Провадження № 22-ц/803/2707/26 Справа № 185/5242/25 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
03 лютого 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Халаджи О.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 04 листопада 2025 року,-
12 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач посилається на те, що 13 березня 2024 року відповідач уклав з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1364-2151.
Згідо цього договору відповідач отримав кредитні кошти на таких умовах: сума кредиту - 9900 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена процентна ставка - 2,50 відсотка в день, стандартна процентна ставка - 2,50 відсотка в день.
Кредитні кошти перераховані на картковий рахунок відповідача, вказаний ним в особистому кабінеті.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 45 787 грн 50 коп, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 9900 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 35 887 грн 50 коп.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 04 листопада 2025 року задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1364-2151 від 13 березня 2024 року у загальному розмірі 16 047 (шістнадцять тисяч сорок сім) грн 50 коп, у тому числі: тіло кредиту - 9900 (дев'ять тисяч дев'ятсот) грн, проценти - 6147 (шість тисяч сто сорок сім) грн 50 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
04.12.2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 04 листопада 2025 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 45787,50 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
13 березня 2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1364-2151.
Згідо цього договору відповідач отримав кредитні кошти на таких умовах: сума кредиту - 9900 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена процентна ставка - 2,50 відсотка в день, стандартна процентна ставка - 2,50 відсотка в день.
Кредитні кошти у розмірі 9900 грн перераховані 13 березня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер якої вказаний позичальником при укладенні договору, за допомогою системи платежів LIGPAY, платіж № 2437121258.
Позивачем наданий розрахунок заборгованості позичальника за договором станом на 04 квітня 2025 року. У цьому розрахунку відображено нарахування процентів за кожен день користування кредитом. Загальний розмір заборгованості складає 80 437 грн 50 коп, у тому числі: основний борг - 9900 грн, відсотки - 70 537 грн 50 коп.
Позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості у загальному розмірі загальному розмірі 45 787 грн 50 коп, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 9900 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 35 887 грн 50 коп.
З розрахунку заборгованості видно, що проценти за користування кредитом нараховувалися за денною ставкою 2,5 відсотків.
За змістом пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредиту не може перевищувати 2,5 відсотка, за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 не може перевищувати 1,5 відсотка, а з 20 серпня 2024 року не може перевищувати 1 відсотка денної процентної ставки.
Отже нарахування процентів за денною ставкою 2,5 відсотків починаючи з 22 квітня 2024 року є неправомірним. Тому в частині стягнення відсотків, нарахованих після 22 квітня 2024 року, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Станом на 21 квітня 2024 року розмір нарахованих відсотків складає 6187 грн 50 коп.
Тому позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, а саме слід стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1364-2151 від 13 березня 2024 року у загальному розмірі 16 047 грн 50 коп, у тому числі: тіло кредиту - 9900 грн, проценти - 6147 грн 50 коп.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.
Доводи апеляційної скарги спростовуються пунктом 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» згідно якого, за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредиту не може перевищувати 2,5 відсотка, за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 не може перевищувати 1,5 відсотка, а з 20 серпня 2024 року не може перевищувати 1 відсотка денної процентної ставки.
Отже нарахування процентів за денною ставкою 2,5 відсотків починаючи з 22 квітня 2024 року є неправомірним.
Тому в частині стягнення відсотків, нарахованих після 22 квітня 2024 року, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 04 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: