Справа № 438/2035/25
Провадження 2/438/169/2026
іменем України
05 лютого 2026 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі судді Дудар О.В.,
за участі секретаря Валькович Г.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») звернулось до Бориславського міського суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що «Monobank - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 2 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 2 липня 2024 року та встановивши мобільний застосунок monobank, отримала розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 . Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з тим, що відповідач прострочилв виконання зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, заборгованість за кредитом стала простроченою, про що банк повідомив відповідача, надіславши їй повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору. Проте, відповідач не вчинила ніяких дій для погашення заборгованості. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 82591,90 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 53592,57 грн; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн; заборгованість за пенею - 11009,10 грн;. заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 17990,23 грн. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 2 липня 2024 року у розмірі 82591,90 грн та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2025 року вказана позовна заява (справа № 438/2035/25) передана судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В.
Ухвалою від 6 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 438/2035/25. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 20 січня 2026 року.
У судові засідання представник позивача не прибув, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
У судове засідання 20 січня та 5 лютого 2026 року відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не прибув. Відзиву чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Конверти з рекомендованими повідомленнями з судовими повістками з повідомленнями про судові засідання, направлені на зареєстровану адресу ОСОБА_1 , повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року у справі № 443/3142/24, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17) є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним.
Відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 2 липня 2024 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Положеннями анкети-заяви визначено, що відповідач підтвердив, що ця анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого позичальниця підтвердила і зобов'язалась його виконувати (пункт 2).
Згідно з пунктом 3 анкети-заяви підписанням цього договору клієнт підтвердив, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана мною інформація є правдивою;
Також згідно пунктом 4 анкети-заяви засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем.
У анкеті - заяві визначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1% на місяць.
Згідно умов анкети - заяви відповідач просив відкрити поточний рахунок у гривнях на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.
Таким чином, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Також позивачем підписано Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, в пункті 4 якого встановлено, що пільгова процентна ставка: 0,00001% Базова процентна ставка: 3,1% в місяць (37,2% річних).
Пунктом 6 Паспорту споживчого кредиту передбачено санкції за порушення зобов'язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): - від 1 до 30 днів: штраф у розмірі 50,00 грн; - від 31 до 90 днів: штраф у розмірі 100,00 грн; - від 91 до 120* (210) днів: шраф, що розраховується за формулою: 100,00 грн + 6,2% від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. При цьому діє ставка 0,00001% річних. * строк, після спливу якого формується Фінальний рахунок, що визначається Банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов'язання та не більше 210 днів. 2. Претензійний штраф -разовий штраф, що сплачується Клієнтом у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого грошового зобов'язання (обов'язковий щомісячний платіж / відсотки / комісії за кредитом за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів): 500,00 грн + 5% від суми загальної заборгованості за кредитом з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій
Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_3 відкритого на ім'я ОСОБА_1 , рахунок НОМЕР_4 , відповідач користувався коштами, чим підтвердила свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту.
Згідно з наданим банком розрахунку заборгованості за договором станом на 3 листопада 2025 року заборгованість, яку просить стягнути з відповідача позивач, становить 82591,90 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 53592,57 грн; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн; заборгованість за пенею - 11009,10 грн;. заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 17990,23 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором виконав надававши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася вказана вище заборгованість.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За приписами частини 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 цього Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 4 статті 11 вказаного Закону встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому стпттею12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
У відповідності до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Відповідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання обов'язку по сплаті заборгованості, суд приходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 2 липня 2024 року у розмірі 71582,80 грн, що складається: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 53592,57 грн; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 17990,23 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 11009,10 грн суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України).
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.
Враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по неустойці в розмірі 11009,10 грн необхідно відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: на 86,67 % (71582,80 грн (задоволена частинна вимог): 82591,90 грн (ціна позову)) х 100 = 86,67 %, з позивача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2099,49 грн (86,67 % від 2422,40 грн).
Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 2 липня 2024 року у розмірі 71582 (сімдесят одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.
у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» 2099,49 грн сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження : 04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, 54/19);
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )
Суддя Олена ДУДАР