Справа № 158/188/26 Провадження №11-сс/802/40/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
29 січня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 січня 2026 року про накладення арешту на майно (ЄРДР № 72024031020000004),
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 січня 2026 року задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна, а саме на транспортний засіб марки «Mersedes-Benz» модель «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , та ключ до вказаного транспортного засобу та на 16 (шістнадцять) пластикових бочок об'ємом по 200л кожна з незаконно виготовленими паливно-мастильними матеріалами (дизельним паливом), тимчасово позбавивши можливості відчужувати, користуватися та розпоряджатися ними до прийняття кінцевого рішення у вказаному кримінальному провадженні, у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024031020000004 від 27.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України.
В поданій апеляційній скарзі представник власника майна вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Посилається на те, що слідчий суддя фактично наклав подвійний арешт на одне і те саме майно, в межах одного і того ж кримінального провадження, що є неприпустимим, оскільки 11.12.2024 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області на вищевказане майно було накладено арешт та 05.12.2025 ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області було скасовано частково арешт з автомобіля марки «Mersedes-Benz», модель «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , та з ключа до вказаного транспортного засобу, в частині права користування, крім того змінено умови зберігання, без права користування, розпорядження та відчуження 16 пластикових бочок орієнтовним об'ємом по 200 л. кожна з рідиною схожою на пальне (зі слів власника дизельне паливо). Зазначає, що майно перебувало під арештом більше року, а також, що станом на дату подання детективом/прокурором клопотання (19.01.2026 р.) проведено всі необхідні слідчі дії: проводився неодноразовий огляд вказаного майна, проведено всі необхідні експертизи, тому підстави для арешту майна відсутні. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, представника власника майна, який подану апеляційну скаргу підтримував, просив скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в накладенні арешту на майно, прокурора, який заперечував апеляційну скаргу і просив рішення слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арештом майна відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч.ч.2-6 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу; 2) спеціальної конфіскації. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону випливає, що слідчий та/або прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.
Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, зокрема, - щодо збереження речових доказів.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку апеляційного суду, зазначені вимоги закону при розгляді клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, слідчим суддею не дотримані в повній мірі.
З матеріалів клопотання вбачається, що детективами ТУ БЕБ у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 72024031020000004, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України.
Із матеріалів провадження убачається, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2024 року було накладено арешт на речі вилучені 26-27.11.2024 в ході огляду місця події транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , на території стаціонарного посту «Прогрес», траса Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне, 127км +700м, Волинська область, а саме: 16 пластикових бочок орієнтовним об'ємом по 200л кожна з рідиною схожою на пальне (зі слів власника дизельне паливо); 25 пластикових пляшок об'ємом по 6л кожна з прозорою рідиною з запахом спирту; 1 пластикова пляшка об'ємом 5л з прозорою рідиною з запахом спирту; 48 скляних пляшок коньяку марки «Амбер» з смужками, які візуально схожі на марки акцизного податку; 1 спиртометр; транспортний засіб марки «Mersedes-Benz» модель «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , та ключ до вказаного транспортного засобу (а.п.18).
Разом з тим, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05.12.2025 частково скасовано арешт з транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 та ключа до нього, в частині права користування, крім того, змінено умови зберігання, без права користування, розпорядження та відчуження 16 (шістнадцяти) пластикових бочок об'ємом по 200л кожна з незаконно виготовленими паливно-мастильними матеріалами (дизельним паливом), та зобов'язано передати вищевказане майно ОСОБА_8 на відповідальне зберігання під письмову розписку, оскільки з моменту накладення арешту на вказане в клопотанні майно пройшов тривалий час (а.п.82).
Крім того, детектив ТУ БЕБ у Волинській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно (а.п.96-98).
Ухвалою слідчого судді від 13 січня 2026 року вказане клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків.
Строк для усунення недоліків визначений до 15 год 00 хв 16 січня 2026 року (а.п.99-100).
Проте, як убачається із матеріалів провадження, прокурор звернувся до слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області з клопотанням про арешт майна лише 17 січня 2026 року о 18 год 00 хв, подавши клопотання через засоби поштового зв'язку, що підтверджується поштовим ідентифікатором на конверті, долученому до клопотання (а.п.101-102).
Також необхідно зазначити, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор у своєму клопотанні, вилучене під час огляду місця події, який був проведений ще 26-27.11.2024 (а.п.9-11).
Таким чином, слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області залишив поза увагою приписи ч.3 ст.172 КПК України та не навів правого обґрунтування в оскаржуваній ухвалі чому розглянув по суті клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке подано після спливу строку на усунення недоліків. При цьому слідчий суддя і не перевірив чи було усунуто прокурором недоліки, які зазначені в ухвалі слідчого судді Луцького мсіькрайонного суду від 13.01.2026.
Також слідчий суддя проігнорував і вимоги ч.5 ст.171 КПК України, оскільки залишив поза увагою і те, що майно, на яке було накладено арешт оскаржуваною ухвалою, вилучене під час огляду місця події ще 26-27 листопада 2024 року (а.п.9-11).
Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно був присутній і власник майна ОСОБА_8 , який подав письмові заперечення на клопотання про накладення арешту на майно (а.п.112-113).
Проте, слідчий суддею під час прийняття рішення за клопотанням прокурора про накладення арешту на майно, не спростовано вказаних заперечень власника майна.
Слідчий суддя, наклавши арешт на майно з позбавленням можливості його відчуження, користування та розпорядження, фактично перейняв на себе повноваження суду апеляційної інстанції, оскільки ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05.12.2025 частково скасовано арешт з транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 та ключа до нього, в частині права користування, крім того, змінено умови зберігання, без права користування, розпорядження та відчуження 16 (шістнадцяти) пластикових бочок об'ємом по 200л кожна з незаконно виготовленими паливно-мастильними матеріалами (дизельним паливом), та зобов'язано передати вищевказане майно ОСОБА_8 на відповідальне зберігання під письмову розписку, оскільки з моменту накладення арешту на вказане в клопотанні майно пройшов тривалий час (а.п.82).
Ухвала слідчого судді Луцького мсіькрайонного суду від 05.12.2025 набрала законної сили і підлягала обов'язковому виконанню.
Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, виявлені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підлягає скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали, якою слід призначити новий розгляд клопотання в суді першої інстанції.
Під час нового розгляду слід усунути виявлені порушення вимог кримінального процесуального закону, перевірити клопотання на дотримання положень ч.5 ст.171, ч.3 ст.171 КПК України, перевірити доводи заперечень та апеляційної скарги власника майна, при цьому за результатами розгляду клопотання прокурора прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення у відповідності до вимог КПК України.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 січня 2026 року про накладення арешту на майно - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: