СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3533/26
ун. № 759/25878/25
03 лютого 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., розглянувши без повідомлення учасників справи питання про виправлення описки в ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року у справі № 759/25878/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
29.10.2025 до суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 30.10.2025.
12.12.2025 суддя постановив ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас в ухвалі помилково зазначено, що предметом позову є вимога про розірвання шлюбу, тоді як з матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів.
Згідно із ч. 2 ст. 269 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши заяву, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Частина 4 статті 263 ЦПК України передбачає врахування висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 369/8367/16-ц від 14.01.2019 описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. При цьому, не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Аналогічне визначення викладене у постанові Верховного Суду у справі № 521/1074/17 від 21.07.2020.
Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
З огляду на те, що в ухвалі суду допущена описка, і виправлення цієї описки не змінює і не спотворює зміст ухвали суду, вона підлягає виправленню.
Керуючись ст. 258, 260, 269, 353-355 ЦПК України, суд
Виправити описку, допущену в ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Вступну частину ухвали викласти в такій редакції:
«Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, УСТАНОВИВ:».
Перший абзац описової частини ухвали викласти в такій редакції:
«29.10.2025 до суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до
ОСОБА_2 про стягнення аліментів.».
Перший абзац резолютивної частини ухвали викласти в такій редакції:
«Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів.».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Ю.В. Кравченко