Справа №1/485/5/13
Провадження № 1-в/485/1/26
04 лютого 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка клопотання засудженого ОСОБА_5 про зняття судимості,
встановив:
29 грудня 2025 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про зняття судимості.
В обґрунтування клопотання зазначив, що вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2013 року він засуджений за ст. 368 ч. 4 КК України на 11 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної виконавчої влади на строк 3 роки, з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавлений 5 (п'ятого) рангу державного службовця. Строк відбування покарання обчислюється з 04 липня 2012 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 18 жовтня 2018 року його було звільнено умовно-достроково від відбування основного покарання.
З жовтня 2018 року знаходився на обліку в Дніпровському РВ філії ДУ "Центр пробації" в Херсонській області, у зв'язку з відбуванням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної виконавчої влади на строк 3 роки.
На даний час сплинуло більше половини строку погашення судимості, передбаченого ст.89 КК України. За весь період відбування покарання як основного так і додаткового характеризується позитивно, має другу групу інвалідності по зору, є пенсіонером. З 20 жовтня 2025 року працевлаштувався на посаду агронома ФОП ОСОБА_6 , за місцем роботи характеризується також позитивно.
Посилаючись на те, що зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці він довів своє виправлення, просить про дострокове зняття судимості.
В судовому засідання захисник ОСОБА_4 просив клопотання задовільнити.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечила, мотивуючи його необгрунтованістю. Зазначила, що матеріалами клопотання не підтверджено, що поведінка ОСОБА_5 після відбуття основного та додаткового покарання була саме зразковою. Звернула увагу суду на те, що характеристика з місця проживання засудженого не містить дати її складення та є суперечливою, оскільки містить відомості про те, що ОСОБА_7 не працює. Разом з тим, ОСОБА_7 надав характеристику з місця роботи. Засуджений працевлаштувався лише у жовтні 2025 року.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження прийшов до наступного.
Вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2013 року ОСОБА_5 було засуджено за ч.4 ст.368 КК України до 11 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної виконавчої влади строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна та на підставі ст. 54 КК України з позбавленням п'ятого рангу державного службовця. Строк відбування покарання обчислюється з 04 липня 2012 року.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 4 липня 2014 року вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2013 року щодо ОСОБА_5 залишено без змін.
Ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальний справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 березня 2015 року судові рішення щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.
Постановою Верховного суду України від 21 січня 2016 року вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2013 року, ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 4 липня 2014 року та ухвалу Колегії суддів судової палати у кримінальний справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 березня 2015 року щодо ОСОБА_5 змінено. Виключено з мотивувальної частини зазначених судових рішень щодо ОСОБА_5 кваліфікуючу ознаку частини четвертої статті 368 КК України (в редакції 07.04.2011 року) одержання хабара - "поєднаного з вимаганням хабара".
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2016 року ОСОБА_5 в строк покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 04 липня 2012 року по 04 липня 2014 року (набрання вироком законної сили), із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2018 року ОСОБА_5 було звільнено умовно-достроково від відбування основного покарання.
Згідно повідомлення про звільнення ДУ "ПВК-51" засуджений ОСОБА_5 був звільнений з місць позбавлення волі 26 жовтня 2018 року.
Згідно повідомлення філії ДУ"Центр пробації" в Херсонській області Дніпровського районного відділу від 26 жовтня 2021 року засуджений ОСОБА_5 26 жовтня 2021 року знятий з обліку у зв'язку з відбуттям додаткової міри покарання.
Відповідно до ст. 538 КПК України після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості визнаються особи, особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 90 КК України строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання. Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).
Відповідно до ч.3 ст.55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.
Згідно чинної редакції ст. 91 КК України, якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу. Зняття судимості до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні кримінальні правопорушення або кримінальні правопорушення, пов'язані з корупцією. Зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Частина 2 ст.91 КК України була доповнена Законом України № 1698-VII від 14 жовтня 2014 року "Про Національне антикорупційне бюро України", який набрав чинності 25 січня 2015 року, тобто після вчинення ОСОБА_5 злочину.
З урахуванням заначених положень ст.5 КК України, до ОСОБА_5 може бути застосована ст.91 КК України, оскільки в редакції на час вчинення ним злочину стаття не містила будь-яких заборон.
Як вбачається з матеріалів справи, початок строку погашення судомості ОСОБА_5 рахується 26 жовтня 2021 року. Строк погашення судимості спливає 26 жовтня 2029 року. Станом на дату постановлення даної ухвали непогашений строк судимості - 3 роки 8 місяців 22 дня, тобто більше половини строку погашення судимості ОСОБА_5 відбув.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України 26.12.2003 N 16 "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості" судам необхідно враховувати, що дострокове зняття судимості відповідно до ст. 91 чи ч. 3 ст. 108 КК 2341-14 з повнолітньої особи, яка відбула покарання у виді обмеження або позбавлення волі, та з особи, що вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин у віці до 18 років і відбула за нього покарання у виді позбавлення волі, можливе тільки після закінчення не менше ніж половини строку погашення судимості, передбаченого ст. 89 КК, і лише за умови, що судом буде встановлено, що ця особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення. У такому випадку суддя виносить мотивовану постанову про дострокове зняття судимості з дотриманням порядку, встановленого ст. 414 КПК 1003-05. Зняття судимості є правом, а не обов'язком суду. Тому, якщо з урахуванням обставин справи суд дійде висновку, що особа не довела свого виправлення, він вправі відмовити у достроковому знятті судимості.
ОСОБА_5 є особою з інвалідністю 2 групи, пенсіонер. З 21 жовтня 2025 року працює на посаді агронома ФОП ОСОБА_6 , за місцем роботи характеризується позитивно. До кримінальної відповідальності не притягувався.
За наданою на запит суду інформацією від 15 січня 2026 року відділу №28 філії ДУ "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, ОСОБА_5 за час відбування покарання заборонених судом посад не обіймав, 28 червня 2019 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.5 КУпАП, 21 травня 2019 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КупАП, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст.389 ч.1 КК України до органів поліції не направлялись. Відповідно до громадських характеристик позиціонувався з позитивної сторони.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України 26.12.2003 N 16 "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості" судимість є правовим станом особи, який виникає у зв'язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків, і що правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину.
ОСОБА_5 засуджений за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину. З наданих матеріалів слідує, що протягом відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади він притягувався до адміністративної відповідальності, працевлаштованим не був, працевлаштувався лише по настанню строку для достроково зняття судимості. У громадському житті участі не приймав.
Для доведення того, що особа стала на шлях виправлення, її поведінка має бути сумлінною протягом тривалого часу. Така особа своєю працею та ставленням до неї повинна довести, що її погляди, які призвели до вчинення злочину, змінилися та мають стійкий характер.
Матеріали справи таких даних не містять. Самі лише позивні характеристики за місцем роботи, де засуджений працює на протязі декількох місяців, не підтверджують його сумлінне ставлення до праці. Характеристика з місця проживання не містить дати її складання.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не довів передбачених ст.91 КК України підстав для дострокового зняття судимості, а тому клопотання є передчасним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 538, 372, 376, 392 КПК України,
постановив:
Копотання засудженого ОСОБА_5 про зняття судимості - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області.
Суддя ОСОБА_1