21 січня 2026 року
м. Київ
справа № 711/6911/22
провадження № 61-2640св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ПБК-Стройтрейд»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Макк Трейд»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та товариства з обмеженою відповідальністю «Макк Трейд» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2024 року у складі судді Скляренко В. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 січня 2025 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Василенко Л. І., Новікова О. М.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПБК-СТРОЙТРЕЙД»(далі - ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «МАКК-ТРЕЙД» (далі - ТОВ «МАКК-ТРЕЙД»), про витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД», як забудовник, 16 травня 2017 року уклало з ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» договір купівлі-продажу майнових прав, за яким мало передати у власність останнього майнові права на приміщення в будинку по АДРЕСА_1 , зокрема, щодо квартири з будівельним номером АДРЕСА_2 (теперішній номер - 58), що знаходиться на десятому поверсі, площею 41,5 кв. м.
3. Завершення будівництва та прийняття будинку в експлуатацію мало місце 31 грудня 2021 року, а 04 січня 2022 року ТОВ «ПБК-Стройтрейд»передало ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» за актом приймання-передачі майнові права на певну кількість об'єктів, за виключенням майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , у зв'язку із наявністю заборгованості ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» перед ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» в розмірі 350 000 грн.
4. 28 листопада 2022 року ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» в односторонньому порядку розірвало договір купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року з ТОВ «МАКК-ТРЕЙД».
5. Після чого директор ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» намагався зареєструвати право власності забудовника на квартиру АДРЕСА_4 і довідався, що право власності на дану квартиру вже зареєстровано за відповідачкою.
6. Підставою для державної реєстрації права власності на квартиру зазначено: договір купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року, додаткова угода № 2 до нього, договір відступлення майнових прав на квартиру від 20 серпня 2021 року, акт приймання-передачі квартири від 04 січня 2022 року, наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради № 2124-а від 26 травня 2017 року, наказ Департаменту архітектури та будівництва Черкаської міської ради № 51-а від 21 жовтня 2009 року та технічний паспорт № ТІ01:4686-3897-0976-8137 від 05 січня 2022 року.
7. Враховуючи, що майнові права на квартиру АДРЕСА_4 не передавались, тому ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» вважає, що його позбавлено права власності на вказану квартиру поза його волею, а тому вимушено звернутись до суду з позовом, в якому просило витребувати у ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» квартиру АДРЕСА_5 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 30 січня 2025 року, позов задоволено.
9. Витребувано у ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» квартиру АДРЕСА_5 , здійснено розподіл судових витрат.
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відчуження майнових прав стосовно спірної квартири здійснювалось ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» з порушенням порядку, встановленого сторонами у пункті 5.4.3 договору від 16 травня 2017 року, а укладені сторонами такого договору додаткові угоди до нього не змінювали положень вказаного пункту, а стосувались лише додаткової деталізації предмету договору та додаткових положень в частині зобов'язань сторін, тому відчуження майнових прав і передача майна відбулись на умовах, на які не було волевиявлення позивача, а відтак відповідно до статті 388 ЦК України відповідне майно може бути витребуване позивачем у відповідачки, незалежно від того, що вона є добросовісним набувачем такого майна на підставі відплатного договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. У березні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «МАКК-ТРЕЙД», витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У касаційній скарзі ТОВ «МАКК-ТРЕЙД», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
16. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 488/6211/14, від 20 березня 2019 року в справі № 521/8368/15-ц, від 02 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19, від 14 грудня 2022 року в справі № 461/12525/15-ц, від 29 березня 2023 року в справі № 754/9233/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
недослідження зібраних у справі доказів; розгляд у порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; необґрунтоване відхилення клопотання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Касаційна скарга мотивована тим, що 15 жовтня 2019 року було укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої ТОВ «МАКК-ТРЕЙД», серед іншого, передаються майнові права на нерухоме майно, зокрема, на квартири десятого поверху: 44, 45, 43А, 48.
18. При цьому станом на 10 грудня 2019 року ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» було сплачено позивачеві 2 500 000 грн, отже товариство повністю розрахувалось за договором, в тому числі і за спірну квартиру.
19. Таким чином, у відповідності до додаткової угоди № 2 до договору позивач фактично передав ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» у власність майнові права на спірну квартиру. Вказана додаткова угода підписана сторонами, в установлено законом порядку не була визнана недійсною, фіктивною або удаваною.
20. Отже, майнові права на спірну квартиру вибули з володіння позивача за його волею, а саме шляхом укладення додаткової угоди № 2 до договору. Натомість позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував твердження про те, що квартира вибула з володіння поза його волею.
21. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не надали оцінку тягаря, покладеного на відповідача втручанням в її особисту приватну власність.
22. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
23. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. Касаційна скарга мотивована тим, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на те, що майнові права на спірну квартиру покупцеві передані не були у зв'язку з заборгованістю ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» перед позивачем у розмірі 350 000 грн.
25. Разом із тим, саме позивач має заборгованість перед ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» у сумі 452 435,73 грн, що підтверджується повідомленням від 26 січня 2022 року, скерованим ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» позивачу.
26. При цьому відповідно до висновку експерта за результатами проведення економічного дослідження за заявою директора ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» встановлено, що станом на 01 лютого 2022 року розмір дебіторської заборгованості позивача перед ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» за договором купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 зазначений у листі повідомленні від 26 січня 2022 року у розмірі 452 435 грн.
27. Отже, на думку заявника, позивач не має жодних підстав для витребування спірного майна, оскільки єдиним аргументом останнього щодо необхідності витребування квартири з чужого незаконного володіння є заборгованість ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» перед позивачем у розмірі 350 000 грн, яка спростовується висновком експерта.
28. Вказує, що спір виник між двома юридичними особами щодо невиконання договірних зобов'язань, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
29. При цьому ОСОБА_1 набула право власності у відповідності до законодавства України та не порушувала жодних прав позивача.
30. Також заявник посилається на те, що вказаний спір мав розглядатись в порядку загального позовного провадження.
31. Судами також не враховано подані клопотання про застосування строків позовної давності.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
32. У квітні 2025 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційні скарги ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , у яких вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційних скарг висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
33. Згідно з договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 16 травня 2017 року ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» придбало у ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» незавершений будівництвом багатоповерховий житловий будинок готовністю 22 % під будівельним номером АДРЕСА_6 .
34. 16 травня 2017 року ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» уклали договір купівлі-продажу майнових прав, за яким ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» зобов'язувалось передати у власність ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» майнові права на нерухоме майно, а саме 2 246,8 кв. м в АДРЕСА_1 .
35. Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору його предметом є майнові права на нерухоме майно, які після набуття ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності на нерухоме майно після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію та оформлення ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності). За умови виконання своїх обов'язків ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» одержить від ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» документи, необхідні для оформлення правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно.
36. Пунктом 1.3 договору передбачено, що майнові права на нерухоме майно за таким договором передаються від ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» до ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» шляхом підписання акта прийому-передачі нерухомого майна, який підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта будівництва та за умови повної оплати ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» ціни майнових прав.
37. Пунктом 5.4.3 договору передбачено, що ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» зобов'язується протягом строку дії договору відчужувати придбані за договором майнові права на нерухоме майно виключно за умови попередньої письмової згоди ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» на таке відчуження.
38. Попередні технічні характеристики нерухомого майна, що є предметом договору купівлі-продажу, визначені в пункті 2.1 договору, де передбачено, що до складу такого майна, зокрема, входять квартири на Х поверсі з номерами 43, 44, 45, 46, 47, 48, орієнтованою загальною площею 461,17 кв. м.
39. 14 листопада 2017 року між ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» укладено додаткову угоду № 1 до виклали пункт 2.1 договору купівлі-продажу викладений в новій редакції, якою передбачено, що до складу нерухомого майна, яке є предметом договору, зокрема, входять квартири на Х поверсі з номерами 44, 45, 48 орієнтованою загальною площею 232,16 кв. м.
40. 31 серпня 2018 року між ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується оплатити ціну та прийняти у власність майнові права на квартиру (житлова однокімнатна квартира на 10 поверсі з будівельним номером АДРЕСА_7 , загальною площею 42,96 кв. м) за ціною 386 640 грн. Умовами такого договору передбачено, що в разі зміни фактичної площі квартири на момент прийняття її покупцем від продавця, то ціна майнових прав підлягає відповідному корегуванню (пункт 2.2), а орієнтовний строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - І квартал 2019 року (пункт 2.3).
41. На виконання умов договору від 31 серпня 2018 року ОСОБА_2 було сплачено на корить ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» суму коштів в розмірі 386 640 грн, що підтверджується відповідними квитанціями від 31 серпня 2018 року.
42. 15 жовтня 2019 року між ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року, якою сторони угоди передбачили, що у зв'язку із внесенням змін до проектної документації та подальшим переплануванням трикімнатних квартир в дві- та однокімнатні, сторони погодили що майнові права на нерухоме майно передаються з наступними характеристиками, зокрема, Х поверх - квартири АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 .
43. Відповідно до додаткової угоди № 3 від 17 серпня 2021 року, укладеної між ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД», до договору купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року, сторони договору передбачили що ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» зобов'язується виконати всі необхідні дії та відповідні роботи по приєднанню об'єкта будівництва ( АДРЕСА_1 ) до ТП748 з електричною потужністю 224,6 кВт. Пунктом 4 такої додаткової угоди передбачено, що у випадку невиконання чи прострочення більше ніж на 10 днів виконання ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» робіт по приєднанню об'єкта будівництва до ТП748 з електричною потужністю 224,6 кВт, ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» має право в односторонньому порядку розірвати цей договір.
44. 20 серпня 2021 року ТОВ «МАКК-ТРЕЙД», як продавець, та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 уклали договір про відступлення майнових прав на квартиру, відповідно до якого ОСОБА_2 за згодою ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» передала, а ОСОБА_1 прийняла права та обов'язки щодо набуття майнових прав на житлову квартиру АДРЕСА_11 , що належить ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 31 серпня 2018 року, укладеного між ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» та ОСОБА_2 .
45. Предметом такого договору є об'єкт, який згідно відомостей про технічну інвентаризацію № 08-05-01-22 від 11 березня 2021 року являє собою однокімнатну квартиру АДРЕСА_12 .
46. Згідно листа від 04 листопада 2021 року за вих. № 01/39-21 ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» повідомило ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» про надання дозволу на приєднання односекційного житлового будинку по АДРЕСА_13 до ТП 748.
47. 31 грудня 2021 року ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» зареєструвало сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів - три односекційні житлові будинку по АДРЕСА_14 , місце розташування об'єкта будівництва - АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями про сертифікат готовності з реєстраційним номером ЧК122211228621.
48. 04 січня 2022 року між ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» складено акт приймання-передачі житлових та нежитлових приміщень, розташованих в багатоповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за яким ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» передало ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» перелік квартир, з яких на 10 поверсі передано квартири з будівельними номерами 44, 45, 48 (т. 1, а. с. 15). Натомість відповідний акт не підписаний з боку ТОВ «МАКК-ТРЕЙД».
49. Того ж дня 04 січня 2022 року ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» та ОСОБА_1 склали акт приймання-передачі, за яким ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» передало, а ОСОБА_1 прийняла у власність спірну квартиру з поміткою, що така квартира мала будівельний номер 43а (т. 1, а. с. 195).
50. Відповідно до листа від 26 січня 2022 року за вих. № 01/01-29 ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» звернулось до ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» з повідомленням щодо здійснення взаєморозрахунків за договором купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року, в якому зазначило, що після проведення інвентаризації об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , - внаслідок здачі його в експлуатацію, встановлено зменшення площі на 632,6 кв. м, що обумовлює зменшення вартості майнових прав за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 16 травня 2017 року на 802 434,12 грн, внаслідок чого, з урахуванням взаєморозрахунків між сторонами договору, ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» здійснено передплату в сумі 452 435,73 грн, а тому в строк до 10 лютого 2022 року ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» необхідно провести взаєморозрахунок з ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» (т. 3, а. с. 180).
51. 02 лютого 2022 року ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» звернулось до Черкаського відділення КНДІСЕ з заявою про проведення економічної експертизи з питання щодо розміру вартості майнових прав товариства на нерухоме майно, площею 1614,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведення економічного дослідження відповідним експертом було складено висновок № 72 156/22-23 від 11 лютого 2022 року, згідно якого документально обґрунтовано, що станом на 01 лютого 2022 року розмір дебіторської заборгованості ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» перед ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» за договором купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року на об'єкт нерухомості, що за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений у листі-повідомленні від 26 січня 2022 року, у сумі 452 435,73 грн, з врахуванням вимог пункту 2.3 договору (т. 3, а. с. 170-179).
52. 27 січня 2022 року приватний нотаріус Левицька Е. А., діючи як державний реєстратор прав на нерухоме майно, прийняла рішення № 63100305 провести державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, внаслідок чого з 24 січня 2022р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про зареєстроване право власності на спірну квартиру за відповідачкою (т. 1, а. с. 203-204).
53. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , що підтверджується відповідною інформаційною довідкою № 317242258 від 09 грудня 2022 року (т. 1, а. с. 20).
54. 14 листопада 2022 року ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» направило ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» вимогу про необхідність сплатити 350 000 грн в рахунок погашення заборгованості до 25 листопада 2022 року (т. 1, а. с. 16).
55. 28 листопада 2022 року ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» направило ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» повідомлення про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року в односторонньому порядку (т. 1, а. с. 18).
56. Згідно висновку оцінювача (ФОП ОСОБА_4 ) про вартість нерухомого майна ринкова вартість спірної квартири станом на 20 грудня 2022 року складала 298 850 грн (т. 1, а. с. 21). Натомість листом від 10 квітня 2024 року ФОП ОСОБА_4 повідомила суд, що при складанні такого висновку про вартість майна було допущено помилку, внаслідок чого відповідний висновок слід вважати таким, що не відповідає дійсності.
57. Згідно висновку про вартість нерухомого майна, складеного ТОВ «Центр нерухомості України», ринкова вартість спірної квартири станом на 10 квітня 2024 року складає 731 372 грн.
Позиція Верховного Суду
58. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
59. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
60. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
61. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
62. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
63. Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
64. Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
65. Так, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
66. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19).
67. Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство відокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК). Ці способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
68. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
69. Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.
70. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
71. Віндикаційний позов ? це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб'єктом (див. постанову Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 752/13695/18, провадження № 61-6415св19).
72. Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).
73. Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно. При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна. Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього. Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).
74. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
75. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), вказано, що: «задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16, від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 та від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.
76. За змістом частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, провадження № 12-122гс18).
77. Судами встановлено, що 16 травня 2017 року ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» уклали договір купівлі-продажу майнових прав, за яким ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» зобов'язувалось передати у власність ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» майнові права на нерухоме майно, а саме 2 246,8 кв. м в АДРЕСА_1 .
78. Відповідно до пункту 1.2 такого договору його предметом є майнові права на нерухоме майно, які після набуття ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності на нерухоме майно після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію та оформлення ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності). За умови виконання своїх обов'язків ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» одержить від ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» документи, необхідні для оформлення правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно.
79. Пунктом 1.3 договору передбачено, що майнові права на нерухоме майно за таким договором передаються від ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» до ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» шляхом підписання акту прийому-передачі нерухомого майна, який підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта будівництва та за умови повної оплати ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» ціни майнових прав.
80. Пунктом 5.4.3 договору передбачено, що ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» зобов'язується протягом строку дії договору відчужувати придбані за договором майнові права на нерухоме майно виключно за умови попередньої письмової згоди ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» на таке відчуження.
81. Попередні технічні характеристики нерухомого майна, що є предметом договору купівлі-продажу, визначені в пункті 2.1 договору, де передбачено, що до складу такого майна, зокрема, входять квартири на Х поверсі з номерами 43, 44, 45, 46, 47, 48, орієнтованою загальною площею 461,17 кв. м.
82. 14 листопада 2017 року між ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року, якою сторони виклали пункт 2.1 договору купівлі-продажу в новій редакції, якою передбачено, що до складу нерухомого майна, яке є предметом договору, зокрема, входять квартири на Х поверсі з номерами 44, 45, 48 орієнтованою загальною площею 232,16 кв. м.
83. 15 жовтня 2019 року між ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року, якою сторони угоди передбачили, що у зв'язку із внесенням змін до проектної документації та подальшим переплануванням трикімнатних квартир в дві- та однокімнатні, сторони погодили що майнові права на нерухоме майно передаються з наступними характеристиками, зокрема, Х поверх - квартири АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 .
84. 04 січня 2022 року між ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» складено акт приймання-передачі житлових та нежитлових приміщень, розташованих в багатоповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за яким ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» передало ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» перелік квартир, з яких на 10 поверсі передано квартири з будівельними номерами 44, 45, 48 (т. 1, а. с. 15). Натомість відповідний акт не підписаний з боку ТОВ «МАКК-ТРЕЙД».
85. Судами правомірно враховано, що матеріали справи не містять доказів складання та підписання між ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» відповідного акту прийому-передачі, який би засвідчив факт набуття ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» конкретно визначених майнових прав в об'єкті завершеного будівництва, в тому числі і щодо спірної квартири.
86. При цьому 31 грудня 2021 року ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» зареєструвало сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів - три односекційні житлові будинку по АДРЕСА_14 , місце розташування об'єкта будівництва - АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями про сертифікат готовності з реєстраційним номером ЧК122211228621 (т. 1, а. с. 10-14).
87. Згідно з пунктом 5.4.5 договору від 16 травня 2017 року покупець зобов'язується протягом 30-денного строку, передбаченого договором, підписати акт приймання-передачі об'єкта.
88. Отже, оскільки завершення будівництва та введення об'єкта будівництва в експлуатацію відбулось 31 грудня 2021 року, тому акт приймання передачі об'єктів за договором від 16 травня 2017 року мав бути складений та підписаний сторонами до 30 січня 2022 року.
89. Таким чином, враховуючи умови пункту 5.4.3 договору від 16 травня 2017 року, до підписання відповідного акта приймання-передачі з продавцем ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» могло укладати правочини щодо відчуження майнових прав щодо об'єкта будівництва виключно за умови попередньої письмової згоди ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» на таке відчуження.
90. Водночас, всупереч умовам договору від 16 травня 2017 року, ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» 31 серпня 2018 року відчужило майнові права на спірну квартиру без письмової згоди позивача ОСОБА_2 , яка в подальшу відчужила її на користь ОСОБА_1 .
91. При цьому під час розгляду справи судами враховано, що укладені сторонами додаткові угоди до договору від 16 травня 2017 року не змінювали положень пункту 5.4.3, яким передбачено обов'язкову письмову згоду продавця на відчуження майнових прав на нерухоме майно протягом строку дії договору.
92. Таким чином, з урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що внаслідок порушень умов договору купівлі-продажу майнових прав від 16 травня 2017 року зі сторони ТОВ «МАКК-ТРЕЙД», право позивача як забудовника на новостворений об'єкт нерухомого майна (який не був переданий за вказаним договором) було обмежено всупереч його волі, та відчужено третій особі за відсутності його волі, що свідчить про обґрунтовані підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 388 ЦК України.
93. При цьому ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» не надано доказів здійснення ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» фактичної передачі на користь ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» площі спірної кватири після завершення будівництва та введення в експлуатацію об'єкта будівництва на виконання умов договору від 16 травня 2017 року. Отже, суду не надано доказів щодо набуття ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» майнових прав на спірну квартиру.
94. Посилання заявника на наявність суперечностей юридичних осіб щодо розрахунків за договором від 16 травня 2017 року не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо порушення ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» умов договору під час відчуження майнових прав без згоди покупця.
95. Суди, надаючи оцінку правомірності такого способу захисту прав позивача як витребування майна у відповідачки, врахували, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
96. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), серед багатьох інших, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «"Булвес" АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року, напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
97. Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
98. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
99. Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.
100. Надаючи оцінку пропорційності втручання у право на мирне володіння майном ОСОБА_1 , судами правомірно враховано, що ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» без відома та волі ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» уклало 31 серпня 2018 року договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно з ОСОБА_2 та в подальшому 20 серпня 2021 року укладено договір про відступлення майнових прав на квартиру ОСОБА_1 , яка проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом документів, що підтверджують майнові права ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» та ОСОБА_2 на спірну квартиру, і, за необхідності, отримавши правову допомогу, мала б зважити на такі обставини при укладенні договору про відступлення майнових прав.
101. Отже, за встановлених судами обставин, витребування майна є законним та пропорційним заходом, є виправданим, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві, тому не є таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
102. При цьому ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків. Так, з урахуванням приписів статті 390 ЦК, відповідач може заявити до позивача позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на їх повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваного майна, а у разі здійснення поліпшень такого майна, які не можна відокремити від майна без завдання йому шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість такого майна. Крім того, відповідач, із власності якого витребовується спірне майно, також не позбавлений можливості відновити свої права пред'явивши вимогу про відшкодування збитків до осіб, в яких він придбав це майно.
103. Також колегією суддів відхиляються посилання заявників на те, що позивач звернувся до суду із пропуском строків позовної давності.
104. Так, частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
105. За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
106. В частині четвертій статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
107. Вирішуючи питання щодо пропуску позивачем строку позовної давності, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що зареєструвати своє право власності на спірну кватиру позивач мав змогу лише після 31 грудня 2021 року, тобто після завершення будівництва та введення в експлуатацію об'єкта будівництва. В той же час, оскільки спірна квартира є новоствореним майном і право власності на неї виникає з моменту державної реєстрації, тому трирічний строк позовної давності за позовом позивача слід обчислювати з моменту первинної державної реєстрації права власності на спірну квартиру, а саме з 24 січня 2022 року.
108. Крім того, позивач не був стороною договорів про відчуження майнових прав на спірну квартиру, укладених ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , матеріали справи не містять доказів про обізнаність позивача про існування таких договорів. Отже, звертаючись до суду із позовом у грудні 2022 року позивачем не було пропущено строку позовної давності.
109. Також відхиляються посилання заявника на порушення судом норм процесуального права, а саме розгляду вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
110. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 грудня 2022 року у даній справі відкрито провадження та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (т. 1, а. с. 42).
111. Відповідно до частин першої - третьої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
112. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
113. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
114. Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
115. З наведеного вбачається, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть розглядатися не лише справи, визначені частиною першою статті 274 ЦПК України, але й будь-які інші справи, якщо з частини четвертої вказаної статті не випливає заборона щодо можливості їх розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
116. Відповідно до статті 276 ЦПК України клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
117. Частинами першою - третьою, сьомою статті 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
118. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
119. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
120. Частини друга-шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
121. Системне тлумачення зазначених норм дозволяє дійти висновку, що для розгляду справ, не зазначених в частині першій статті 274 ЦПК України, які відповідно до частини другої статті 274 ЦПК України можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, у вказаному порядку необхідне волевиявлення про це позивача, оформлене у вигляді відповідного клопотання. Суд за результатами розгляду клопотання, з урахуванням конкретних обставин справи, може його або задовольнити, або відмовити в задоволенні та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. В свою чергу відсутність клопотання позивача про розгляд справи, яка відповідно до частини другої статті 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, про застосування вказаного порядку унеможливлює розгляд такої справи в порядку спрощеного позовного провадження.
122. Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 161/14919/22, від 05 червня 2024 року № 750/9433/23.
123. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до суду із клопотанням про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
124. Отже, місцевий суд в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі дійшов помилкового висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас позивач хоча й не подавав відповідного клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, проте він і не заперечував щодо здійснення судом розгляду справи в указаному порядку.
125. Крім того, подавши заяву про перегляд заочного рішення від 26 липня 2023 року у вказаній справі, відповідач також не висловлював заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
126. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 жовтня 2023 року заочне рішення від 26 липня 2023 року скасовано та призначено справу до розгляду, де явку сторін визнано обов'язковою.
127. Отже, з огляду на те, що розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції здійснювався з викликом сторін, останні мали можливість користуватися своїми процесуальними правами, вищевказані доводи заявників щодо порушення норм процесуального права не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
128. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
129. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального процесуального права.
130. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та товариства з обмеженою відповідальністю «Макк Трейд»залишити без задоволення.
2. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 січня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
О. В. Ступак
В. В. Шипович