Справа № 591/6808/25
Провадження № 2-а/591/390/25
04 лютого 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 591/6808/25про скасування постанови про адміністративне правопорушення
сторони та інші учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: Огорілко Юрій Миколайович
відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2
відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_3
вимоги позивача:
визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_3 , СУ № 1061/2025 від 22 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
та установив:
19.06.2025 позивач через свого представника подав до суду вказаний адміністративний позов. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення №СУ/1061/2025 від 22.04.2025, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Посилаючись на норми законодавства зазначає, що постанова не містить фактичних обставин правопорушення (коли виник обов'язок проходження ВЛК, коли виписана повістка на проходження ВЛК, а лише посилання на нормативні акти. Вважає постанова має бути скасована через невідповідність норми, на підставі якої особа притягається до відповідальності, фактично пред'явленому правопорушенню. Спірною постановою не визначено жодних рішень ВЛК чи ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно з якими виник спірний обов'язок позивача. До постанови не долучено жодних доказів, не здійснено жодних посилань на докази, і у самій постанові відсутні будь-які докази(конкретні повістки, розпорядження ВЛК чи ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що підтверджують вину позивача у порушенні, що визначено спірною постановою. Також зазначає, що у спірній ситуації відсутній протокол про адміністративне правопорушення. Просить визнати протиправною та скасувати постанову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 справу призначено головуючому судді Сидоренко А.П.
25 червня 2025 року Ухвалою суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновив позивачу строк звернення до суду, відкрив провадження у справі за цим позовом, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 08.07.2025 через підсистему Електронний суд подав до суду клопотання про залишення заяви без розгляду. Своє клопотання обґрунтовує тим, що позивачем не обґрунтовано і не надано доказів на підтвердження неможливості отримання копії оскаржуваної постанови раніше, не зазначено про дії, які ним вживалися для її отримання до 11.06.2025, зважаючи на обізнаність про наявність провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього. Відтак, наведені підстави пропуску процесуального строку не обумовлені об'єктивно непереборними обставинами і не являються такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, а виникли внаслідок триваючої пасивної поведінки, оскільки жодних дій, котрі свідчили б про готовність ОСОБА_1 брати участь під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що стосується його, останнім не вчинялося. Дії ОСОБА_1 щодо оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.04.2025 № СУ/1061/2025, в частині виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку звернення до суду, були вчинені з порушенням вимоги «не зволікаючи та без невиправданих затримок».
Згідно розпорядження Зарічного районного суду м. Суми від 23 грудня 2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з відрахуванням судді Сидоренко А.П. зі штату суду, вказана справа передана у провадження судді Косар А.І.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 скористався правом подачі відзиву 28.07.2025 з порушенням вимоги направлення стороні позивача. 14.01.2026 Ухвалою суду відзив представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 повернуто без розгляду.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 Ухвалу про відкриття провадження у справі отримав через підсистему Електронний суд 15.01.2026 правом подачі відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Щодо доводів представника відповідача про звернення позивача до суду з пропуском строку, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Отже, наслідком пропущення процесуальних строків є залишення позовної заяви без розгляду.
Виключенням з цього правила є факт визнання судом причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою своєчасного виконання учасниками адміністративного судочинства передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З системного аналізу зазначеної норми видно, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У відповідності до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно положень ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду в позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 22.04.2025, яке обґрунтовує тим, що він не був присутній при її складанні і про її існування дізнався після відкриття виконавчого провадження. Фактично про порушення своїх прав дізнався 11.06.2025.
При цьому достовірних відомостей про вручення позивачу копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 22.04.2025 раніше ніж 11.06.2025 (як стверджує позивач) суду не надано.
За таких обставин, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування викладеного в ухвалі Зарічного районного суду м. Суми від 25.06.2025 висновку про поновлення позивачу строку звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, відсутні підстави стверджувати про доведеність наявності факту пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом, який виявлено після відкриття провадження.
Що стосується суті позовних вимог.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення №СУ/1061/2025 від 22.04.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000.00 грн за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, за те, що у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 15.04.2025 о 10 год 30 хв було виявлено, що гр. ОСОБА_1 , 15.04.2025 відмовився від проходження військово-лікарської комісії (що підтверджується витягом із журналу направлень на ВЛК, карткою обстеження та медичного огляду, актом відмови від проходження ВЛК від 15.04.2025 та заявою про відмову від проходження ВЛК від 15.04.2025), таким чином порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в особливий період.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Як зазначено у абз. 4 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Отже, проходження медичного огляду є обов'язком кожного військовозобов'язаного.
В період дії воєнного стану постанови ВЛК про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації дійсні протягом 1 року. Після закінчення даного строку військовозобов'язані підлягають повторному переогляду. Направлення на ВЛК може бути видане як з ініціативи начальника районного ТЦК та СП, так і за ініціативи самого військовозобов'язаного.
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 року № 402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог про скасування постанови №СУ/1061/2025 від 22.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №СУ/1061/2025 від 22.04.2025, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000.00 грн.
Закрити провадження у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Огорілко Юрій Миколайович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Радою адвокатів Сумської області від 16.09.2019 № 000620.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ЄДРПОУ:08269552, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_3 .
Суддя А. І. Косар