Провадження № 22-ц/803/2271/26 Справа № 216/6384/23 Суддя у 1-й інстанції - ЧИРСЬКИЙ Г. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
03 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання Лідовська А.А.
сторони:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року, яка постановлена суддею Чирським Г.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення відсутні,
В провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі рад, про розірвання шлюбу, про визначення місця проживання дитини з матір'ю, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Булгаков В.С., до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, про визначення місця проживання дитини з батьком.
22 жовтня 2025 року адвокат Загрійчук Д.К. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення первісного позову шляхом зобов'язання ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 безперешкодне спілкування, побачення та спільне проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 у періоди коли відповідно до розкладу Криворізької міської гімназії №28 Криворізької міської р ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилалася, у зв'язку із напруженими та конфліктними відносинами позивач - мати дитини була вимушена залишити спільне місце проживання та переїхати мешкати до своєї матері. Малолітній син ОСОБА_3 ОСОБА_4 залишився проживати з батьком. До певного часу між сторонами зберігалися домовленості щодо спілкування матері з дитиною і вона регулярно брала участь у вихованні, навчанні та дозвіллі сина. Підтримувала постійний контакт з сином, допомагала йому у виконанні шкільних завдань, відвідувала онлайн-уроки під час дистанційного навчання, брала участь у підготовці домашніх завдань і позашкільному розвитку. Однак останнім часом відповідач умисно чинить систематичні перешкоди у спілкуванні та побаченнях позивача з малолітнім сином, зокрема не надає можливості бачитись, проводити спільний час з малолітнім сином ОСОБА_3 , позбавив дитину мобільного телефону, чим фактично унеможливив будь-яке спілкування позивача із сином, перешкоджає участі матері у навчальному процесі дитини, особливо у період дистанційного навчання. Такі дії відповідача негативно впливають на психоемоційний стан дитини, спричиняють у нього тривожність та можуть завдати непоправної шкоди його розвитку та інтересам. Водночас вони порушують права позивача як матері дитини та підтримання сімейних зв'язків.
Посилається, що зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, тому необхідність забезпечення контакту матері з малолітнім сином на час розгляду справи, шляхом побачень, спілкування та проведення часу разом із дитиною, буде належним заходом забезпечення позову в даній справі, оскільки інших правових важелів, які б дозволяли матері спілкуватись із сином та мати системні зустрічі із ним протягом розгляду справи по суті відсутні.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року заява представника позивача адвоката Загрійчук Д.К. про забезпечення позову задоволена.
Забезпечено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, Орган опіки і піклування Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з матір'ю шляхом:
зобов'язання ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 безперешкодне спілкування, побачення та спільне проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 тиждень через тиждень: з 10.00 год. неділі до 10.00 год. наступної неділі за місцем проживання матері - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у періоди дистанційного навчання дитини відповідно до розкладу Криворізької гімназії №28 Криворізької міської ради,
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Булгаков В.С., просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 у забезпеченні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не встановлено фактів перешкоджання скаржником зустрічам дитини з матір'ю. Оскільки оскаржувана ухвала була постановлена за відсутності скаржника, він не мав можливості заперечити вказані обставини. Висновок суду, що у відновленні відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір'ю здійснює перешкоди саме скаржник є помилковим. Просить врахувати, що батько не чинить та не має наміру чинити перешкоди у відвідуванні матері дитини та проведення ними спільного часу за умови наявності у дитини такого бажання. Вважає, що встановлений у оскаржуваній ухвалі графік має ознаки де-факто визначення місця проживання дитини, чим порушує вимоги ст. 150, 155, 157 СК України та принцип рівності батьків, закріплений у ст. 141 СК України.
Також посилається, що оскаржувана ухвала суперечить інтересам дитини та може завдати йому психологічної травми, виходячи з того, шо дитина потребує усталеного і звичного передбачуваного середовища для його проживання.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Загрійчук Д.К., не погодилася з доводами відповідача в апеляційній скарзі. Посилаючись на безпідставність його доводів, просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 225 року залишити без змін як законну та обґрунтовану.
Представник позивачки адвокат Загрійчук Д.К. надала заяву, в якій просить розглядати справу без участі ОСОБА_1 та адвоката Загрійчук Д.К., апеляційну скаргу відповідача просить залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Федька В.В., який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення за наступних підстав.
Задовольняючи заяву представника позивачки адвоката Загрійчук Д.К. про забезпечення позову, суд першої інстанції, прийняв до уваги, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють можливості позивачу за первісним позовом регулярно спілкуватися з дитиною, що між ними дійсно існує спір щодо визначення місця проживання дитини, дійшов висновку, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини. Також суд врахував, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір'ю, а також про те, що зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, позивача, за захистом яких від звернувся або має звернутися до суду (ч.1,2 ст.149 ЦПК України).
Види забезпечення позову передбачено у частині 1 статті 150 ЦПК України, частиною 3 даної норми процесуального права встановлено вимогу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Пред'явлені ОСОБА_1 вимоги про визначення місця проживання дитини з матір'ю є вимогами немайнового характеру. Такі вимоги підлягають забезпеченню обранням передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України виду забезпечення позову як то зобов'язання відповідача ОСОБА_2 вчинити певні дії щодо забезпечення спілкування дитини з матір'ю до винесення судом рішення по суті вимог заявлених первісного та зустрічного позовів.
При вирішенні питання забезпечення позову суд обґрунтовано виходив з того, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню стосунків матері з її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Також суд обґрунтовано виходив з того, що на час виникнення спору обраний вид забезпечення позову є доцільним та співмірним із заявленими вимогами, що невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів малолітньої дитини, з чим колегія суддів погоджується.
Судова практика Верховного Суду орієнтує на те, що забезпечення позову у заявлений представником позивачки адвокатом Загрійчук Д.К. спосіб є допустимим з огляду на можливий тривалий судовий розгляд справи з визначення місця проживання дитини; що забезпечення позову у такій категорії справ збалансовує інтереси сторін, сприяє збереженню відносин між батьками та дитиною, запобігає втраті емоційного контакту між ними тощо.
Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі оскаржуваної ухвали, на певній стадії виконують свою забезпечувальну функцію.
Отже, правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та без порушення норм процесуального законодавства, яке призвело до постановлення помилкової ухвалу, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 лютого 2026 року.
Головуючий:
Судді: