Справа № 161/2268/26
Провадження № 1-кс/161/1004/26
м. Луцьк 30 січня 2026 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполь Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, -
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , без визначення розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030580000118 від 20 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
28 січня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
29 січня 2026 року ОСОБА_5 , в присутності захисника, повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку слідчого, яка вважала, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, зважаючи на особу підозрюваного, який може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на малолітню потерпілу, її законного представника та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, тому викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може бути обраний, думку прокурора, яка повністю підтримала клопотання та просила його задовольнити, думку захисника та підозрюваного, які щодо клопотання заперечили, вважали за можливе застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання, вбачається, що ОСОБА_5 в установленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України. Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у можливості вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у межах даного кримінального провадження.
Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, обираючи запобіжний захід, слідчий суддя враховує особу ОСОБА_5 , те, що він раніше не судимий, однак матеріалами клопотання стверджується вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, тобто умисного тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний, будучи обізнаним про тяжкість інкримінованих йому дій, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому може загрожувати у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на малолітню потерпілу, її законного представника та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, доказів, які б підтверджували наявність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного, не надано, постійного місця проживання на території Волинської області не має, санкція частини статті, за якою підозрюється, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, тому викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, на думку слідчого судді, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, у зв'язку з чим щодо підозрюваного ОСОБА_5 , з огляду на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Матеріали справи не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою за станом здоров'я.
Стороною захисту також не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваного під вартою.
Згідно з ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_5 затримано 28.01.2026 о 18:30 год., тому строк тримання під вартою слід обчислювати з вказаної дати та години.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя визначає розмір застави, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також належну процесуальну поведінку підозрюваного, не порушуючи при цьому його прав. Водночас, підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 , слідчий суддя не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28.03.2026включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з 28.01.2026, тобто з моменту фактичного затримання підозрюваного.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заставу в розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA358201720355259001500002504, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: «застава за ПІБ особи (кого) по справі, номер справи назва суду, ПІБ платника.» та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору або суду.
Згідно з ст. 183 КПК України, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
-прибувати на виклик слідчих чи прокурорів, визначених у даному провадженні, а також до суду у попередньо визначений та погоджений час на протязі терміну розслідування кримінального провадження, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену посадову особу;
-не відлучатися із міста Васильків Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування з малолітньою потерпілою, її законним представником, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (у разі наявності).
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст. 205 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1