Справа № 761/51595/25
Провадження № 1-кс/761/32475/2025
17 грудня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 250 000 000 010 88 від 17.10.2025, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Буйнакськ Російської Федерації, громадянин України, росіянин, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 11.11.2025 ОСОБА_4 вручена підозра за ч. 2 ст. 111 КК України, відповідно до якої останній, будучи громадянином України, обіймаючи посаду в армії Південного воєнного округу збройних сил Російської Федерації, брав участь у бойових діях у складі ЗС РФ на тимчасово окупованій території Херсонської області, чим вчинив умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України.
До підозрюваного рішенням слідчого судді від 13.11.2025 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 20.12.2025.
Рішенням заступника Генерального прокурора від 15.12.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців, тобто до 20.01.2026.
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити нове кримінальне правопорушення та/або продовжити злочинну діяльність.
З огляду на викладене, слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного, стверджували, що наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати провадженню ОСОБА_4 не має, тому просили застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та згідно з практикою ЄСПЛ передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак інкримінованого кримінального правопорушення.
Згідно з попереднім рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити злочинну діяльність.
Вирішуючи питання існування зазначених ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем можливості.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованого підозрюваному злочину, що вчинений, зокрема, в умовах воєнного стану, шляхом участі у воєнних діях на боці ЗБ РФ проти України з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 є громадянином РФ, має зв'язки з представниками спецслужб РФ, що унеможливить встановлення місцезнаходження останнього у разі його виїзду за межі України або на тимчасово окуповану територію.
Також, вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на свідків, а також осіб, причетних до вчинення інкримінованих йому дій та перешкоджати встановленню їх місця знаходження.
Не виключено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.
Водночас слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано доказів на спростування доводів прокурора щодо існування ризиків, а тому вважає, що більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, на теперішній час необхідно отримати низку висновків експертиз, розсекретити матеріальні носії інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій; отримати відповіді на раніше скеровані запити; за необхідності провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення; за результатам зібраних доказів прийняти інші процесуальні рішення.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою необхідно продовжити.
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя може не визначати розмір застави при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених, зокрема, ст. 111 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою по 20 січня 2026 року включно без визначення розміру застави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1