04 лютого 2026 року
місто Київ
справа № 372/1928/24
провадження № 61-518ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідачка), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокаткою Барановською Валерією Валеріївною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області - державний реєстратор Максюта Дмитро Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації,-
Історія справи
1. У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, а саме просила:
- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на свою користь 49,9909% земельної ділянки площею 0,2250га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, с. Плюти кадастровий номер 3223151000:04:023:0078 в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до рішення 59 сесії Української міської ради Обухівського району Київської області від 12 серпня 2010 року ОСОБА_2 ;
- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на свою користь 50,0091% земельної ділянки площею 0,2250, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, с. Плюти кадастровий номер 3223151000:04:023:0078 в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до рішення 59 сесії Української міської ради Обухівського району Київської області від 12 серпня 2010 року ОСОБА_2 ;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0100, номер запису про право власності №37246869 від 09 липня 2020 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386325832231) площею 0,1125 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0100;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0103, номер запису про право власності №11067939 від 01 вересня 2015 року, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 24199767 від 07 вересня 2015 року з одночасним припиненням права власності
ОСОБА_3 на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 718744132231) площею 0,1125 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0103;
- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрових номерів земельних ділянок 3223151000:04:023:0100 площею 0,1125 га для індивідуального садівництва та 3223151000:04:023:0103 площею 0,1125га для індивідуального садівництва за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада.
2. Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року, ухваленим у цивільній справі № 372/1928/24 позов задоволено та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
3. 29 січня 2025 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 рок, у якій відповідачка посилається на те, що рішення ухвалено у її відсутність та відсутність її представника, будь-яких процесуальних документів вона не отримувала, а про рішення суду дізналася пізніше. Копія рішення їй вручена не була. Про те, що відповідач не може, без подачі заяви про перегляд заочного судового рішення, звернутися одразу з апеляційною скаргою на таке судове рішення, вона не знала, оскільки не має юридичної освіти та не знає таких юридичних тонкощів. Дізналась про це коли Київським апеляційним судом 16 січня 2025 року було закрито апеляційне провадження, оскільки апеляційна скарга подана передчасно, а тому просила поновити процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду у загальному порядку.
4. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого
2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року у цивільній справі № 372/1928/24 залишено без розгляду.
5. Постановою від 25 червня 2025 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого 2025 року - без змін.
Короткий зміст оспорюваного судового рішення
6. Не погодившись із заочним рішенням, представниця ОСОБА_1 - адвокатка Барановська В. В. у жовтні 2025 року звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду.
7. Ухвалою від 15 грудня 2025 року Київський апеляційний суд відмовив у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 , що подана адвокаткою Барановською В. В., на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року та повернув її заявниці.
8. Ухвала мотивована тим, що Обухівський районний суд Київської області ухвалою від 03 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року залишив без розгляду.
9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 уже реалізувала своє право на подання заяви про перегляд заочного рішення, проте така заява не була розглянута по суті, а була залишена без розгляду з підстав пропуску строку на подання такої заяви без поважних причин. ОСОБА_1 також реалізувала своє право на апеляційне оскарження такої ухвали суду першої інстанції, яка була залишена без змін.
Доводи та вимоги особи, яка подала касаційну скаргу
10. 12 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду ОСОБА_1 у інтересах якої діє адвокатка Барановська В. В., з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
11. Заявниця мотивує касаційну скаргу, тим що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.
12. Зазначає, що Київський апеляційний суд вірно послався на норми процесуального права, однак сформував помилковий висновок.
13. ОСОБА_1 наголошує на тому, що судом першої інстанції заява іншої відповідачки ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення - залишена без задоволення ухвалою від 24 вересня 2025 року. Незважаючи на те, що дану заяву подано лише ОСОБА_3 , заочне рішення переглядалось повністю. Відповідно, з моменту залишення без задоволення заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення у всіх відповідачів виникло право на апеляційне оскарження заочного рішення в загальному порядку.
Право застосоване судом та оцінка доводів касаційної скарги
14. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України в разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
15. Ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про (1) закриття провадження у справі, (2) залишення заяви без розгляду,
(3) відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду,
(4) скасування рішення третейського суду, (5) видачу виконавчого листа,
(6) відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі
№ 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19), від 11 листопада
2020 року у справі № 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20),
від 08 червня 2021 року у справі № 2-1207/2011 (провадження № 61-1546св21)).
16. Тобто ухвала про відмову у прийнятті апеляційної скарги та повернення її заявниці не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
17. Із матеріалів касаційної скарги, аналізу змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для виникнення сумнівів щодо правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права.
18. Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.
19. Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
20. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлено зміст, форму, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
21. Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача. Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.
22. Приписами ЦПК України для відповідача гарантується право на перегляд заочного рішення - шляхом попереднього подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення.
23. Так, відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
24. Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
25. За приписами частини другої та третьої статті 288 ЦПК України позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
26. Отже, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який здійснюється судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
27. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення або в разі ухвалення повторного заочного рішення.
28. Положення процесуального закону є чіткими, а отже передбачуваними.
29. Велика Палата Верховного Суду у пункту 45 постанови від 12 червня
2024 року у справі № 756/11081/20 виснувала, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків.
30. Судова практика судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування положень статті 287 ЦПК України є одноманітною та підтримана висновками викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року в справі № 462/3542/16, від 12 червня 2019 року в справі № 308/8618/17 і від 05 лютого 2020 року в справі № 369/1534/18.
31. Верховний Суд звертає увагу, що у пункті 46 постанови від 13 листопада 2024 року у справі № 757/47946/19, Велика Палата Верховного Суду виснувала про можливість оскарження ухвали про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення в апеляційному порядку: «ухвала про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення теж може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті та обмежує відповідача у праві на звернення до суду з апеляційною скаргою на заочне рішення».
32. Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення та повернення апеляційної скарги заявниці у зв'язку з тим, що право на апеляційне оскарження заочного рішення відповідач набуває лише після розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті та залишення її без задоволення (частини четвертої статті 287 ЦПК України) або у разі ухвалення повторного заочного рішення.
33. Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 уже реалізувала своє право на подання заяви про перегляд заочного рішення, проте така заява не була розглянута по суті, а була залишена без розгляду ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого 2025 року. При цьому ухвала від 03 лютого 2025 року була предметом перегляду в апеляційному порядку та залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції.
34. Оскільки подана ОСОБА_1 заява про перегляд заочного рішення була залишена без розгляду, то на момент звернення з апеляційною скаргою на заочне рішення для відповідачки ОСОБА_1 не настали умови, необхідні для реалізації права на апеляційне оскарження у встановленому частиною четвертою статті 287 ЦПК України спеціальному порядку.
35. Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, яка в постанові від 12 червня 2024 року в справі № 756/11081/20.
36. Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тлумаченні норм процесуального права, яке суперечить усталений практиці національних судів, що не може спростувати правильність висновків апеляційного суду.
37. Доводи ОСОБА_1 про те, що залишення без задоволення заяви іншої відповідачки ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення ухвалою Обухівського районного суду Київської областівід 24 вересня 2025 року ніби то надає право на апеляційне оскарження заочного рішення в загальному порядку всім відповідачам, Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані з огляду на таке.
38. Частина перша статті 284 ЦПК України встановлює, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
39. Приписи статті 285 ЦПК України, визначають вимоги до заяви про перегляд заочного рішення, яка, зокрема, повинна містити: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; а також посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
40. Тож суд перевіряє наявність підстав для перегляду заочного рішення окремо щодо кожного відповідача, тому залишення без задоволення заяви одного відповідача не створює автоматично права на апеляційне оскарження в загальному порядку для інших відповідачів.
41. Оскільки правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, тому наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокаткою Барановською Валерією Валеріївною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області - державний реєстратор Максюта Дмитро Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак О. М. Осіян Н. Ю. Сакара