Справа № 526/2041/25 Номер провадження 22-ц/814/581/26Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
26 січня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Пилипчук Л.І.,
розглянула в судовому засіданні у м. Полтаві, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати),-
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати).
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що позивач є власником земельної ділянки площею 1,8515 га, кадастровий номер 5320483000:00:001:0523 та земельної ділянки площею 1,890 га, кадастровий номер 5320483000:00:001:0525, які розташована на території Великобудищанської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Згідно договору оренди землі №б/н від 16.11.2015 та додаткових угод б/н від 17.04.2018 року та від 10.03.2018 року, вказані земельні ділянка були передані в оренду відповідачу на 7 років.
Пунктом 4.1 додаткової угоди від 10.03.2018 та від 17.04.2018 про внесення змін до договору оренди землі від 16.11.2015 та від 03.12.2016 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 68217,08 грн., п. 4.2. додаткової угоди від 10.03.2018 передбачено, що за користування земельними ділянками встановлена орендна плата у розмірі 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Також сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем орендодавцю в строк до 31 грудня поточного року.
В порушення вказаних зобов'язань орендар не сплатив орендну плату за 2023 рік, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 13595,39 грн., з яких 10982,96 грн. -основний борг, 515, 54 грн. - 3% річних, 2097,89 грн. - інфляційні втрати.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 серпня 2025 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою 5320483000:00:001:0523 та 5320483000:00:001:0525 за 2023 рік у загальному розмірі 11 090,74 грн., яка складається з орендної плати у розмірі 9 884,72 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 888,43 грн. та 3% річних у розмірі 469,03 грн.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 993,18 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн., а всього - 3 993,18 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Часткове задоволення позовних вимог обґрунтовано визначеним сторонами строком дії договору, тобто по договору бн від 16.11.2015 по 16.11.2023 та по договору б/н від 03.12.2016 по 03.12.2023, а відтак підстав для стягнення орендної плати за весь останній сільськогосподарський рік не має.
Не погодившись з рішенням суду, представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Рой Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення районного суду, стягнувши орендну плату в повному обсязі за весь рік.
Вказує, що умови договору не містять чіткого визначення річного строку сплати орендної плати, а отже неясності умов договору мають трактуватися на користь позивача.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки від 16.11.2015 (ділянка кадастровий номер 5320483000:00:001:0525) з урахуванням додаткових угод до нього, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Агро-Край», цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,890 га, на території Великобудищанської (до об'єднання Книшівської) сільської ради Миргородського (до об'єднання Гадяцького) району Полтавської області.
Згідно договору оренди земельної ділянки від 03.12.2016 (ділянка кадастровий номер 5320483000:00:001:0523) з урахуванням додаткових угод до нього, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Агро-Край», цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,8515 га, на території Великобудищанської (до об'єднання Книшівської) сільської ради Миргородського (до об'єднання Гадяцького) району Полтавської області.
ТОВ «Агро-край» має заборгованість перед позивачем по несвоєчасній оплаті за користування земельною ділянкою , яку обрахував за неповний сільськогосподарській рік, та яка була прийнята чудом першої інстанції до уваги.
Так, договорами передбачено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 68217,08 грн. (п. 5 Договору згідно додаткової угоди від 17.04.2018); розмір орендної плати - 10 відсотків від НГО (6821,71 грн.) (п. 9 Договору згідно додаткової угоди від 17.04.2018); пеня у розмірі 0,01% за кожен день прострочення (п. 14 Договору); строк дії договору до 16.11.2023 року (п. 8 Договору з урахуванням п. 27 Перехідних положень ЗК України).
Визначаючи розмір орендної плати за 2023 рік по земельній ділянці 5320483000:00:001:0523 суд навів наступні розрахунки - 68217,08 грн. як НГО Х 10% - (18% ПДФО та 1,5% військового збору) Х 320 днів (з 01.01.2023 по 16.11.2023), що складає 4814,45 грн.
Щодо обрахування інфляційних витрат суд з застосував наступний розрахунок - 4814,45 грн. Х 1,191014 (сукупний індекс інфляції за період грудень 2023 по травень 2025 включно) - 4814,45 грн.); 3% річних становлять 231,49 грн. (4814,45 грн. Х 3% Х585 (кількість днів прострочення) / 365 (кількість днів у році), шо в цілому складає 919 грн.63 коп.
Розмір орендної плати за 2023 рік по земельній ділянці 5320483000:00:001:0525 визначив в 5070,22 грн. відповідно до обрахувань 68217,08 грн. Х 10% - (18% ПДФО та 1,5% військового збору) Х 337 днів (з 01.01.2023 по 03.12.2023).
При цьому, інфляційні витрати складають 968,48 грн. (5070,22 грн. Х 1,191014 (сукупний індекс інфляції за період грудень 2023 по травень 2025 включно) - 5070,22 грн.); 3% річних становлять 237,54 грн. (5070,22 грн. Х 3% Х570 (кількість днів прострочення) / 365 (кількість днів у році).
Здійснивши зазначені розрахунки, суд визначив загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за дві ділянки на суму 11090,74 грн. (9884,72 грн. (орендна плата) + 1888,43 грн. (інфляційні втрати) + 469,03 грн. (3% річних).
Вірно встановивши невиплату орендної плати в 2023 році за дві належні позивачу земельні ділянки, суд прийняв до уваги заперечення відповідача та стягнув заборгованість по орендній платі за період з 01.01.2023 по 16.11.2023 як по земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:001:0523,так і по земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:001:0525 (за період з 01.01.2023 по 03.12.2023), тобто не за весь сільськогосподарський рік.
Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За нормами статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Сторонами не заперечуються визначені ними в договорі оренди землі, додатковій угоді, умови, що орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами не пізніше ніж в строк до 31 грудня поточного року, в останній рік оренди - до закінчення терміну оренди; розмір річної орендної плати за оренду земельної ділянки складає 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладання договору; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 68217,08 грн.
Таким чином, саме умовами укладених договорів визначено періоду здійснення розрахунку орендаря з орендодавцем, тобто в даному випадку таким періодом буде здійснення виплати орендної плати в останній календарний рік дії договору, у зв'язку з чим орендна плата підлягає виплаті до 16 листопада 2023 року.
При цьому, умови договору не містять порядку, розміру та форми здійснення виплати орендної плати за неповний календарний рік.
Із змісту укладених між сторонами угод вбачається, що строк договору оренди останні визначили в сім календарних років, тобто до 16 листопада 2023 року, а відтак орендну плата за землю орендар мав сплачувати орендодавцеві за користування земельною ділянкою за кожний з семи таких календарних років. Тобто оплата має здійснюватися за кожний календарний рік, який охоплював період з листопада 2022 року по листопад 2023 року, згідно до умов п. 4.3 угоди мала бути проведена орендарем як в останній рік оренди до закінчення терміну її дії.
Доказів протилежного орендарем не надано.
Наведене свідчить, що належна позивачу ділянка перебувала в орендаря повних сім календарних років, за які останній і має здійснити виплату орендної плати.
Те, що закінчення строку дії договору припадає не на кінець сільськогосподарського року, тобто не на 31 грудня, а на 11 листопада, не звільняє орендаря від виконання обов'язку сплатити власнику земельної ділянки всю передбачену умовами договору оренду плату за повний календарний рік, який в такому випадку тривав з листопада 2022 по листопад 2023 року, а не лише її частину.
При цьому така виплата за повний сільськогосподарський рік має бути здійснена відповідачем до закінчення строку дії договору по обом земельним ділянкам, тобто до 16.11.2023 по земельній ділянцікадастровим номером 5320483000:00:001:0523 та до 03.12.2023 по земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:001:0525 як то передбачає п. 4.3 договору.
Також апеляційний суд звертає увагу, що часткове стягнення орендної плати мало б місце у випадку дострокового розірвання орендних правовідносин між сторонами правочину, що не вбачається з матеріалів даної справи.
Додатково колегія суддів звертає увагу на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21) зроблено висновок, що: «у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party)».
Зазначене тлумачення має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище, оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь у процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17, провадження № 61-17583св20).
Враховуючи, що ТОВ «Агро-Край» є стороною, яка займалася підготовкою як договору оренди та додаткових угод до нього, так і спірних умов щодо орендної плати, колегія суддів вважає, що тлумачення договорів оренди землі та додаткових угод до них повинно здійснюватися на користь орендодавця ОСОБА_1 .
За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню орендна плата за 2023 рік в повному обсязі, тобто за період повного сільськогосподарського року з листопада 2022 року по листопад 2023 року та з грудня 2022 року по грудень 2023 року, з урахуванням передбаченої сторонами індексації, що загалом становить 13595,39 грн., згідно розрахунку позивача, що не було спростовано орендарем.
Таким чином рішення суду підлягає зміні шляхом збільшення стягнутої на користь позивача орендної плати з 9884,72 грн. до 13595,39 грн.
В порядку ст. 141 ЦПК України рішення суду в частині стягнення судового збору також підлягає зміні, шляхом збільшення стягнутого з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судового збору з 993,18 грн. до 1211,20 грн., враховуючи 100 % задоволення позовних вимог та сплачені при подачі позову 1211,20 грн.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір сплачений при подачі апеляційної скарги в сумі 1453,44 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, п. п. 3, 4 ч. 1 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рой Ніни Володимирівни задовольнити.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 серпня 2025 року змінити, збільшити стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку площею 1,8515 га, кадастровий номер 5320483000:00:001:0523 та за земельну ділянку площею 1,890 га, кадастровий номер 5320483000:00:001:0525 з 9884,72 грн. до 13595,39 грн., яка складається з орендної плати у розмірі 10982,96 грн., інфляційних втрат у розмірі 2097,89 грн. та 3% річних у розмірі 515,54 грн.
Змінити розподіл судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1453,44 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 січня 2026 року.
Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Пилипчук Л.І.