Справа № 761/51338/25
Провадження № 1-кс/761/32310/2025
15 грудня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушення у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 ,
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Буча Київської області, громадянина України, остання адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 25.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72025000000000011,
установив:
12.12.2025 детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вх. № 128094), погодженим заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушення у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 25.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72025000000000011.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив ОСОБА_5 зазначив про таке.
Детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025000000000011 від 25.03.2025, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що не пізніше лютого 2019 року (більш точний час слідством не встановлено), ОСОБА_8 утворив на території міста Києва та м. Чернігова стійке ієрархічне об'єднання більше п'ятнадцяти осіб, до якого увійшли керівники структурних частин ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та члени злочинної організації ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (досудове розслідування відносно яких завершено в кримінальному провадженні №12019140110001262 від 11.07.2019) ОСОБА_7 та інші невстановлені учасники, які за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього заволодінням чужим майном шляхом обману (шахрайства) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Після цього, у період з лютого 2019 року по серпень 2024 року, перебуваючи у приміщеннях кол-центрів, що розташовувались за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , які були обладнанні серверним програмним забезпеченням, комп'ютерною технікою та засобами телефонії для здійснення віддалених дзвінків та відправки повідомлень випадковим абонентам за протоколами встановленої сесії (SIP), а також закритими від загального доступу каналами зв'язку з підключенням спеціального програмного забезпечення для спілкування «MyChat Client 8.7.0», увівши в оману потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та ОСОБА_48 під виглядом їх виграшу у лотереях «УкрТорг», «ПошТорг», «7 Бажань», «Імідж Клуб», «Родинний Клуб», «Народний Шанс», «Гарант Грант», «Щасливий Дім» «Щасливий Квиток», «Щаслива Посилка» чи інших вигаданих програмах лояльності, відправили на їх адресу поштові посилки з буклетами, брошурами, листівками та іншими поліграфічними матеріалами, які підтверджували ці виграші з дрібними побутовими речами і сувенірами зі складських приміщень, що розташовувались за адресами: місто Київ, вул. Кіото, 25, м. Чернігів, пр. Перемоги, 62, заволодівши їх грошовими коштами в сумі 1 095 619 грн., які були сплачені на рахунки підконтрольних юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відділеннях АТ «Укрпошта».
При цьому ОСОБА_7 як учасник злочинної організації та виконавець злочинів виступив керівником ТОВ «Голден Вендорс» (код 44343761), що залучалось до протиправної діяльності, обіймаючи посаду «Admimistrator» здійснював контроль за діями операторів кол-центрів у місті Києві отримував доходи від протиправної діяльності злочинної організації в АТ «Укрпошта», ТОВ «Голден Вендорс», ТОВ «Ізі Сейлс», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_49 .
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в участі у злочинній організації, з метою вчинення тяжких злочинів, направлених на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.
У зв'язку з відсутністю ОСОБА_7 за своїм місцем проживання примірник повідомлення про підозру 05.03.2025 вручено його матері - ОСОБА_50 .
Детектив у клопотанні зазначає, що на цей час виникла необхідність в обранні стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1-3 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.
Детектив зазначив у клопотанні, що обґрунтованість повідомлення про підозру повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.
05.03.2025 матері підозрюваного ОСОБА_7 вручено повістки про необхідність його явки до Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України на 12.03.2025, 14.03.2025, 17.03.2025.
Однак, ОСОБА_7 станом на 24.03.2025 до Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України та Офісу Генерального прокурора не з'явився та про причини своєї неявки не повідомив.
У зв'язку з вищевказаним в межах кримінального провадження винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_7 , здійснення розшуку якого доручено оперативним працівникам Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області.
Крім того, за наявною в матеріалах кримінального провадження інформацією, ОСОБА_7 в період дії воєнного стану 16.03.2022 пішки покинув територію України через пункт пропуску «Краківець».
У зв'язку з вищевикладеним, в межах кримінального провадження 03.12.2025 винесено постанову про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7 .
На цей час точне місцеперебування ОСОБА_7 органу досудового розслідування не відоме.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 12.12.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У судовому засіданні встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025000000000011 від 25.03.2025.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
Так, 05.03.2025 у кримінальному провадженні № 12019140110001262 від 11.07.2019 детектив Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_51 склав письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжких злочинів, направлених на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.
У зв'язку з відсутністю ОСОБА_7 за своїм місцем проживання примірник повідомлення про підозру та повістки про виклик 05.03.2025 вручено його матері - ОСОБА_50 .
Слідчий суддя зазначає, що набуття процесуального статусу підозрюваного пов'язується не з самим фактом обізнаності особи про наявне щодо нього досудове розслідування, а з діями, які відповідно до кримінального процесуального закону має вчинити слідчий, прокурор. У цьому випадку вжитих стороною обвинувачення заходів достатньо для того, щоб приписи закону стосовно належного повідомлення особі про підозру вважалися такими, що виконані з достатньою ретельністю.
Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 від 24.03.2025 оголошено у державний розшук ОСОБА_7 , здійснення розшуку якого доручено оперативним працівникам Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області.
Надалі постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_52 від 25.03.2025 з кримінального провадження № 12019140110001262 від 11.07.2019 виділено матеріали відносно ОСОБА_7 в окреме кримінальне провадження за № 72025000000000011.
Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 від 25.03.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025000000000011 від 25.03.2025 зупинено, у зв'язку з оголошенням у розшук ОСОБА_7 .
Надалі постановою детектива від 03.12.2025 у кримінальному провадженні оголошено у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7 .
Слід зазначити, що чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в цьому випадку і здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваного в розшук.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З врахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_7 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Водночас обов'язковою умовою для обрання запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від органу досудового розслідування та суду.
Таким чином, враховуючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, обсяг підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а також дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Крім того, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), враховуючи обізнаність підозрюваного про деякі речі та документи, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також про учасників кримінального провадження, враховуючи характер інкримінованих кримінальних правопорушень, останній, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя вважає, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище підозрюваного ОСОБА_7 , а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання під час судового розгляду та/або змінити свої показання, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При цьому, враховуючи, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, відсутня необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Відповідно до ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Отже, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , слідчим суддею враховується вагомість, зібраних під час досудового розслідування доказів, що свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у його причетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оголошення підозрюваного ОСОБА_7 у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушення у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 25.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72025000000000011 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Буча Київської області, громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваної розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1