Справа № 761/43417/25
Провадження № 1-кс/761/27634/2025
12 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 , подану в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на повідомлення слідчого від 10.02.2023 про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023100000000136, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2023, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України,
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва 13.10.2025 звернувся захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 , зі скаргою, поданою в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на повідомлення слідчого від 10.02.2023 про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023100000000136, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2023, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України.
Обґрунтовуючи подану скаргу, заявник зазначила, що вказане повідомлення про підозру ОСОБА_5 є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Вказала також, що з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину минуло 2 роки та 8 місяців, однак досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні фактично не здійснюється, слідчі та процесуальні дії не проводяться. Зауважила, що на даний час стороною обвинувачення отримано всі відповіді на запити в рамках міжнародного співробітництва, проте досудове розслідування не відновлено. Між тим, прокурором не прийнято рішення щодо направлення обвинувального акту до суду чи закриття кримінального провадження, що свідчить про формальний підхід до здійснення досудового розслідування.
Згідно Протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 13.10.2025 визначено для розгляду скарги слідчого суддю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала викладену у скарзі позицію сторони захисту про необґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 272 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала щодо поданої скарги, просила відмовити у її задоволенні.
Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 12023100000000136, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2023, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя зазначає наступне.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, згідно положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Так, факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт "достатніх підстав (доказів)" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.
Отже, посилання сторони захисту на відсутність складу кримінального правопорушення слідчим суддею сприймається критично, оскільки згідно із ст. 368 КПК України питання щодо належності та допустимості зібраних у справі доказів, наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Водночас, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Між тим, не вдаючись до оцінки доказів з точки зору їх достатності та допустимості, а також доведеності поза розумним сумнівом вини особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, при вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих доказів здійснюється слідчим суддею виключно з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав вважати особу причетною до вчинення кримінального правопорушення, а також стверджувати, що підозра є настільки обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру, сторона захисту вважає те, що остання є необґрунтованою, оскільки формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність складу інкримінованого кримінального правопорушення, а у провадженні не існує доказів, які б підтверджували обґрунтованість повідомлення про підозру.
Як убачається з досліджених матеріалів кримінального провадження № 12023100000000136, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2023, на момент вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру орган досудового розслідування не встановив усіх істотних обставин можливого кримінального правопорушення. Зокрема, висновок експерта від 19.09.2023, який має суттєве значення для з'ясування об'єктивної істини у справі, було отримано вже після повідомлення про підозру. Аналогічно, подальші слідчі дії, зокрема допит власника підприємства - ОСОБА_6 (протокол допиту від 24.11.2023), а також дослідження матеріалів НСРД від 07.09.2023, виявили нові фактичні обставини, що мають значення для встановлення повної картини подій та визначення відповідальних осіб. Зазначені відомості не були відомі слідству на момент складення та вручення повідомлення про підозру, та відповідно не враховані під час повідомлення підозри, що свідчить про неповноту зібраної інформації та передчасність такого повідомлення.
Крім того, на даний час досудове розслідування фактично не проводиться. З моменту повідомлення про підозру минуло майже три роки, однак орган досудового розслідування не прийняв жодного процесуального рішення: не направлено обвинувальний акт до суду, не закрито кримінальне провадження та неприйнято рішення про зміну раніше повідомленої підозри. Така тривала бездіяльність свідчить про відсутність належного процесуального реагування та додатково підтверджує передчасність підозри.
Згідно із нормами КПК України, прокурор зобов'язаний якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру та за наявності підстав звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - це є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частини першої статті 21 КПК України, та підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ. Зокрема, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення у справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
Слідчий суддя, у розумінні вимог кримінального процесуального закону, - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
Право на справедливий судовий розгляд, право на свободу та право власності - ключові права людини, які гарантуються міжнародними договорами у сфері прав людини, учасником яких є Україна.
Таким чином, при розгляді скарги встановлено, що за своїм змістом повідомлення у кримінальному провадженні №12023100000000136 від 09.02.2023, від 10.02.2023 про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження слідчий суддя вбачає, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_5 не відповідає сукупність зібраних у справі доказів, та на даному етапі досудового розслідування не дає достатніх підстав для висновку про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому, дане повідомлення про підозру є передчасним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
За таких обставин, наявні правові підстави для задоволення даної скарги.
Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 8, 21, 303, 304, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 , подану в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на повідомлення слідчого від 10.02.2023 про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023100000000136, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2023, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Повідомлення слідчого від 10.02.2023 про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, у кримінальному провадженні № 12023100000000136 від 09.02.2023 - скасувати.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1