрум" за Договором оренди землі №10-06/17 від 01.10.2021 - земельної ділянки площею 0,092 га, кадастровий номер 3210300000:02:015:0065, місце розташування: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, вид цільового призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації осоновни, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі, орендар - ПрАТ "АМВ" набуває у повному обсязі з дня укладення Додаткової угоди про заміну сторони (орендаря) Договору оренди землі №10-06/17 від 01.10.2021 та державної реєстрації відповідних змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з Актом обстеження земельної ділянки № 3/03 від 15.03.2023, складеного посадовими особами Білоцерківської міської ради, у присутності представників ПрАТ "АМВ" та ТОВ "Купрум" за результатами проведення комісійного обстеження земельної ділянки в м. Біла Церква по пров. Будівельників, 1, було встановлено:
-земельна ділянка комунальної власності, загальною площею 0,0920 га з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065, перебуває в оренді ТОВ "Купрум" на підставі Договору оренди землі № 10-06/17, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.10.2021;
- на даній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості;
-згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 21.05.2020 року зареєстровано речове право на нерухоме майно загальною площею 100,4, а саме нежитлова будівля, склад заповнювачів БЗЦ "1-А", галерея перехідна "1-Б", склади заповнювачів №№ 15, 16, 17, під'їзна колія №18, власником якої є ТОВ "Купрум";
-згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27.12.2022 зареєстровано право власності на нерухоме майно загальною площею 1357,2, а саме виробничий будинок літ. "Т-3", силос готової продукції №№ 9, 10, 11 - 70% готовності, власником якого є ПрАТ "АМВ";
- на адресу Білоцерківської міської ради надійшла заява від ПрАТ "АМВ" про заміну сторони (орендаря) у зобов'язанні за Договором оренди землі №10-06/17 від 01.10.2021 у зв'язку з державною реєстрацією 27.12.2022 ПрАТ "АМВ" об'єктів нерухомого майна.
Проаналізувавши документи, надані сторонами, комісія виснувала, що вона не може визначити належність об'єктів нерухомості на місці конкретному власнику у зв'язку з чим рекомендувала звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
27.04.2023 Білоцерківською міською радою прийнято рішення № 3865-39-VIII "Про розгляд заяви про внесення змін до договору оренди землі шляхом викладення договору в новій редакції ПрАТ "АМВ" (далі - Рішення № 3865-39-VIII від 27.04.2023).
Відповідно до зазначеного Рішення, з урахуванням подання постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони, пам'яток, історичного середовища від 18.04.2023 № 886/02-17, протоколу постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища від 23.03.2023 № 67, Акта обстеження земельної ділянки від 15.03.2023, відповідачем 1 вирішено відмовити ПрАТ "АМВ" у внесені змін до Договору оренди землі від 01.10.2021 № 10-06/17, який укладений з ТОВ "Купрум" і зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як інше речове право 11.10.2021 за № 44516877 на земельну ділянку з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літера "1-А" та споруд), за адресою: пров. Будівельників, 1, м. Біла Церква Білоцерківський район, площею 0,0920 га з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065, строком на 10 років. за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, шляхом укладення додаткової угоди до Договору оренди землі про заміну сторони договору (орендаря) у зв'язку з набуттям ПрАТ "АМВ" права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: виробничий будинок літ "Т-3", що розташований на земельній ділянці відповідно до статті 120 ЗК України.
Листом від 11.05.2023 за №1344/01-15 Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради повідомив ПрАТ "АМВ" про результати розгляду поданої ним заяви та надав копію прийнятого Білоцерківською міською радою Рішення № 3865-39-VIII від 27.04.2023.
Позивач вважає незаконним прийняте Білоцерківською міською радою Рішення № 3865-39-VIII від 27.04.2023 та просить його скасувати і визнати за ним право користування спірною земельною ділянкою на підставі та на умовах Договору оренди землі №10-06/17, оскільки:
- під час обстеження спірної земельної ділянки не були враховані та досліджені документи, що додані позивачем до його заяви, а до Акта обстеження земельної ділянки № 3/03 від 15.03.2023 було внесено завідомо неправдиві відомості про документи, які станом на день його складення не існували (витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.03.2023 та від 20.03.2023);
-розділ Акта обстеження земельної ділянки №3/03 від 15.03.2023 "План-схема земельної ділянки" залишився незаповненим: не містить ані абрису (схематичного зображення) земельної ділянки, ані ескизів (контурів) розташованих на ній об'єктів нерухомості, а зазначене дає підстави вважати земельну ділянку вільною від забудови, що, вочевидь, не відповідає дійсності;
-постійна комісія міської ради залишила поза увагою недоліки Акта обстеження земельної ділянки, попередньо не вивчила заяву позивача і додані до неї документи, не надала їм належної оцінки та не перевірила їх на відповідність проекту рішення Білоцерківської міської ради, запропонованого до розгляду з питання під №58 Списку № 66, що є свідченням неналежного здійснення цим органом відповідача 1 покладених на нього функцій та призвело до необґрунтованої рекомендації про відмову позивачу у внесенні змін до Договору оренди землі від 01.10.2021 №10-06/17;
-застосування процедури "спрошення голосування" при прийнятті Рішення в частині спірного питання призвело до того, що допущені порушення при складанні Акта обстеження земельної ділянки №3/03 від 15.03.2003 та затвердження рекомендацій на засіданні постійної комісії від 23.03.2023 залишилися не розглянутими та усунуті не були.
З огляду на викладене, на переконання позивача, належним та ефективним способом захисту порушених прав у даних спірних правовідносинах є визнання неправомірними дій (бездіяльності) та скасування рішень державних реєстраторів, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання права користування земельною ділянкою.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Спір у даній справі виник у зв'язку з незаконною, на думку позивача, державною реєстрацією ВАТ "БК "Будіндустрія" за собою права власності на складові частини нежитлової будівлі літ. "1-А" та споруди, а саме: склади заповнювачів №№15, 16, 17, а також державною реєстрацію за ТОВ "Купрум" на підставі укладеного Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021 права оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,092 га з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065, на якій розміщені складові частини вищезазначеної нежитлової будівлі - склади заповнювачів №15, №16, що були придбані ТОВ "Купрум" у ПрАТ "БК "Будіндустрія" (правонаступника ВАТ "БК "Будіндустрія") за нотаріально посвідченим Договором купівлі-продажу від 21.05.2020 (зареєстровано в реєстрі за №244) та здійсненою державною реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно в установленому законодавством порядку.
Заявляючи позовну вимогу про визнання неправомірними дій та скасування рішення державного реєстратора Лободи Н.В. від 29.10.2018 за індексним номером 43728305, позивач зазначив, що 25.10.2018 за вказаним рішенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про складові частини нежитлової будівлі літ. "1-А" та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1678394832103), а саме склади заповнювачів № 15, № 16, № 17 на підставі неправильно оформленого Південним БТІ технічного паспорта від 25.08.2014, внаслідок неналежно проведеної технічної інвентаризації, матеріали якої ґрунтуються на недостовірних, перекручених і спотворених відомостях та не відповідають і суперечать даним, наведеним у довідці (листі) Південного БТІ № 3090 від 09.10.2018, що в сукупності свідчить про те, що склади заповнювачів № 15, № 16, № 17 фактично не існують.
За твердженням позивача, зазначене рішення державного реєстратора Лободи Н.В. від 29.10.2018 індексний номер 43728305 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "1-А" та споруд з урахуванням змін щодо нього, а саме внесення відомостей про складові частини цього об'єкта - склади заповнювачів № 15, № 16, № 17, є неправомірним та порушує права та інтереси позивача як власника об'єктів незавершеного будівництва - силосів готової продукції № 9, № 10, № 11.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції чинній на момент звернення з позовом).
У практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що за ПрАТ "БК "Будіндустрія", а в подальшому за ТОВ "Купрум" (відповідач 2) здійснена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. "1-А" та споруди (складові частини об'єкта нерухомого майна, в тому числі й склади заповнювачів № 15, № 16, № 17), розташовані за адресою: Київська область, місто Біла Церква, пров. Будівельників, 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1678394832103, а за ПрАТ "АМВ" (позивач) проведена державна реєстрація права власності на цех перліту - виробничий будинок літ. "Т-3", загальною площею 1 357,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2677360232020 та об'єкти незавершеного будівництва - силоси готової продукції № 9 (готовність 70 %), силоси готової продукції № 10 (готовність 70 %), силоси готової продукції № 11 (готовність 70 %).
З наведеного убачається, що об'єкти нерухомості, на які зареєстровано право власності за позивачем та за ПрАТ "БК "Будіндустрія", а в подальшому за ТОВ "Купрум" (відповідач 2) мають різні реєстраційні номери.
Досліджуючи питання наявності в матеріалах справи доказів, які підтверджують набуття позивачем права власності на спірні об'єкти незавершеного будівництва - силоси готової продукції №№ 9, 10, 11 (готовність 70%), суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідно до Договору купівлі-продажу №34 від 04.11.2003, на який посилається позивач в обґрунтування придбання спірних об'єктів незавершеного будівництва, позивач придбав у ВАТ "БК "Будіндустрія" нежитлову будівлю - цех перліту площею 1291,9 кв. м., зазначений в плані літерою "Т-3", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1.
Як зазначено у пункті 4.1 цього Договору сторони узгодили, що факт передачі об'єкта продавцем і прийняття його покупцем посвідчується актом прийому-передачі.
На момент укладення Договору купівлі-продажу №34 від 04.11.2003, правовідносини сторін щодо такої угоди регулювалися нормами Цивільного Кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР).
За приписами частини 2 статті 4 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частин 1, 2 статті 154 ЦК УРСР коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоча б за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась; якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та іншим, підписаними стороною, яка їх надсилає.
Згідно з частиною 1 статті 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до пункту 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції, чинній на момент укладення Договору купівлі-продажу № 34 від 04.11.2003), реєстрація права власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснює БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів, коштом особи, яка звернулася до БТІ.
Пунктом 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно визначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення права власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію права власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Відповідно до пункту 9 додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, є договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Отже, саме Договір купівлі-продажу № 34 від 04.11.2003 є правовстановлюючим документом щодо набуття права власності на нерухоме майно, яке було предметом цього Договору.
Як зазначено у пункті 4.1 цього Договору сторони узгодили, що факт передачі об'єкта продавцем і прийняття його покупцем посвідчується актом прийому-передачі.
Складення інших документів для підтвердження передачі об'єкта продажу від продавця до покупця умови Договору купівлі-продажу №34 від 04.11.2003 не передбачають.
Зі змісту Акта прийому-передачі від 04.11.2003, підписаного уповноваженими представниками сторін - АТЗТ "АМВ" та ВАТ "БК "Будіндустрія", убачається, що 04.11.2003 на підставі пункту 4.1 Договору від 04.11.2003 ВАТ "БК "Будіндустрія" передало, а АТЗТ "АМВ" прийняло у власність нежитлову будівлю - цех перліту, площею 1 291 кв.м., зазначену в плані літерою "Т-3" за адресою: м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1.
Саме на такий об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, літ. "Т-3" площею 1291,9 кв. м, за позивачем Білоцерківським МБТІ зареєстровано право власності, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1973274 від 12.11.2003.
Жодних відомостей про продаж допоміжних будівель і споруд, в тому числі недобудов (незакінченого будівництва), а саме: трьох силосів, літ. "Т-2" Договір купівлі-продажу № 34 від 04.11.2003 та складений його сторонами Акт прийому-передачі від 04.11.2003 не містять, як і не зазначено про те, що вказані силоси є складовою частиною придбаного позивачем цеху перліту.
В обґрунтування факту придбання за вказаним Договором трьох силосів в недобудованому стані як складових частин нежитлової будівлі - цеху перліту площею 1 291 кв.м, зазначену в плані літерою "Т-3", позивачем додано до матеріалів справи підписану сторонами Договору Видаткову накладну № РН-0000007 від 04.11.2003 та наданий ВАТ "БК "Будіндустрія" Перелік майна, яке передається АТЗТ "АМВ" по Договору купівлі-продажу від 04.11.2003 №34.
За твердженням позивача, вказані документи підтверджують реалізацію ВАТ "БК "Будіндустрія" на користь АТЗТ "АМВ" нежитлової будівлі цеху перліту, зазначеної на плані літерою "Т-3", за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, яка включає в себе наступні об'єкти: цех перліту (введений в експлуатацію), рах.05 (фундамент кн. будівлі) (недобудова), рах.08 (3 силоси) (недобудова), рах. 12/1 (естакада) (недобудова).
Надаючи оцінку вказаним доказам і доводам позивача, суд першої інстанції правомірно констатував, що Видаткова накладна № РН-0000007 від 04.11.2003 не є правовстановлюючим документом про набуття права власності на нерухоме майно. Крім того, зазначена видаткова накладна не дає можливості ідентифікувати особу, яка підписала її з боку отримувача, оскільки наявний у ній підпис, який не засвідчений печаткою, та відсутнє зазначення прізвища та ім'я особи, яка підписала вказану видаткову накладну. Тобто, вказана видаткова накладна має недоліки в оформленні, а отже не може вважатися документом, що складений двома сторонами Договору.
Поряд з цим, суд першої інстанції правильно взяв до уваги, що зміст Договору купівлі-продажу № 34 від 04.11.2003 не містить погодженої сторонами умови про те, що документом, який фіксує факт передачі об'єкту нерухомості, є видаткова накладна. А, зважаючи на наявні в ній недоліки щодо оформлення, її не можна вважати документом, який може засвідчувати факт передачі предмета Договору купівлі-продажу, у даному спірному випадку - нежитлову будівлю, зазначену на плані літерою "Т-3", за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, яка включає в себе такі складові частини: цех перліту (введений в експлуатацію), рах.05 (фундамент кн. будівлі) (недобудова), рах.08 (3 силоси) (недобудова), рах. 12/1 (естакада) (недобудова).
Колегія суддів апеляційного суду також враховує, що згідно з відомостями Плану санації ВАТ "БК "Будіндустрія", затвердженого ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02. у справі №174/12б-99, об'єкт №3 "Виробництво вспученого перліту та виробів на його основі", що увійшов до переліку майна боржника, передбаченого до продажу для забезпечення вимог кредиторів, містив у собі декілька позицій, в тому числі позицію 40 цех перліту (назва будівлі). До вказаної позиції включені також по залишковій вартості і експертній оцінці (орієнтовна вартість) такі дані: рах. 01 (обладнання) (рядок №5), рах.05 (рядок №6), рах.08 (рядок №7), рах. 12/1 (рядок №8) загальною залишковою вартістю -258 781,60 грн, за експертною оцінкою - 308 782,00 грн. При цьому по даному об'єкту у Плані санації міститься примітка про те, що по рядку 5 та 7 матеріали знаходяться на розгляді прокуратури м. Біла Церква щодо встановлення правового статусу зазначеного майна.
Доказів спростування зазначених обставин матеріали справи не містять.
З огляду на посилання позивача щодо придання ним у складі цеху перліту трьох силосів, які зазначені у Видатковій накладній №РН-0000007 від 04.11.2003 як рах.08 (3 силоси), що відповідає рядку 7 об'єкта №3 у Плані санації, та зважаючи на вартість реалізації нежитлової будівлі - цеху перліту за Договором №34 від 04.11.2003, яка не відповідає загальній залишковій вартості та загальній експертній оцінці об'єкта №3 за Планом санації, з урахуванням вартості позицій, зазначених у рядках 5 та 7, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відхилення як належного доказу Видаткової накладної №РН-0000007 від 04.11.2003 в частині доведення обставин придбання у власність нежитлової будівлі - цеху перліту площею 1291,9 кв. м, зазначену в плані літерою "Т-3", в тому числі її складових.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що саме Договір купівлі-продажу № 34 від 04.11.2003 є правовстановлюючим документом щодо набуття права власності на нерухоме майно, зазначене у ньому. При цьому ні цей Договір, ні складений на його виконання Акт прийому-передачі будівлі від 04.11.2003 не містять відомостей про продаж незакінченого будівництва, а саме трьох силосів літ. "Т-2", або що вказані силоси є складовою частиною придбаного позивачем цеху перліту, його допоміжними будівлями та спорудами.
Договір оренди землі, укладений 24.09.2004 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та АТЗТ "АМВ", зареєстрований у Київській регіональній філії № 4 Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2004 за № 534, до уваги судом апеляційної інстанції не береться, оскільки станом не день виникнення спірних правовідносин не був чинним.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами позивачем не доведено, що об'єкти незавершеного будівництва силоси готової продукції № 9 (70% готовності), силоси готової продукції № 10 (70% готовності), силоси готової продукції № 11 (70% готовності), на які 27.12.2022 зареєстровано право власності за позивачем та склади заповнювачів № 15, № 16, № 17, на які оспорюваним рішенням державного реєстратора зареєстровано право власності за ПрАТ "БК "Будіндустрія", а в подальшому, 21.05.2020, серед інших об'єктів нерухомого майна на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу (зареєстровано в реєстрі за № 244) зареєстровано за відповідачем 2 право спільної часткової власності, є одними й тими самими об'єктами нерухомості. Клопотання про призначення експертизи або висновки експерта, складені на замовлення позивача, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не подавалися.
Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що Договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, укладений 21.05.2020 між ТОВ "Купрум" (відповідач 2) та ПрАТ "БК "Будіндустрія", посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М., зареєстровано в реєстрі за № 244, на підставі якого, за відповідачем 2 здійснено державну реєстрацію права спільної часткової власності на нежитлову будівлю літ. "1-А" та споруди, розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, позивачем не оспорюється, доказів визнання його недійсним у судовому порядку до матеріалів справи не надано, в позовній заяві не зазначено підстав для визнання його нікчемним.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів, як власника об'єктів незавершеного будівництва - силосів готової продукції №9, №10, №11, фактом проведення на підставі рішення державного реєстратора Лободи Н.В. від 29.10.2018 за індексним номером 43728305 державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "1-А" та споруд, з урахуванням змін щодо нього, а саме внесення відомостей про складові частини цього об'єкта - склади заповнювачів № 15, № 16, № 17.
Решта позовних вимог позивача у даній справі є похідними від вище зазначеної вимоги, оскільки пов'язані з відносинами права власності на складові частини нежитлової будівлі літ. "1-А" та споруди, а саме: склади заповнювачів № 15, № 16.
Так, позивач заявляючи вимогу про визнання неправомірною бездіяльності та скасування рішення державного реєстратора Бурімської Н.І. від 19.10.2021 за індексним номером 60993812 про державну реєстрацію 11.10.2021 (номер запису: 44516877) іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:02:015:0065, загальною площею 0,0920 га, за орендарем -ТОВ "Купрум", посилається на порушення його майнових прав та інтересів, як власника об'єктів незавершеного будівництва (силосів готової продукції № 9, № 10, № 11), а саме безпідставного позбавлення позивача права користування земельною ділянкою кадастровий номер 3210300000:02:015:0065, на якій вони розміщені.
Як правильно встановив суд першої інстанції, право оренди на спірну земельну ділянку за відповідачем 2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано на підставі Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021, укладеного в письмовій формі без нотаріального посвідчення між орендарем - ТОВ "Купрум" та орендодавцем - Білоцерківською міською територіальною громадою в особі Білоцерківської міської ради Київської області, скріпленого підписами сторін, строком дії 10 років, датою закінчення дії 01.10.2031, з автоматичним продовженням дії.
Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду відповідачу 2) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2, 8 статті 93 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Як підтверджується матеріалами справи, рішенням Білоцерківської міської ради №731-12-VIII від 29.04.2021 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в оренду ТОВ "Купрум" з цільовим призначенням - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання - Для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літера "1-А" та споруд) за адресою: пров. Будівельників, 1, м. Біла Церква, Київська область, орієнтовною площею 0,0920 га, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Рішенням Білоцерківської міської ради від 02.09.2021 №1323-16-VIII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065 комунальної власності в оренду ТОВ "Купрум" з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання - Для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літера "1-А" та споруд), площею 0,0920 га, за адресою: пров. Будівельників, 1, м. Біла Церква, Київська область, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, строком на 10 років.
На підставі зазначеного рішення між відповідачами укладено Договір оренди землі № 10-06/17, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0920 га, кадастровий номер 3210300000:02:015:0065, з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання - Для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літера "1-А" та споруд).
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За приписами пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення державним реєстратором) державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, в тому числі право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 3 вказаного Закону державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих / отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Згідно з частинами 2, 8 статті 18 згаданого Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Відповідно до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1127), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід'ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.
Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для відмови в державній реєстрації прав є, в тому числі, й подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.
Відповідно до пункту 23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
Позивач вважає, що державний реєстратор Білоцерківської міської ради Бурімська Н.В. при прийнятті рішення від 19.10.2021 про державну реєстрацію права відповідача 2 на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065 допустила бездіяльність, яку просить визнати неправомірною, а саме не зроблено запит до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) щодо власника нежитлової будівлі літ. "1-А" та споруд, розташованих на цій земельній ділянці.
Спірне рішення державного реєстратора Бурімської Н.В. від 19.10.2021 про державну реєстрацію права відповідача 2 на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065 прийнято на підставі рішення Білоцерківської міської ради від 02.09.2021 № 1323-16-VIII та Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021, укладеного між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Купрум" (орендар). Тобто, у державного реєстратора були наявні підстави для проведення державної реєстрації іншого речового права (права оренди відповідача 2) на земельну ділянку з кадастровим номер 3210300000:02:015:0065 відповідно до норм Закону України "Про державну реєстраці. Речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку №1127.
Поданими для реєстрації за відповідачем 2 права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065 документами підтверджувалося розташуванням на ній складів заповнювачів № 15 та № 16 , які належать на праві спільної часткової власності ТОВ "Купрум" на підставі Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного 21.05.2020 між відповідачем 2 та ПрАТ "БК "Будіндустрія", посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 244. Відповідно до зазначених документів вказані об'єкти нерухомого майна не є об'єктами незавершеного будівництва.
Решта об'єктів нерухомості, які на підставі Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного 21.05.2020 між відповідачем 2 та ПрАТ "БК "Будіндустрія", включаючи і склад заповнювачів № 17, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:02:015:0060, що розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, корпус 2А-2, яка не є предметом спору у даній справі.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами неправомірність бездіяльності державного реєстратора Білоцерківської міської ради Бурімської Н.В. при прийнятті нею рішення від 19.10.2021, індексний номер: 60993812 про державну реєстрацію 11.10.2021, номер запису: 44516877 іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3210300000:02:015:0065, загальною площею 0,0920 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2481428332020, на підставі Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021, укладеного в письмовій формі без нотаріального посвідчення між орендарем - ТОВ "Купрум" та орендодавцем - Білоцерківською міською територіальною громадою в особі Білоцерківської міської ради Київської області. Підстави для скасування зазначеного рішення державного реєстратора відсутні.
Позивач також просив визнати незаконним та скасувати Рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 3865-39-VІІІ від 27.04.2023 та визнати за ним на підставі та на умовах відповідно до Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021 право користування спірною земельною ділянкою комунальної власності.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відбувається вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За приписами частин 1, 2, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного судочинства і порушує цивільні права або інтереси.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відповідно до цього Кодексу (стаття 12 ЗК України).
Згідно зі статтею 328 ЦК України власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Водночас, відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до частини 2 статті 377 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Частиною 2 статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Отже, згідно з чинними положеннями статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Відповідно до частини 4 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент вирішення спору) встановлено, що у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
Вимоги частин 1, 2, 4, 6-8 цієї статті не поширюються на випадки переходу права власності або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію на земельну ділянку, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна (жилий будинок, інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала у власності або оренді, у користуванні на правах емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника) об'єкта нерухомого майна (жилого будинку, іншої будівлі або споруди), об'єкта незавершеного будівництва.
Суд першої інстанції правильно встановив відсутність у матеріалах справи доказів того, що позивач набув у відповідача 2 об'єкт нерухомого майна, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:02:015:0065, що, у свою чергу, виключає застосування до спірних правовідносин положень статей 377 ЦК України та частин 4, 7, 15 статті 120 ЗК України, на які посилався позивач звертаючись до відповідача 1 із заявою від 02.02.2023 №02/02/23-2, за наслідками розгляду якої відповідач 1 прийняв спірне Рішення № 3865-39-VІІІ від 27.04.2023 "Про розгляд заяви про внесення змін до договору оренди землі шляхом викладення договору в новій редакції ПрАТ "АМВ".
З огляду на вказане, посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин частину 4 статті 120 Земельного кодексу України та не застосував норму частин 11, 15 цієї статті Земельного кодексу України є безпідставними.
Приписами частини 11 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент вирішення спору) встановлено, якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об'єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт.
Відповідно до частини 15 статті 120 ЗК України (у відповідній редакції) передбачено, що у разі набуття права власності на об'єкт незавершеного будівництва перехід прав на земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, здійснюється за правилами, встановленими цією статтею, за умови державної реєстрації права власності на такий об'єкт незавершеного будівництва у порядку, визначеному законом.
Зміст заяви позивача від 02.02.2023 №02/02/23-2, за наслідками розгляду якої Білоцерківська міська рада прийняла спірне Рішення № 3865-39-VІІІ від 27.04.2023 , свідчить про те, що позивач не звертався до відповідача 1 в порядку, передбаченому статтями 118, 122, 123 ЗК України.
Приписи частини 15 статті 120 Земельного кодексу України стосуються правовідносин переходу права на земельну ділянку, а отже не підлягають застосування при передачі відповідної земельної ділянки комунальної власності, на якій розміщений об'єкт незавершеного будівництва, що належить заявнику на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради № 3865-39-VІІІ від 27.04.2023 та про визнання за ПрАТ "АМВ" на підставі та на умовах відповідно до Договору оренди землі № 10-06/17 від 01.10.2021 право користування земельною ділянкою кадастровий номер 3210300000:02:015:0065 загальною площею 0,0920 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2481428332020, державну реєстрацію права комунальної власності на яку Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради, проведено 11.10.2021, номер запису: 44516690, за рішенням державного реєстратора Білоцерківської міської ради Київської області Бурімської Н.І. від 19.10.2021, індексний номер: 60993812, задоволенню не підлягають.
З огляду на досліджені та встановлені у даній справі обставини, здійснивши їх оцінку у відповідності до вимог статті 86 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню у зв'язку з її необґрунтованістю.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному значенні, а інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Позивачем не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Відповідач 2 у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з ПрАТ "АМВ" на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 20 000,00 грн.
До відзиву на апеляційну скаргу відповідачем 2 додано докази на підтвердження зазначених витрат, зокрема: копію ордеру на надання правничої допомоги серії АІ за №1834954; копію Договору №09/ГП про надання правничої допомоги від 21.02.2025; копію Додатку №1 від 21.02.2025 до Договору про надання правничої допомоги №09/ГП від 21.02.2025;копію рахунку-фактури №09/ГП/2025 від 21.02.2025; копію платіжної інструкції №4 від 27.02.2025.
У судовому засіданні 13.01.2026 представник відповідача 2 підтримав подану заяву та просив стягнути з позивача на користь відповідача 2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Тобто, відповідачем 2 дотримано вимоги, встановлені частиною 8 статті 129 ГПК України, докази на підтвердження таких витрат подані до закінчення судових дебатів.
Отже, у суду апеляційної інстанції наявні підстави для здійснення перевірки наданих позивачем доказів та надання їм оцінки з метою розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом апеляційної скарги у даній справі.
Позивач заперечень щодо заяви відповідача 2 про відшкодування на його користь судових витрат на професійну правничу допомогу до суду апеляційної інстанції не подав.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, понесених відповідачем 2 на професійну правничу допомогу у даній справі за результатами розгляду апеляційної скарги позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131- 2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Дослідженням наданих відповідачем 2 документів колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 21.02.2025 між Адвокатським об'єднанням "Компаньйон та партнери" (об'єднання) та ТОВ "Купрум" (клієнт) укладено Договір № 09/ГП про надання правничої допомоги, за умовами пункту 1 якого клієнт доручає, а об'єднання приймає на себе зобов'язання надати клієнту правничу допомогу, а саме: представляти законні права і інтереси клієнта у справі №911/3119/23, за позовом ПАТ "АМВ" до Білоцерківської міської ради, ТОВ "Купрум" про визнання неправомірними дій, бездіяльності та скасування рішень державних реєстраторів, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання права користування земельною ділянкою, на стадії апеляційного провадження, з усіма правами представника, передбаченими чинним законодавством України, без будь-яких обмежень. З цією метою об'єднання зобов'язується підготувати , підписати та/ або подати відзив на апеляційну скаргу ПрАТ "АМВ" від 09.12.2024, яким оскаржується рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/3119/23; підготувати інші процесуальні документи (пояснення, клопотання, заяви, тощо) які, на думку об'єднання, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, підписати та/або подати їх; представляти інтереси клієнта в Північному апеляційному господарському суді у справі №911/3119/23; вчиняти будь-які інші дії, передбачені чинним законодавством України, для такого роду повноважень.
Розмір та порядок оплати гонорару встановлюється додатком №1 до договору (пункт 9 Договору).
21.02.2025 між Адвокатським об'єднанням "Компаньйон та партнери" і ТОВ "Купрум" підписаний Додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 09/ГП від 21.02.2025, за яким між об'єднанням та клієнтом погоджено, що вартість правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №09/ГП від 21.02.2025 у справі № 911/3119/23, що знаходиться в провадженні Північного апеляційного господарського суду, складає 20 000,00 грн та є фіксованим гонораром.
На підставі платіжної інструкції № 4 від 27.02.2025 ТОВ "Купрум" було перераховано на рахунок Адвокатського об'єднання - 20 000,00 грн.
Із аналізу положень пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України убачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Як вже зазначено судом апеляційної інстанції, загальне правило розподілу витрат на професійну правничу допомогу визначене частиною 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частинами 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, вирішуючи за заявою сторони судового процесу питання про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 цього Кодексу.
З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція відповідача 2 не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським об'єднанням, що й у суді першої інстанції, доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, ґрунтувалися на аргументах відзиву на позовну заяву.
Таким чином, правова позиція відповідача 2 вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
За таких обставин, дослідивши та оцінивши заяву відповідача, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, про стягнення на його користь з апелянта судових витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що розмір заявлених ТОВ "Купрум" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною відповідачем 2 роботою у суді апеляційної інстанції. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, витрати відповідача 2 на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають безпосередньому розподілу частково, в сумі 10 000,00грн, які належить стягнути на його користь з позивача. Відповідно заява відповідача 2 про відшкодування на його користь витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АМВ" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/3119/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/3119/23 залишити без змін.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АМВ" (03056, м. Київ, провулок Ковальський, 22-А, код ЄДРПОУ 02047891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум" (09100, Київська область, м. Біла Церква, б-р 50-ти Річчя Перемоги, 12-А, кв. 83, код ЄДРПОУ 32926204) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп судових витрат на професійну правничу допомогу.
4. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.
5. Матеріали справи №911/3119/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 05.02.2026.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
О.М. Сибіга