Справа № 939/323/26
Іменем України
02 лютого 2026 рокуселище Бородянка
Слідчий суддя Бородянського районного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , дистанційно в режимі відеоконферензв'язку, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Бородянці клопотання тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення відділення поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Пісківки Бородянського району Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) за вироком Бородянського районного суду Київської області від 26 квітня 1988 року за ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 2296, ст. 2292 КК України (1960 року) до трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) за вироком Бородянського районного суду Київської області від 21 травня 1992 року за ч. 3 ст. 141 КК України (1960 року) до трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 1992 року за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 року), із застосуванням ч. 3 ст. 42 КК України (1960 року), до трьох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 4) за вироком Київського міжобласного суду від 07 червня 1996 року за ст. 17 і ч. 3 ст. 140, ст. 861 КК України (1960 року), із застосуванням ст. 43 КК України (1960 року), до десяти років двох місяців шістнадцяти днів позбавлення волі з конфіскацією майна, який змінено за постановою Хмельницького районного суду Хмельницької області від 06 березня 2002 року та призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років два місяці шістнадцять днів; 5) за вироком Бородянського районного суду Київської області від 07 листопада 2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі; 6) за вироком Бородянського районного суду Київської області від 04 серпня 2009 року за ст. 395 КК України до п'яти місяців арешту; 7) за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2011 року за ч. 1 ст. 309 КК України до п'яти місяців арешту; 8) за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 листопада 2011 року за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі; 9) за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 31 січня 2012 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до чотирьох років позбавлення волі; 10) за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 вересня 2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до чотирьох років позбавлення волі; 11) за вироком Бородянського районного суду Київської області від 29 лютого 2016 року за ч. 2 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, звільнений 19 серпня 2019 року по відбуттю строку покарання; 12) за вироком Бородянського районного суду Київської області від 02 вересня 2020 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України до чотирьох років чотирьох місяців позбавлення волі, строк покарання обчислюється з 02 вересня 2020 року в кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 185 КК України; 13) за вироком Бородянського районного суду Київської області від 08 жовтня 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до п'яти років позбавлення волі,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Тимчасово виконуючий обов'язки заступника начальника відділення поліції - начальник СВ відділення поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, мотивуючи його тим, що СВ відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111120000045 від 30 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженим за вироком Бородянського районного суду Київської області від 08 жовтня 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі, на шлях виправлення не став і, маючи непогашену в установленому законом порядку судимість, знову підозрюється у вчиненні нового умисного злочину проти власності за наступних обставин.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений.
Встановлено, що 30 січня 2026 року, приблизно о 12-й годині, в селищі Пісківці Бучанського району Київської області, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу станції «Тетерів» по вул. Привокзальній, 8, познайомився із ОСОБА_7 .
У подальшому, в ОСОБА_4 , який під час розпивання спиртних напоїв побачив, що в кишені потерпілого є грошові кошти, виник злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок інших осіб, шляхом вчинення корисливого злочину, а саме повторного, відкритого викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 прослідкував за потерпілим, який вийшов із приміщення залізничного вокзалу до туалету.
30 січня 2026 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, продовжуючи знаходитися за вищевказаною адресою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незважаючи на воєнний стан, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння , передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зі спини наблизився до потерпілого ОСОБА_7 , розуміючи, що він є особою похилого віку, наніс удар кулаком в область потилиці, чим спричинив останньому фізичну біль і завдав тілесних ушкоджень у вигляді підшкірної гематоми в ділянці потилиці, в результаті чого потерпілий упав на землю.
Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, не реагуючи на прохання потерпілого не вчиняти протиправних дій щодо нього, дістав із правої кишені штанів останнього грошові кошти в сумі 2 600 грн і зник з місця вчинення злочину, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 2 600 гривень.
31 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження: - протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 ; - протоколом огляду місця події від 30 січня 2026 року за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Пісківка, в приміщенні залізничної станції «Тетерів»; - протоколом затримання ОСОБА_4 від 31 січня 2026 року; - протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_7 від 31 січня 2026 року; - протоколами огляду відео від 31 січня 2026 року; - протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 від 31 січня 2026 року; - протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 31 січня 2026 року; - протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 від 31 січня 2026 року; - постановою про визнання речових доказів від 31 січня 2026 року; - іншими матеріалами кримінального провадження.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий і не має тісних соціальних зв'язків, може переховуватися від органу досудового розслідування та у подальшому від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки йому відомі їх анкетні дані, місце проживання і роботи, які можуть піддатися незаконному впливу з боку підозрюваного, що в подальшому призведе до спотворення їх показів, які вони даватимуть під час досудового розслідування і судового розгляду даного кримінального провадження. Також, ОСОБА_4 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будучи раніше засудженим за вироком Бородянського районного суду Київської області від 08 жовтня 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі та звільненим у 2025 році по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення не став і, маючи непогашену в установленому законом порядку судимість, знову повторно вчинив новий умисний злочин проти власності, що вказує на стійкий кримінальний характер його поведінки та корисливий мотив. Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки в ході досудового розслідування можуть виникнути нові обставини та здобуті інші відомості, які свідчать про винуватість підозрюваного.
Тому, враховуючи вказані обставини, на думку начальника СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , застосування менш суворого запобіжного заходу, не зможе запобігти вказаним ризикам і забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, посилаючись на викладені в ньому доводи.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував і просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні вину в інкримінованому йому діянні не визнав, проти задоволення клопотання заперечував.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши доводи клопотання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини одним із критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого її (особу) підозрюють (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»). Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати стандарту «розумна підозра» (див. Рішення у справі «О'Хара проти Сполученого Королівства»), тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (див. Рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого Королівства»). КПК України також зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 178 КПК України).
Хоча наявні на момент вирішення питання про утримання під вартою докази і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було встановити винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, з точки зору належності, допустимості та достовірності, і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям.
Прокурором надані докази того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 186 КК України.
Підозра ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами: - протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30 січня 2026 року; - протоколом огляду місця події від 30 січня 2026 року та ілюстративною таблицею до нього; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 31 січня 2026 року; - протоколами огляду від 31 січня 2026 року; - протоколом пред'явлення особи для впізнання від 31 січня 2026 року за участі ОСОБА_7 ; - протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 січня 2026 року за участі ОСОБА_9 і ОСОБА_8 ; - протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10 від 31 січня 2026 року; - протоколом затримання ОСОБА_4 від 31 січня 2026 року; - протоколом проведення слідчого експерименту від 31 січня 2026 року за участі ОСОБА_7 ; - постановою про визнання і приєднання до справи речових доказів; - іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що є достатні підстави на даному етапі вважати висунуту ОСОБА_4 підозру обґрунтованою, а надані на підтвердження цього докази вагомими.
Слідчий суддя погоджується із наявністю ризику переховування від органів досудового розслідування і в подальшому від суду, оскільки тяжкість очікуваного покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , який не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, непрацевлаштований, тобто не має тісних соціальних зв'язків за місцем проживання, може спонукати його до ухилення від слідства та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором доведений ризик того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки в ході досудового розслідування можуть виникнути нові обставини та здобуті інші відомості, які свідчать про винуватість підозрюваного, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, що в подальшому може призвести до спотворення їх показів, які вони даватимуть під час досудового розслідування і судового розгляду даного кримінального провадження.
Також, слідчий суддя вважає, що прокурором доведений ризик того, що ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, у тому числі й за кримінальні правопорушення проти власності, може продовжити свою злочинну діяльність і вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він ніде не працює і не має постійного джерела доходу.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, обставини його вчинення та існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і в подальшому від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, враховуючи положення п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України та недоцільність застосування більш м'яких запобіжних заходів, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визнавати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Задовольняючи клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, ч. 5 ст. 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 310 КПК України, слідчий суддя
Клопотання тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення відділення поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (в Державній установі «Київський слідчий ізолятор»).
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 з 23 години 56 хвилин 30 січня 2026 року.
Ухвала про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє до 31 березня 2026 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Клопотання тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення відділення поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (в Державній установі «Київський слідчий ізолятор»).
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 з 23 години 56 хвилин 30 січня 2026 року.
Ухвала про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє до 31 березня 2026 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_12