Справа № 515/40/26
Провадження № 3/515/444/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
05 лютого 2026 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Дем'янова О.А. розглянувши справу, яка надійшла від відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, рнокпп НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
29 грудня 2025 року о 21 год 10 хв ОСОБА_1 по вул.23 Серпня біля будинку №44 в м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, невнятною вимовою, хиткою ходою. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився під відеозапис, чим порушив п.2.5а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, клопотання про відкладення справи суду не надав. На адресу суду повернувся рекомендований лист з відміткою «Адресат відсутній».
Причини неявки суду невідомі, клопотань або заперечень на адресу суду не надав.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «Відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18).
Крім того, ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи 05.02.2026 року повідомлений через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 , який знаючи про наявність щодо нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, уникає від явки до суду та не повідомив про причину неявки, не подав будь яких заяв. Таку поведінку суд розцінює як спосіб зволікання з розглядом справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом досліджено наданні матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554319 від 29.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, заперечень щодо викладених у ньому обставин та порядку складання правопорушник не зазначив, від підпису протоколу відмовився; довідка ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 30.12.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 в період з 29.12.2024 року по 29.12.2025 року не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, за відомостями ІПНП ІП «ГЦС» посвідчення водія не отримував; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.12.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду; диском з відеозаписом, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від пропозиції працівника поліції від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» та у медичному закладі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, вважаю, що обставини справи з'ясовані повно і об'єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення, в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженим органом.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 Кодексу настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 6 Розділу І зазначеної Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, відмовившись від проходження у визначеному законодавством порядку обстеження на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.
Наведені докази є достатніми для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності його вини у вчиненні цього адміністративного правопорушення, оскільки відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння містить у собі склад адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини справи, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність порушника, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу, враховуючи санкцію ч.1 ст.130 КУпАП в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП зі ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, ч.1 ст.130, 280, 283-284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_1 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф повинен бути сплачений протягом 15 днів з дня отримання даної постанови, шляхом його внесення за наступними реквізитами: Одеська область, отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку:UA848999980313080149000015001, код КДБ: 21081300.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA9089 99980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно із статтями 307, 308 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.А.Дем'янова