Справа № 530/1668/24 Номер провадження 22-ц/814/288/26Головуючий у 1-й інстанції Ситник О.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
19 січня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Лобов О.А., Пилипчук Л.І.
Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Грущанського Владислава Олеговича на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 червня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності в окрему одиницю та припинення права спільної часткової власності, -
02 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду із позовом до ОСОБА_3 про виділ частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності в окрему одиницю та припинення права спільної часткової власності.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні вказала, що підтримує своє клопотання про зупинення провадження у справі яке надіслано до суду 30.05.2025, оскільки нею 29.05.2025 року до Зіньківського районного суду подану позовну заяву про перегляд судового рішення яке винесене Зіньківським районний судом у справі 530/982/22, яким поділено спільне майно за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 червня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки з майна , яке знаходиться в спільній частковій власності в окрему одиницю та припинення права спільної часткової власності, - зупинено до перегляду за нововиявленими обставинами справи № 530/982/22.
Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Апелянт вказує, що сам факт подання виключно заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 29 травня 2025 року по справі № 530/982/22 не є підставою для зупинення провадження по справі.
Окрім того, зазначає, що ОСОБА_2 не надано будь - яких доказів на підтвердження скасування рішення суду по справі № 530/982/22, більше того у заяві заявником не надано чіткого обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду справи за № 530/1668/24 до вирішення іншої справи - № 530/982/22, не містить будь - яких мотивів на обґрунтування доводів про неможливість суду встановити та оцінити обставини, які входять до предмету даного судового розгляду.
Також посилається на те , що ОСОБА_2 не вперше ініційовано питання про перегляд рішення суду по справі № 530/982/22, за нововиявленими обставинами , тож на думку скаржника вказані дії ОСОБА_2 є затягуванням судового процесу.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_4 в інтересах якого діє представник Грущанський В.О. просить скасувати ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 червня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що предметом даного позову є виділення у натурі в окрему одиницю належну ОСОБА_1 частину частки із спільної часткової власності в житловому будинку з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням Зіньківського районного суду від 29.09.2023 року , позов ОСОБА_1 був задоволений та визнано за ним право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , постановою Полтавського апеляційного суду від 07.03.2024 року скарга ОСОБА_5 залишена без задоволення , а рішення залишено без змін, справа № 530/982/22.
В підготовчому судовому засіданні 05.06.2025 року ОСОБА_3 надала до суду копію заяви, з відміткою про прийняття через канцелярію суду про перегляд рішення суду у справі № 530/982/22 за нововиявленими обставинами.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №530/982/22, а тому відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є обов'язковою підставою для зупинення провадження.
У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках -на касаційне оскарження судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Судом встановлено, що на момент винесення ухвали про зупинення провадження в проваджені Зіньківського районного суду Полтавської області перебувала справа №530/982/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна подружжя. З вказаної позовної заяви по справі №530/982/22 вбачається, що фактичною підставою звернення до суду стали обставини того, що сторони бажають здійснити поділ майна подружжя набутого під час шлюбу.
Зупиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що у провадженні на той час Зіньківського районного суду Полтавської обалсті перебуває цивільна справа №530/982/22 з розгляду заяви відповідача ОСОБА_6 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна подружжя. Отже, на думку суду першої інстанції рішення у справі №530/982/22 може вплинути на розгляд цієї справи, тобто існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої.
Частиною 1ст. 251 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для виникнення обов'язку суду зупинити провадження у справі.
Так, п. 6 ч. 1 даної норми процесуального права визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21), вбачається, що тлумачення пункту 6 частини першоїстатті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першоїстатті 251 ЦПК Україниє виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статіі 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Тобто, між двома справами повинен існувати близький взаємозв'язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).
При цьому, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України).
Предметом позову у справі, що розглядається, є виділ частки з майна , яке знаходиться в спільній частковій власності в окрему одиницю та припинення права спільної часткової власності.
Підставою для зупинення провадження у цій справі став факт розгляду Зіньківським районним судом Полтавської області ( а в подальшому Гадяцьким районним судом Полтавської області) цивільної справи №530/982/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
На думку колегії суддів , висновок суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі є не обґрунтованим, оскільки дійсно у справі №530/1668/24 ОСОБА_1 просить виділити частку з майна , яке знаходиться в спільній частковій власності в окрему одиницю та припинити право спільної часткової власності на спірне майно , відповідно до часток які були визначені рішенням Зіньківського районного суду у справі №530/982/22 про поділ майна подружжя. Проте, станом на момент зупинення провадження у справі 530/1668/24, сама заява про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами прийнята до розгляду не була.
Оскільки провадження у справі №530/1668/24 було зупинено 05 червня 2025 року, а заява у справі №530/982/22 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подана 29 травня 2025 року прийнята до розгляду Зіньківським районним судом Полтавської області 09 червня 2025 року , висновок суду першої інстанції про необхідність зупинити провадження на підставі п.6 ч.1 ст.253 ЦПК України є передчасним.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі до перегляду за нововиявленими обставинами рішення у справі №530/982/22 є не обґрунтованими та передчасними.
Відтак , доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зважаючи на що ухвала Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 червня 2025 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374 , 379, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Грущанського Владислава Олеговича - задовольнити.
Ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 червня 2025 року - скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності в окрему одиницю та припинення права спільної часткової власності направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: О.А. Лобов
Л.І. Пилипчук