Справа № 761/443/26
Провадження № 2/761/7548/2026
26 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України, Київської міської прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, Держави Україна, Державної казначейської служби України, треті особи: Президент України, Адміністрація Президента України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про стягнення моральної і матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконної дії або бездіяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, -
У січні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України, Київської міської прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, Держави Україна, Державної казначейської служби України, треті особи: Президент України, Адміністрація Президента України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про стягнення моральної і матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконної дії або бездіяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.
Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно позовної заяви, позивач просить суд: стягнути з відповідачів на користь свою користь солідарно моральну шкоду у розмірі 864 тис. грн.., матеріальну шкоду у розмірі 20 тис. грн.. (розхідний витратний матеріал), а також суму 2 млн. 208 тис., як упущена вигода.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до частин 1, 2 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
При цьому, у Постанові № 990/150/23 від 22.02.2024 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».
Так, зміст позовної заяви свідчить, що позивачем не викладені обставини щодо обґрунтування підстав та предмету позову, тобто, які саме суб'єктивні права позивача відповідачами порушені, якими саме діями відповідачів з приводу даного предмету спору, не зазначено, які саме конкретні дії або бездіяльність є предметом розгляду саме у поданій позовній заяві, з якими процесуальними рішеннями уповноважених осіб (слідчих, детективів, прокурорів) у кримінальних провадженнях не погоджується позивач, які є предметом розгляду у справі, та чи не були вони предметом розгляду інших справи. Не вказаний предмет спору, а в позові наведено перебіг подій в межах розгляду кримінальних проваджень, без зазначення їх номеру.
Таким чином, позивачу необхідно усунути вказані недоліки.
У разі виправлення недоліків, нову позовну заяву необхідно подати разом із її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості учасників процесу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом із тим, суд роз'яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України, Київської міської прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, Держави Україна, Державної казначейської служби України, треті особи: Президент України, Адміністрація Президента України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про стягнення моральної і матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконної дії або бездіяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: