Рівненський апеляційний суд
Іменем України
29 січня 2026 року м. Рівне
Справа № 569/20756/24
Провадження № 11-сс/4815/23/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю :
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 26 вересня 2025 року у кримінальному провадженні №42022180000000053,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року, відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 26 вересня 2025 року у кримінальному провадженні №42022180000000053 від 22 липня 2022 року.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 26 вересня 2025 року у кримінальному провадженні №42022180000000053 від 22 липня 2022 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 Кримінального кодексу України (далі - КК) та зобов'язати прокурора виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) інформацію про повідомлення про підозру.
На обгрунтування цих вимог зазначено, що пред'явлена 26.09.2025 ОСОБА_5 підозра є необґрунтована, не підтверджена належними та допустимими доказами про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Зазначив, що завданням ОСОБА_5 була організація доставки гуманітарної допомоги із республіки Польща до України, що включала пошук водіїв, проте жодних листів з підписом ОСОБА_5 до Рівненської обласної військової адміністрації не подавалися, а підписувалися президентом благодійного фонду та скріплювалось печаткою, яка є в його розпорядженні.
Також вказано, що протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.01.2023 та 28.01.2023 не можуть стосуватися обставин інкриміновано ОСОБА_5 кримінального правопорушення, оскільки вказані події мали місце до проведення вказаних негласних слідчих розшукових дій.
Просить врахувати, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває понад 3 роки, інші докази причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину матеріали справи не містять, всі необхідні слідчі розшукові дії вже виконані, а тому орган досудового розслідування вичерпав можливість отримання інших доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Частиною 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів справи за скаргою, слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022180000000053 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2, 3 ст. 332 КК.
26 вересня 2025 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст.332 КК, яке складено слідчим слідчого управління ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 та погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_9 .
Так ОСОБА_5 підозрюється в незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом надання засобів та усунення перешкод для їх переправленні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч.2, 3 ст. 332 КК.
За змістом ст. 278 КПК, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК, для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Частина 1 ст.277 КПК встановлює, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Також у кримінальному процесуальному кодексі відсутній конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру. Однак з аналізу положень статей 276-278 КПК можна виділити три види підстави для скасування повідомлення про підозру: 1) неналежний суб'єкт складення та вручення повідомлення про підозру: повідомлення про підозру складено слідчим, однак немає відмітки про погодження прокурором (дане повідомлення про підозру є недійсним з моменту його здійснення); зміст повідомлення не містить дату його складання, підпис слідчого або прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, або в повідомленні не зазначені права підозрюваного; підозра вручена не уповноваженою особою (підозру має право вручити тільки прокурор, у порядку, визначеному ст. 481 КПК); 2) порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру: підставою для скасування повідомлення про підозру також є порушення порядку його вручення, (зокрема факт, що на момент вручення підозри, по кримінальному провадженню закінчився строк досудового розслідування); порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру (процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення уповноваженою особою); 3) необґрунтованість підозри: повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК, не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу крім порушення вимог КПК є грубим порушенням права на захист; аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення; матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння шкоди, на цій підставі повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Колегія суддів зауважує, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. У відповідності до змісту ст. 368 КПК, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Так, у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини дав визначення «обґрунтованій підозрі», згідно з яким цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Тобто, слідчий суддя, при перевірці дотримання вимог ст.ст. 277, 278 КПК при складанні, затвердженні та врученні повідомлення про підозру, не може вдаватися до оцінки фактичних обставин кримінального правопорушення, повноти проведеного досудового розслідування, оцінки об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину для встановлення причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, про що фактично просив захисник як у своїй скарзі на повідомлення про підозру, так і в апеляційній скарзі.
Так, під час апеляційного розгляду колегією суддів не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність порушень при складенні та врученні повідомлення про підозру ОСОБА_5 , сама підозра визнана судом обґрунтованою та такою що відповідає вимогам ст. 277 КПК.
Обґрунтування і доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 зводяться до надмірності строків проведення досудового розслідування, порушень при проведенні слідчих( розшукових) дій, відсутності факту вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, проте ці доводи є невмотивованими і такими, що не узгоджуються з приписами кримінального процесуального закону, оскільки наявні в матеріалах кримінального провадження №42022180000000053 докази в своїй сукупності свідчать про наявність підстав для повідомлення про підозру та відповідність тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в п.3 ч.1 ст. 276 КПК.
Розглядаючи скаргу адвоката ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру, слідчий суддя у повній мірі дотримався вказаних вище вимог закону, надавши належну оцінку обставинам встановленим за результатами цього розгляду.
Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивовано, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог адвоката ОСОБА_6 не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 26 вересня 2025 року у кримінальному провадженні №42022180000000053, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3