Справа № 945/2617/25
Провадження № 2/485/154/26
04 лютого 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" (далі - ТОВ "Українські Фінансові Операції") звернулось до суду з даним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (далі - ТОВ "Лінеура Україна") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4578103 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
25 листопада 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Українські Фінансові Операції" укладено договір факторингу №25/11/2024 відповідно до якого до ТОВ "Українські Фінансові Операції" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 21 000,00 грн., з них 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16 500,00 грн. - сума заборгованості по процентам нарахованим первісним кредитором, 1 500,00 грн. - заборгованість по нарахованим штрафам/пені.
У межах строку дії кредитного договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ "Українські фінансові операції" з дати факторингу 25 листопада 2024 року донарахувало відсотки у сумі 10 500 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернув, просить стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 30 000,00 грн. на свою користь, яка складається з 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16 500,00 грн. - сума заборгованості по процентам нарахованим первісним кредитором, 10 500 грн. - сума заборгованості по процентам нарахованим ТОВ "Українські фінансові операції", а також судовий збір у розмірі 2 422,40 та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Крім того, позивач просив: в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si*s):100) s, де І-сума інфляційних втрат; si-індекс інфляції за певний період; s-сума заборгованості; 100-переведення відсотків, Розрахунок 3% річних: С*3:100:365*Дн., де С сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100-переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Українські Фінансові Операції". Також, просив роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача Дідух Є.О. подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, поштовий конверт повернуто поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", та через оголошення опубліковане на сайті суду на порталі Судова влада України. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив на позов не надав.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 20 квітня 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4578103 відповідно до умов якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3 000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов'язки, передбачені договором на умовах, визначених Договором. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів кожні 30 днів (п.1.3) Стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування (п.1.4.1) Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99 923,40% річних. (п.1.5) Орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 30 000,00 грн.(п.1.6) /а.с.22-31/.
Кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 40607 20.04.2024 року, об 20:17:37.
Згідно Додатку № 1 до Договору, сторони визначили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, узгодивши графік щомісячного платежу в розмірі певної частки суми кредиту та відсотків протягом періоду: з 20.04.2024 року по 14.04.2025 року /а.с. 31-зворот/.
Паспорт споживчого кредиту з інформацією про умови кредитування також підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 77865, 20.04.2024 року, об 20:16:56 /а.с. 18-20/.
Позивач 20 квітня 2024 року перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000,00 гривень на зазначену відповідачем у заявці платіжну карту № НОМЕР_1 , з чого слідує, що свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" за вих.від 19 грудня 2024 року №1-1912 /а.с. 43/.
З наданого на виконання ухвали суду повідомлення АТ КБ "Приват Банк" №20.1.0.0.0/7-260106/44691-БТ від 07 січня 2026 року слідує, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП- НОМЕР_2 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , та 20 квітня 2024 року на вказаний картковий рахунок, що належить ОСОБА_1 , було зараховано кошти у сумі 3000,00 грн. /а.с.134-135/.
Відповідач умови договору не виконав, в установлений строк грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим за договором виникла заборгованість в сумі 30 000,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3 000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 16500,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ "Українські фінансові операції" за 140 календарних днів - 10500,00 грн. /а.с. 59-63/.
Відповідачем вказаний розрахунок заборгованості не спростовано.
25 листопада 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Українські Фінансові Операції" укладено Договір факторингу № 25/11/2024. Відповідно до умов якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило ТОВ "Українські фінансові операції" за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників /а.с.85-89/.
Згідно з п.1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок клієнта, підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.
Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25/11/2024 від 25 листопада 2024 року, підписаного сторонами, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3679, загальна сума заборгованості - 64 339 984,72 грн. /а.с. 93/. Плата за договором факторингу здійснена ТОВ "Укранські фінансові операції", що підтверджено платіжними інструціями №510,511,512 /а.с.103-104/.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25/11/2024 від 25 листопада 2024 року слідує, що ТОВ "Українські Фінансові Операції" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4578103 від 20 квітня 2024 року /а.с.57-58/.
Таким чином, ТОВ "Українські Фінансові Операції" є правонаступником ТОВ "Лінеура Україна", та стало новим кредитором у зобов'язанні за кредитним договором, який укладений з відповідачем.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, згідно п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості не спростовано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за Договором у розмірі 30 000,00 грн., з них 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16 500,00 грн. - відсотки нараховані первісним кредитором, 10500,00 - нараховані проценти ТОВ "Українські Фінансові Операції" за 140 календарних днів.
Вирішуючи питання про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
В свою чергу, згідно ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
У постанові ВП ВС від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) виснувала, що передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України), якщо позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання грошового зобов'язання, а суд задовольнив цю вимогу.
Позивач не заявляв вимог про стягнення з відповідача 3% річних, а стягнення інфляційних витрат не передбачено положеннями ч.10-11 ст.265 ЦПК України.
Крім того, згідно п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли з 20.04.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між стронами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обргунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, укладеного з адвокатом Дідухом Є.О. /а.с.69-70/, заявку № 4578103 від 21 квітня 2025 р. до Договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 р /а.с.35-36/; акт №4578103 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20 липня 2025 року, згідно якого вартість наданих послуг складає 10 000,00 грн., а саме: зустріч Адвоката та Клієнта, надання Адвокатом усної первинної консультації та роз'яснень з правовоих питань у рамках цивільного судочинства 0,5 год. - 440 грн.; дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 1 год. 840,00 грн.; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства - 0,5 год. 440,00 грн.; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом 1 год. 840,00 грн.; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів 1 год. 840,00 грн.; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів - 1 год. 840,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4578103 від 20.04.2024 року, укладеним між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 до суду: Миколаївський районний суд Миколаївської області- 2 год. 1640,00 грн.; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наданих суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового відправлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі робіт та інші необхідні документи) 1 год. 840,00 грн.; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо 2 год 1640,00 грн.; представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочиства за позовною заявою Клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором №4578103 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 , в тому числі участь у судових засіданнях 2 год. 1640,00 грн. /а.с.33/, рахунок на оплату виконаних робіт на суму 10 000, 00 грн. /а.с.40/.
Відповідно до частини 1, 4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.268. рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (Заява № 19336/04) суд зазначив, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують не значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 6 422,40 грн.,з яких 2 422,40 грн. витрат зі сплати судового збору та 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Українські Фінансові Операції" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №4578103 від 20 квітня 2024 року станом на 14 квітня 2025 року у розмірі 30000,00 грн., з них 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором, 10500,00 - заборгованість відсоткам нарахованим ТОВ "Українські Фінансові Операції", а також 6 422,40 грн судових витрат, з яких 2 422,40 грн судового збору та 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" (код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за кредитним договором №4578103 від 20 квітня 2024 року станом на 14 квітня 2025 року у розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 к), з яких 3 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 16 500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором, 10500,00 - заборгованість відсоткам нарахованим ТОВ "Українські Фінансові Операції", а також 6 422,40 грн. (шість тисяч чотириста двадцять дві грн. 40 к) судових витрат, з яких 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 2422,40 грн судового збору.
У вимогах щодо застосування положень ч.10-11 ст.265 ЦПК України та стягнення решти витрат на правничу допомогу позивачу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 04.02.2026.