Постанова від 21.01.2026 по справі 910/5445/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2026 р. Справа№ 910/5445/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Сибіги О.М.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

представники учасників справи в судове засідання 21.01.2026 не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Драгоманова 40-Є" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 05.11.2025)

у справі №910/5445/25 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Драгоманова 40-Є"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет-Практик"

про стягнення 5 416,32 грн

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» (далі також позивач, ОСББ «Драгоманова 40-Є») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет-Практик» (далі також відповідач, ТОВ «Естет-Практик») про стягнення боргу в розмірі 4 000,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 105,27 грн, 3% річних в розмірі 311,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 відкрито провадження у справі №910/5445/25, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленні/виклику учасників справи.

19.05.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Крім того, 19.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про відмову від позову, закриття провадження у справі та стягнення на користь ОСББ «Драгоманова 40-Є» судових витрат.

Відповідач, у свою чергу, 20.05.2025 подав відзив на позов та заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 1 000,00 грн. Також, відповідач повідомив, що вже відшкодував позивачу витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 прийнято відмову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет-Практик» про стягнення боргу в розмірі 4 000,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 105,27 грн, 3% річних в розмірі 311,05 грн.

Провадження у справі № 910/5445/25 закрито.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет-Практик» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» звернулося 17.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 15.11.2025, у якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі №910/5445/25 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Зокрема, скаржник зазначив, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до прийняття незаконної ухвали.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/5445/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5445/25. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі №910/5445/25.

27.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5445/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі №910/5445/25. Розгляд справи №910/5445/25 призначено на 21.01.2026.

17.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет-Практик» на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач заперечив проти доводів позивача та просив ухвалу суду залишити без змін.

Зокрема, відповідач стверджує, що скарга не містить жодного підтвердження реальності витрат на правову допомогу, відсутні докази її фактичної оплати, так само як належного обґрунтування розміру наданої правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн. а тому відповідач зазначає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.

Також, 17.12.2025 відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

22.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» на відзив відповідача, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача. Крім того, в своїй відповіді позивач зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 6 000,00 грн.

У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.01.2026 у справі №910/5445/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 прийнято справу №910/5445/25 за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Драгоманова 40-Є" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

В судове засідання представники сторін не з'явились, про день та час розгляду повідомлені належним чином. Колегія суддів враховує, що представником відповідача подано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Разом з тим, представник позивача не повідомив про причини неявки до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд може розглянути справу за наявними в ній матеріалами, якщо представники сторін, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін та інших учасників справи у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась.

Крім того, судова колегія зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи інших учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. А тому, суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності представників сторін.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, тобто до 03 лютого 2026 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» (далі також позивач, ОСББ «Драгоманова 40-Є») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет-Практик» (далі також відповідач, ТОВ «Естет-Практик») про стягнення боргу в розмірі 4 000,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 105,27 грн, 3% річних в розмірі 311,05 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.05.2025 відкрито провадження у справі № 910/5445/25, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленні/виклику учасників справи.

19.05.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Крім того, 19.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про відмову від позову, закриття провадження у справі та стягнення на користь ОСББ «Драгоманова 40-Є» судових витрат, оскільки відповідачем перераховано суму боргу, 3% річних та інфляційних втрат після відкриття провадження у справі.

Відповідач, у свою чергу, 20.05.2025 подав відзив на позов та заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 1 000,00 грн. Також, відповідач повідомив, що вже відшкодував позивачу витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Суд першої інстанції прийняв відмову позивача від позову та закрив провадження у справі згідно з п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на те, що відповідач надав докази сплати на користь позивача 3 028,00 грн судового збору, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для розподілу судового збору. Фактично витрати зі сплати судового збору в даній справі відповідач відшкодував позивачу в повному обсязі.

Разом з тим, розглядаючи заяву позивача про розподіл судових витрат, а саме, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн., то суд першої інстанції дійшов висновку, що вони є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягають зменшенню до 2 000,00 грн.

Звертаючись з апеляційною скаргою, позивач просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі №910/5445/25 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 10 000,00 грн.

З вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не може погодитись виходячи з наступного.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись нормами ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а тому апеляційний суд не перевіряє ухвалу про закриття провадження по суті, а лише в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції позивач заявляв про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат останнім надано:

- довіреність у порядку передоручення від 22.04.2025;

- Договір про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) від 01.04.2025;

- Додаткову угоду № 1 від 01.04.2025 до договору про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) від 01.04.2025;

- акт наданих адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.05.2025 на суму 10 000,00 грн;

- рахунок № 42849425/15-05/25 від 01.04.2025 на суму 10 000,00 грн.

- ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1883126 від 28.04.2025.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З метою захисту та відновлення своїх порушених прав 01.04.2025 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» уклало договір про надання правничої допомоги з Адвокатом Тунік Андрієм Володимировичем, відповідно до предмету якого адвокат, як виконавець, взяв на себе зобов'язання надавати консультативні, юридичні (адвокатські) послуги, в тому числі, по представництву інтересів замовника в усіх судових органах з усіма правами, шо надаються позивачу; відповідачу, третій особі в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Детальний перелік та обсяг послуг, які адвокат зобов'язувався надати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» мав визначатись в додаткових угодах до договору.

Відповідно до п.4.1. договору сторони погодили, що послуги відповідно до даного договору надаються замовнику на платній основі, шляхом оплати фактично виконаної роботи.

Перелік послуг, що надаються замовнику виконавцем визначається додатковими угодами і може бути змінений (п.4.2. договору).

Згідно з п.4.3 договору вартість послуг виконавця, що надаються замовнику визначається в додатковій угоді.

Оплата послуг виконавця здійснюється замовником умовах 100% післяоплати у розмірі, що визначається додатковими угодами. Належною підставою для оплати послуг виконавця є акт наданих послуг (п.4.4, 4.5 договору).

01.04.2025 на виконання умов п. 4.2., 4.3., 4.4 Договору про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) від 01.04.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» та Адвокатом Тунік Андрієм Володимировичем укладено додаткову угоду №1, за умовами якої сторони погодили наступний перелік послуг, які виконавець надає замовнику: надання юридичних консультацій; збирання доказів та формування правової позиції; підготовка та подання до Господарського суду м. Києва позову про стягнення заборгованості за надані послуги ТОВ «Естет-Практик»; представлення інтересів замовника в суді та під час судових засідань.

За умовами п. 2 додаткової угоди №1 загальна вартість послуг (гонорар адвоката), що надається виконавцем замовнику є фіксованим і складає 10000 гривень (десять тисяч) 00 коп.

При цьому, сторони обумовили, що вартість участі адвоката в судових засіданнях оплачується додатково виходячи із фіксованої вартості - 2 000,00 гривень (дві тисячі) 00 коп. за одне судове засідання

Відповідно до п.3 додаткової угоди №1 замовник зобов'язувався оплатити вартість послуг визначених п.2 даної додаткової угоди протягом робочих днів після набрання сили судовим рішенням Господарського суд суду м. Кисла. Замовник оплачує вартість вказаних послуг незалежного від результату розгляду справи.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Отже, аналізуючи умови договору, колегія суддів приходить до висновку, що сторонами було погоджено фіксований розмір гонорару, що підлягає сплаті за надану правничу допомогу згідно вказаного договору та додаткової угоди до нього.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21 (провадження N 12-14гс22)).

Як вбачається з долученого до матеріалів справи акту наданих послуг від 15.05.2025, адвокатом надано, а замовником прийнято правову допомогу:

- зустрічі з замовником, аналіз документів замовника, надання усних консультацій замовнику, вивчення судової практики пов'язаної зі стягненням заборгованості за послуги розміщення об'єктів зовнішньої реклами, складання досудової претензії;

- підготовка і подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості, виготовлення і засвідчення копій документів для відповідача;

- підготовка та подання до Господарського суду м. Києва процесуальної заяви.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом частини третьої статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №910/23210/17, 13.02.2019 у справі №911/739/15, 01.08.2019 у справі №915/237/18, додаткових постановах Верховного Суду від 23.07.2023 у справі №924/746/22, 21.06.2023 у справі №908/3387/21, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №906/432/19, 21.02.2023 у справі №4/40/5022-387/2012, 02.03.2023 у справі №910/1864/21, 19.09.2023 у справі №905/1191/21, 06.11.2023 у справі №938/466/21; додаткові постанови Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №910/3567/23, 05.03.2024 у справі №916/2266/22, 18.06.2024 у справі №910/466/22, 08.10.2024 у справі №907/878/23, 31.10.2024 у справі №912/2308/23, 13.03.2025 у справі №910/18717/23, 29.04.2025 у справі №910/2697/24).

У постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20 викладено висновок, відповідно до якого вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд вказав, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанови Верховного Суду 16.11.2022 у справі №922/1964/21, 27.02.2024 у справі №916/2239/22, 05.03.2024 №912/3432/23, 15.05.2024 у справі №922/2738/21, 15.04.2025 у справі №910/6138/24; додаткові постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, 12.07.2024 у справі №913/205/23).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).

Заперечуючи проти заявлених позивачем витрат, відповідач наводив наступні обставини:

- дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, отже не передбачає участі представника у судових засіданнях;

- відповідачем сплачено позивачеві суму заборгованості у розмірі 5416,32 грн., та відшкодовано витрати на сплату судового збору у сумі 3028,00 грн;

- відповідач не вбачає підстав для відшкодування витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн та просить зменшити розмір таких витрат до 1 000,00 грн.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, не виключає необхідність вчинення адвокатом відповідних дій з метою захисту порушених прав клієнта та підготовки до суду позовної заяви. При цьому, співмірність вартості правничої допомоги не може ставитись в залежність від суми, заявленої до стягнення, оскільки витрати часу адвоката при підготовці позовної заяви з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб так і позовної заяви, ціна позову якої перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можуть бути однакові.

Також колегія суддів зазначає, що умовами додаткової угоди №1 від 01.04.2025 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» та Адвокат Тунік Андрій Володимирович погодили, що вартість участі адвоката в судових засіданнях оплачується додатково виходячи з фіксованої вартості, разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, судові засідання не призначались.

Колегія суддів враховує, що матеріалами справи підтверджується, що борг відповідача перед позивачем виник в 2022 році, проте був сплачений останнім навіть не після отримання претензії 23.04.2025, а лише після відкриття провадження у справі - 12.05.2025.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21 (провадження N 12-14гс22)).

Отже, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для зменшення витрат позивача як просило ТОВ "ЕСТЕТ-ПРАКТИК" у клопотанні про зменшення витрат, оскільки:

по-перше: справа містить вимоги майнового характеру, а саме, суму боргу, суму 3% річних та інфляційних втрат;

по- друге: визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Це означає, що у разі настання визначених умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

по-третє: відсутність необхідності участі адвоката в судових засіданнях не виключає можливість та необхідність отримання професійної правничої допомоги позивачем внаслідок порушення його прав відповідачем;

по-четверте: розмір гонорару адвоката не обумовлюється виключно ціною позову, водночас, відповідач не надав докази, які б підтверджували, що ринкова ціна наданих адвокатом послуг в аналогічних справах становить 1000,00 грн. про що заявляє у клопотанні.

А тому, враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правничу допомогу, які представником позивача заявлені до стягнення, є завищеними та не співмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Драгоманова 40-Є" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі №910/5445/25, відповідно, ухвала Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі №910/5445/25 підлягає скасуванню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет-Практик» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 гривень з прийняттям нового судового рішення, яким заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

Керуючись ст. 2, 129, 255, 269, 270, 271, ст. 275, ст. 277, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі №910/5445/25 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у справі №910/5445/25 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет-Практик» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 гривень.

3. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю, виклавши резолютивну частину ухвали в новій редакції:

« 1. Прийняти відмову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет-Практик» про стягнення боргу в розмірі 4 000,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 105,27 грн, 3% річних в розмірі 311,05 грн.

2. Провадження у справі № 910/5445/25 закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет-Практик» (02160, м. Київ, вул. Регенераторна, 4, кв. 7-358; код ЄДРПОУ 35838304) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 40-Є» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 40-Є; код ЄДРПОУ 42849425) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок. Видати наказ».

4. Матеріали справи №910/5445/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.02.2026.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді О.М. Сибіга

Г.А. Кравчук

Попередній документ
133831485
Наступний документ
133831487
Інформація про рішення:
№ рішення: 133831486
№ справи: 910/5445/25
Дата рішення: 21.01.2026
Дата публікації: 06.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (27.11.2025)
Дата надходження: 30.04.2025
Предмет позову: стягнення коштів у розмірі 5 416,32 грн
Розклад засідань:
21.01.2026 16:00 Північний апеляційний господарський суд
11.02.2026 13:50 Північний апеляційний господарський суд