Житомирський апеляційний суд
Справа №272/721/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/70/26
Категорія ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358; ч.1 ст.190 КК Доповідач ОСОБА_2
29 січня 2026 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №272/721/21 в межах кримінального провадження №42021060360000021 від 02.03.2021 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 30.10.2025 стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . Командира взводу в/ч НОМЕР_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358; ч.1 ст.190 КК України,
зазначеним вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5ст.27 ч.1 ст.358, ч 4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України та призначено покарання:
-за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - штраф 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 8 500 грн.
На підставі статей 49, 74 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
-за ч.4 ст.358 КК України - штраф 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 680,0 грн.
На підставі статей 49, 74 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
-за ч.1 ст.190 КК України - штраф 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,0 грн.
На підставі статей 49, 74 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь військової частини НОМЕР_2 - 95386 гривень 46 копійок заподіяної матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 2745 гривень 92 коп. за проведення експертиз.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 в серпні 2005 року, у невстановлений органом досудового розслідування день і час, дізнавшись від невстановленої органом досудового розслідування особи про можливість отримання диплому про вищу освіту, вирішив підробити на себе вказаний документ, про що домовився із даною невстановленою особою щодо виготовлення на його ім'я, тобто підроблення документу, а саме диплому про повну вищу освіту, згідно якого він мав би право отримати офіцерське звання, з метою його подальшого використання.
Таким чином, ОСОБА_7 , будучи обізнаним про те, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається, зокрема, від посади та військового звання, а первинне військове звання молодшого лейтенанта присвоюється особам, які, серед іншого, мають вищу освіту, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок держави, реалізуючи свої протиправні наміри та діючи згідно домовленості, в один з днів серпня місяця 2005 року, у невстановлений органом досудового розслідування день і час, з метою підроблення офіційних документів за невстановлених органом досудового розслідування обставин надав свої персональні дані невстановленій органом досудового розслідування особі, чим сприяв вчиненню кримінального правопорушення.
У свою чергу невстановлена органом досудового розслідування особа, реалізуючи свої протиправні дії, направлені на підроблення документів, діючи в межах домовленості з ОСОБА_7 , у невстановлений органом досудового розслідування день, час та місці, підробила офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, а саме диплом спеціаліста про повну вищу освіту Національного транспортного університету за спеціальністю «Автомобілі і автомобільне господарство» та здобуття кваліфікації інженера- механіка, тобто бланк диплому спеціаліста серії ТК № 71528125, виданого 18 січня 2011 року та додаток до даного диплому, шляхом заповнення граф бланку, вказавши при цьому, що: « ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшов заочне навчання терміном п'ять років та п'ять місяців в період з 11.09.2005 по 18.01.2011 в навчальному закладі Національний транспортний університет за спеціальністю автомобілі і автомобільне господарство, хоча ОСОБА_7 у вказаному вищому навчальному закладі ніколи не навчався.
Підробивши таким чином документ, а саме диплом спеціаліста серії ТК №71528125, виданого 18 січня 2011 року, та додаток до даного диплому, яке видається та посвідчується установою, та яке невстановлена органом досудового розслідування особа передала особисто ОСОБА_7 в м. Київ, з метою подальшого його використання останнім.
У результаті зазначених вище протиправних дій, ОСОБА_7 вчинив пособництво у підробленні диплому спеціаліста серії НОМЕР_3 , виданого 18 січня 2011 року та додатку до даного диплому, який видається та посвідчується уповноваженою на те установою, що надає права, з метою подальшого його незаконного особистого використання.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, та проходячи її на посаді техніка роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 Повітряних Сил Збройних Сил України, яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 у військовому званні «прапорщик», всупереч вимогам ст. 17 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підпункту 2 п. 50 Положення «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 , п. 4 Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.08.2016 №420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 06.09.2016 за №1216/29346, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою призначення на вишу посаду, отримання первинного офіцерського звання «молодший лейтенант» та збагачення за рахунок надбавки за це офіцерське звання, у другій декаді листопада 2016 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), подав до відділення персоналу військової частини НОМЕР_2 засвідчену копію завідомо підробленого диплому спеціаліста серії НОМЕР_3 від 18.01.2011 та додатка до нього, видані нібито Національним транспортним університетом, хоча в указаному вищому навчальному закладі ніколи не навчався, тим самим використав завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, у зв'язку з чим ввів в оману керівництво військової частини НОМЕР_2 та Міністерство оборони України щодо наявності у нього вищої освіти.
На підставі наданих копій завідомо підроблених документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, Міністерством оборони України видано наказ № 1151 від 02.12.2016 про прийняття прапорщика ОСОБА_7 на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, присвоєння йому первинного офіцерського звання «молодший лейтенант» та призначення на посаду командира автомобільного взводу роти матеріально- технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 . У подальшому Міністерством оборони України, на підставі наданих ОСОБА_7 підроблених документів, видано наказ №103 від 02.12.2018 відповідно до якого ОСОБА_7 присвоєно чергове звання «лейтенант», та наказ №156 від 02.12.2020 відповідно до якого ОСОБА_7 присвоєно чергове звання «старший лейтенант».
У результаті призначення на вказану посаду та присвоєння військових звань «молодший лейтенант», «лейтенант» та «старший лейтенант», ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, з метою призначення на вищу посаду, протягом січня 2017 - червня 2021 року незаконно шляхом шахрайства отримав грошове забезпечення, а саме грошове забезпечення за військове офіцерське звання «молодший лейтенант», «лейтенант» та «старший лейтенант» у сумі 40338 гривень 80 копійок (сорок тисяч триста тридцять вісім гривень вісімдесят копійок), грошової допомоги на оздоровлення у сумі 52536 гривні 29 копійок (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот тридцять шість гривень двадцять дев'ять копійок), матеріальної допомоги в сумі 2511 гривень 37 копійок (дві тисячі п'ятсот одинадцять гривень тридцять сім копійок) внаслідок чого, вказаними грошовими коштами заволодів шляхом шахрайства та якими у подальшому розпорядився на власний розсуд.
Вказаними діями, військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_7 , спричинено збитки військовій частині НОМЕР_2 на загальну суму 95 386 гривень 46 копійок.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 не погоджується з вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 30.10.2025 стосовно ОСОБА_7 , вважаючи його незаконним та необґрунтованим.
До початку розгляду провадження по суті апеляційних вимог, обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником-адвокатом ОСОБА_8 направлено до апеляційного суду письмові клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому, зазначають, що ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Звертають увагу, що санкції статей за скоєні ОСОБА_7 кримінальні проступки не перевищують покарання у виді обмеження волі строком до трьох років, тобто вчинені ним кримінальні проступки є нетяжкими злочинами. Також зазначають, що відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки давності.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник-адвокат ОСОБА_8 до апеляційного суду не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду кримінального провадження, просили вирішення їх клопотань розглянути без їх участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, позицію прокурора яка не заперечила щодо задоволення клопотань сторони захисту, перевіривши доводи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом ст.9 КПК України (принцип законності кримінального провадження) під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358; ч.1 ст.190 КК України, тобто, у відповідності до ст.12 КК України (в чинній редакції на момент вчинення кримінальних правопорушень), у вчиненні нетяжких злочинів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3-и роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, за відсутності обставини визначених у ч.ч.2, 3 цієї частини.
Станом на момент судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, сплинуло більше ніж три роки та, відповідно, закінчились визначені ст.49 КК України строки давності, ухвалений вирок щодо ОСОБА_7 не набрав законної сили, а тому останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358; ч.1 ст.190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України, а вирок суду - скасуванню та кримінальне провадження закриттю на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України та ст.417 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч.2-4 ст.49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ст.417 КПК України, з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує вирок суду першої інстанції та закриває кримінальне провадження.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, тому вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 30.10.2025 відносно ОСОБА_7 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо нього закриттю у зв'язку із закінченням строків давності.
У зв'язку із закриттям кримінального провадження цивільний позов військової частини НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 95386 гривень 46 копійок підлягає залишенню без розгляду, а процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи, які становлять 2745 грн. 92 коп., слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.376 ч.2, 417 КПК України, апеляційний суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 30.10.2025 стосовно ОСОБА_7 - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358; ч.1 ст.190 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358; ч.1 ст.190 КК України - закрити.
Цивільний позов військової частини НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 95386 гривень 46 копійок - залишити без розгляду.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи, які становлять 2745 грн. 92 коп., слід віднести на рахунок держави.
На ухвалу апеляційного суду учасниками судового розгляду справи можуть бути подані касаційні скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді :