Справа № 761/42598/25
Провадження № 1-кс/761/27093/2025
16 жовтня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025113330000054 від 15.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
установив:
01.10.2025 за допомогою поштового зв'язкуслідчий слідчого управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 звернувся із клопотанням (вхід. № 104520), погодженим прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025113330000054 від 15.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, слідчий ОСОБА_3 зазначив про таке.
У провадженні слідчого управління ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42025113330000054 від 15.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що Фельд?єгер Державного підприємства спеціального зв?язку ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, отримав неправомірну вигоду у розмірі 36 000 доларів США від військовозобов?язаного ОСОБА_7 , що залучений до конфіденційного співробітництва, виступаючи при цьому в якості пособника невстановленим посадовим особам, у вчиненні останніми за неправомірну вигоду, дій щодо виключення з військового обліку Особи, що залучена до конфіденційного співробітництва, у ІНФОРМАЦІЯ_1 (без конкретизації у який саме спосіб)
Так, 30.09.2025 о 21 год. 20 хв., за результатами проведення контролю завчиненням злочину, відразу після передачі 36 000 доларів США (з яких 35800США - імітаційні кошти) військовозобов?язаним ОСОБА_7 , затриманий в порядку ст. 208 КІК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У період часу з 22 год 31 хв. До 23 год 18 хв. 30.09.2025 проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_6 , під час якого виявлено та вилучено наступні речі: металевий предмет ззовні схожий на пістолет з маркуванням «Форт 17-R» серійний номер № НОМЕР_1 , з магазином до нього та предметами схожими на гумові кулі у кількості 19 шт., а також кобурою, що поміщено до спец. пакету №RIC2019669; прозорий поліетиленовий файл з шістьма фото особи чоловічої статі розміром 3х4 см та копією паспорта гр. України для виїзду за кордон, копією паспорта гр. України, копією свідоцтва про народження, копією карти платника податків, копією посвідчення про приписку особи з анкетними даними - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що поміщено до спец. пакету №RIC2019692.
01.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
30.09.2025 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання вищезазначених предметів речовими доказами.
У зв'язку викладеним, з метою збереження вилученого майна, запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження та конфіскації майна як виду покарання у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 України.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному слідчому судді від 08.10.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1
07.10.2025 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Слідчий слідчого управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Водночас подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник власника майна у судове засідання також не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду справи фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Так, слідчими слідчого управління ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025113330000054, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 30.09.2025, слідчим на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 233 і ст. 236 КПК України здійснив обшук затриманої особи, під час якого виявлено та вилучено майно на яке слідчий просить накласти арешт.
01.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Звернення слідчого 01.10.2025 з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речового доказу, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою слідчого слідчого управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 від 30.09.2025 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування та відчуження майна, яке визнано речовим доказом постановою слідчого від 23.10.2025, приходить до висновку про наявність на цьому етапі досудового розслідування достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно.
На думку слідчого судді, накладення арешту на майно в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025113330000054 від 15.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 30.09.2025 під час проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 , а саме: металевий предмет ззовні схожий на пістолет з маркуванням «Форт 17-R» серійний номер № НОМЕР_1 , з магазином до нього та предметами схожими на гумові кулі у кількості 19 шт., а також кобурою, що поміщено до спец. пакету №RIC2019669; прозорий поліетиленовий файл з шістьма фото особи чоловічої статі розміром 3х4 см та копією паспорта гр. України для виїзду за кордон, копією паспорта гр. України, копією свідоцтва про народження, копією карти платника податків, копією посвідчення про приписку особи з анкетними даними - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що поміщено до спец. пакету №RIC2019692.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1