Рівненський апеляційний суд
30 січня 2026 року м. Рівне
Справа № 569/25748/25
Провадження № 33/4815/200/26
Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,
з участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Сенчука Вадима Петровича
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Сенчука Вадима Петровича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сенчук В. П. подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено поліцейськими через технічну несправність автомобіля (неналежну роботу заднього лівого стоп-сигналу). При спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 повідомив поліцейських, що «погана маса і задній лівий стоп-сигнал інколи підклинює». В подальшому поліцейські почали звинувачувати ОСОБА_1 , що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння та, що потрібно їхати здати сечу. На відеозаписі (на 15:28 хв.) поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 вказав, що може пройти огляд на місці, а поліцейський вказав про необхідність їхати у медичний заклад. Вказує, що поліцейські фактично ввели ОСОБА_1 в оману, повідомивши, що якщо він не бажає їхати з ними для здачі біологічної речовини, то за це передбачено відповідальність за п. 2.5 ПДР. Таке твердження є неправдивим та юридично некоректним, оскільки п. 2.5 ПДР не встановлює відповідальності, а лише визначає обов'язок водія пройти на вимогу поліцейського медичний огляд. Натомість відповідальність за відмову від проходження такого огляду прямо передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Саме цієї інформації поліцейський не повідомив водію, хоча був зобов'язаний це зробити. Вважає, що ситуація у цій справі повністю відповідає ознакам провокації (поліцейські навмисно формували передумови для фіксації «відмови»). Водію не було роз'яснино, що його відмова від проходження огляду одразу ж утворює склад правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що поліцейськими вчинено протиправні дії, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 здійснює догляд за батьком ОСОБА_2 , який є інвалідом І групи, підгрупи Б (інвалід війни). У період з 27.10.2025 року по 10.11.2025 року ОСОБА_2 проходив курс реабілітації та щоденно відвідував медичний заклад КНП «Міська лікарня №2» РМР, куди його транспортував та забирав, а також постійно супроводжував ОСОБА_1 . Саме ці обставини об'єктивно створювали для ОСОБА_1 реальні та істотні обмеження щодо можливості відразу поїхати з поліцейськими до медичного закладу для проходження огляду, оскільки це призвело б до залишення батька без нагляду в умовах повної відсутності іншої особи, здатної забезпечити необхідний догляд. Дані обставини свідчать про відсутність будь-якого умислу ОСОБА_1 ухилятися від проходження медичного огляду, навпаки, вони підтверджують наявність об'єктивних та поважних причин, які істотно впливали на його реальну можливість негайно виконати вимоги працівників поліції. Наявність таких причин виключає протиправність у діях ОСОБА_1 та не може розцінюватися як відмова від проходження огляду у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, коли ОСОБА_1 виконав невідкладні обов'язки пов'язані з доглядом за тяжкохворим батьком, він о 17:35 год. самостійно прибув до КП «РОЦПЗН», де пройшов медичний огляд та підтвердив свою тверезість (ознак сп'яніння - не виявлено). Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судом не враховано практику ЄСПЛ. Також вказує, що копію постанови суду було отримано адвокатом 08.12.2025 року, що підтверджується відміткою у матеріалах справи. З огляду на зазначене просить: поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду, закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 .
У відповідності до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова відносно ОСОБА_1 винесена - 28.11.2025 року, апеляційна скарга подана - 11.12.2025 року, тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження. У справі відсутні докази про направлення копії постанови ОСОБА_1 , а також відомості про отримання останнім її копії. Згідно заяви, адвокат Сенчук В. П. отримав копію постанови суду - 08.12.2025 року, про що засвідчив своїм підписом (а.с. 13).Зазначене свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду та наявність підстав для його поновлення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна
скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 505219 від 06.11.2025 року водій ОСОБА_1 цього дня о 15 год. 25 хв. в м. Рівне, вул. Академіка Степана Дем'янчука, 1А, керував транспортним засобом «Opel Vivaro», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.В протоколі міститься відмітка, що проводилась відеофіксація на технічний засіб: 470856, 470008.У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень по суті порушення.Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано, копію протоколу ним отримано, про що засвідчено його підписом.
Згідно Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ОСОБА_1 06.11.2025 року о 15 год. 30 хв. направлено в заклад охорони здоров'я КП «РОЦПЗН» м. Рівне, вул. Дубенська, 64. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук). У графах «Огляд проводився за допомогою», «Результати огляду» вказано «Не проводився», у графі «Особу на огляд у заклад охорони здоров'я доставив» вказано «Не доставлявся» (а.с. 6).
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.Диск із відеофіксацією події долучено до матеріалів справи (а.с. 7).
Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова від проходження освідування на стан наркотичного сп'яніння. Такий висновок ґрунтується на фактичних обставинах справи та не спростовується наведеними в апеляційній скарзі доводами.Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи.
На відеозаписі події 06.11.2025 року (Файл «export-yqsx1») зафіксовано, що поліцейські зупинили транспортний засіб «Opel Vivaro», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , поліцейський на 03:09 хв. повідомив водія, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння (порушення мови, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук) та запропонував пройти огляд у медичному закладі з метою здачі біологічної речовини, на що ОСОБА_1 на 03:27 хв. вказав: «Ми можемо на місці такий огляд пройти». Поліцейський роз'яснив, що на місці огляд проходять, коли є ознаки алкогольного сп'яніння, а коли ознаки наркотичного сп'яніння, то необхідно огляд проходити у медичному закладі.На 03:46 хв. ОСОБА_1 вказує: «В мене зараз, я маю забрати дівчину, мені заклад відкривати, в мене трошки немає часу на це все».Поліцейський роз'яснив, що водій має їхати з ними у транспортному засобі у медичний заклад, на що водій ОСОБА_1 на 04:26 хв. вказав: «Ні, тоді я на це не маю часу, в мене є робота, є певні обов'язки, і те, що вам кажеться, ну..».На питання поліцейського чи пройде такий огляд у медичному закладі, ОСОБА_1 на 04:37 хв. вказав: «Ні, ні», також вказав, що відмовляється (а.с. 7).
На відеозаписі події ОСОБА_1 жодного разу не вказав, що здійснює догляд за тяжкохворим батьком ОСОБА_2 , який є інвалідом І групи, і у нього ( ОСОБА_1 ), на даний момент, є невідкладні обов'язки пов'язані з доглядом батька (супроводом його у лікарню).На відеозаписі події ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що у нього немає часу, він має забрати дівчину, та йому потрібно на роботу відкривати заклад. На відеозаписі події 06.11.2025 року чітко зафіксована відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, що підлягає встановленню під час розгляду даної справи, і підстав піддавати сумніву зміст даного відеозапису немає (а.с. 7).
Покликання адвоката Сенчука В. П. про те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, і ознак сп'яніння у нього не було виявлено, не спростовує вину ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан сп"яніння на вимогу працівника поліції.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505219 від 06.11.2025 року відносно ОСОБА_1 складено за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння (а.с. 1).
Доводи апеляційної скарги не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан сп"яніння на вимогу працівника поліції.Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки постанови суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, суд
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Сенчуку Вадиму Петровичу строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сенчука Вадима Петровича залишити без задоволення.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2025 року відносно ОСОБА_3 про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М.