Справа № 761/1235/26
Провадження № 1-кс/761/2052/2026
16 січня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 261 001 000 001 04 від 14.01.2026, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянка України, уродженка м. Донецьк, що має середню освіту, офіційно не працевлаштована, без місця реєстрації, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судима,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 14.01.2026 ОСОБА_4 повідомлена про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої остання 14.01.2026 за невстановлених обставин незаконно придбала наркотичні засоби, психотропні речовини та особливо небезпечні психотропні речовини, які почала незаконно зберігати за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_2 , з метою подальшого незаконного збуту.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Захисник та підозрювана, не заперечуючи обґрунтованості підозри, просили у задоволенні клопотання відмовити, оскільки підозрювана наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду чи іншим чином перешкоджати розслідуванню кримінального провадження не має, сприяє досудовому розслідуванню, має матір похилого віку, яка потребує піклування, тому просили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, яке статтею ст.194 КПК України покладає на слідчого суддю обов'язок під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні інкримінованого злочину; свідчать про існування ризиків непроцесуальної поведінки такої особи; підтверджують відсутність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини»передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами підтверджується причетність гр. ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування має оцінюватись з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у підозрюваної постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків, сім'ї та утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрювану від вчинення дій з метою переховування.
Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання доводи сторони обвинувачення про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 інкримінований збут наркотичних засобів, тобто, не виключено, що отримання від незаконної діяльності прибутку є єдиним джерелом доходу підозрюваної.
У той же час, оцінюючи ризик незаконного тиску на свідків та інших, причетних до вчинення інкримінованого злочину осіб, слідчий суддя вважає, що вказаний ризик не ґрунтуються на матеріалах клопотання.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що дійсно існують ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваної.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
Відповідно до ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, наявність у нього утриманців, репутацію підозрюваного, його майновий стан тощо.
Слідчий суддя, враховуючи наявність у підозрюваної постійного місця мешкання на території м. Києва, матір, яка потребує піклування, приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваної зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на неї обов'язок не залишати житло за адресою - АДРЕСА_1 , у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора, суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця проживання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 14 березня 2026 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваною, її захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1