Ухвала від 30.01.2026 по справі 522/23186/23

УХВАЛА

30 січня 2026 року

м. Київ

справа № 522/23186/23

провадження № 61-762ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» на постанову Одеського апеляційного суду

від 12 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1

до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (далі - КП «ЖКС «Порто-Франківський»), у якому просила стягнути

з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 134 344,00 грн

та 175 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2024 року скасовано

та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнуто з КП «ЖКС «Порто-Франківський» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 116 114,00 грн та моральну шкоду в розмірі

15 000,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

16 січня 2026 року КП «ЖКС «Порто-Франківський», через підсистему «Електронний суд», звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року і залишити в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини

і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини,

яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури

у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи

те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі

№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод),

та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах

з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову,

що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності

й стабільності у цивільних правовідносинах.

Предметом позову є відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в загальному розмірі 309 344,00 грн (134 344,00 + 175 000,00 грн), тому ціна позову в цій справі станом на 01 січня 2026 року

не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн).

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України представником заявника у касаційній скарзі не наведено.

Таким чином, обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом

у цій справі не встановлено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно

до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури

у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services

v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre

v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ

до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі.

У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб

(п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня

2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано

на судові рішенні, які не підлягають касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки КП «ЖКС «Порто-Франківський» подало касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з положеннями ЦПК України

не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження

у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» на постанову Одеського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про відшкодування майнової

та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська

Попередній документ
133828564
Наступний документ
133828566
Інформація про рішення:
№ рішення: 133828565
№ справи: 522/23186/23
Дата рішення: 30.01.2026
Дата публікації: 06.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (30.01.2026)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 16.01.2026
Предмет позову: про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири
Розклад засідань:
10.01.2024 10:50 Приморський районний суд м.Одеси
13.02.2024 11:00 Приморський районний суд м.Одеси
03.04.2024 14:00 Приморський районний суд м.Одеси
30.05.2024 16:00 Приморський районний суд м.Одеси
22.08.2024 14:30 Приморський районний суд м.Одеси
30.10.2024 15:00 Приморський районний суд м.Одеси
12.11.2025 14:30 Одеський апеляційний суд