Справа № 161/605/26
Провадження № 1-кп/161/574/26
м. Луцьк 29 січня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої сторони - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580002391 від 17.07.2024 року, про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львів, Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТОВ «Наукова проектна компанія « Містобудування історичних і сучасних територіальних об'єднань України», раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 05.11.2021, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, займаючи посаду директора ТОВ «Наукова проектна компанія «Містобудування історичних і сучасних територіальних об'єднань України», та будучи відповідно службовою особою юридичної особи приватного права, перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку за адресою: м. Луцьк, вул. Драгоманова, 23, діючи з прямим умислом, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Наукова проектна компанія «Містобудування історичних і сучасних територіальних об'єднань України», в супереч інтересам даної юридичної особи, використовуючи свої повноваження директора, підписав, скріпив печаткою ТОВ «Наукова проектна компанія «Містобудування історичних і сучасних територіальних об'єднань України» та затвердив акт виконаних на користь Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку договірних робіт № 8 від 05.11.2021, які очолюваним ним підприємством не виконувалися та їх матеріали були скопійовані без відповідного на те права використання чи доопрацювання з розробленої за минулі роки проєктно-кошторисної документації.
Даними діями, ОСОБА_6 , використовуючи свої повноваження директора, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, засвідчив факт здачі ТОВ «Наукова проектна компанія «Містобудування історичних і сучасних територіальних об'єднань України» робіт за договором № 8 від 25 жовтня 2021 року, які по факту не відповідали його вимогам, а також, документально здав проектно-кошторисну документацію: «Реставрація та пристосування комплексу Верхнього замку пам?ятки архітектури та містобудування національного значення (ох. № 75) у м. Луцьк, вул. Кафедральна 1а», яка виготовленою не була.
За результатом зазначених умисних дій ОСОБА_6 , на виконання умов договору та на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт, 08.11.2021 відповідно до платіжного доручення № 1 від 05.11.2021 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області на рахунок ТОВ «Наукова проектна компанія «Містобудування історичних і сучасних територіальних об'єднань України» з ідентифікатором UA 713006580000026008046100559 сплачено кошти місцевого бюджету в сумі 195 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 , використовуючи свої повноваження директора, забезпечив одержання на користь ТОВ «Наукова проектна компанія «Містобудування історичних і сучасних територіальних об'єднань України» неправомірної вигоди у виді бюджетних коштів на суму 195 000 гривень, що суперечить інтересам даної юридичної особи через можливість стягнення з неї компенсації та втраті нею ділової репутації.
Вказані вище умисні дії ОСОБА_6 призвели до завдання матеріальної шкоди Державі Україна, в особі Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, істотної матеріальної шкоди на загальну суму 195 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він своїми умисними діями, які виразились у зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало істотної шкоди державним інтересам, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364-1 КК України.
21.01.2026 року на адресу суду адвокатом ОСОБА_7 подане письмове клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали подане клопотання, прокурора, який не заперечував щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, безпосередньо потерпілу сторону, який при вирішенні клопотання поклалася на розсуд суду, суд прийшов до висновку про доцільність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України.
Згідно з ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України та ст.106 КК України строків давності; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. ч. 2-4 ст. 49 КК України).
Тобто, за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Із врахуванням положень ст.12, п.2 ч.1 ст.49 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364-1 КК України відноситься до не тяжких кримінальних правопорушень, та у разі вчинення таких, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, що передбачається санкція ч.1 ст.364-1 КК України.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише закінчення відповідного строку давності, який сплинув до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає під час досудового розслідування, під час судового провадження та після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав про зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч.2, 3 ст.49 КК України.
З огляду на наведене, на час розгляду клопотання у даному кримінальному провадженні закінчився 3-х річний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Таким чином, суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції.
Приписами п.1 ч.2 ст.284 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. За правилами ч.8 вказаної статті, закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.1 ч.2 цієї ж статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Відповідно до ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164-1 КК України, за яким обвинувачується ОСОБА_6 , відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії не тяжких кримінальних правопорушень, з моменту скоєння якого минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, а тому суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження №12024030580002391 від 17.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України.
Керуючись ст.44, ст. ст. 284-286, 288, 314, 350, 372 КПК України, на підставі ст. 49 КК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12024030580002391 від 17.07.2024 року щодо нього закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду, шляхом її подання через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1