Справа № 127/39219/25
Провадження №11-сс/801/76/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
29 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2026 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноваженої особи четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 21.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення
за участю сторін провадження:
захисника: ОСОБА_6
заявника: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2026 року в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноваженої особи четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 21.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення відмовлено.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2026р скасувати.
Скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 21.08.2025р. задовольнити.
Постановити ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 від 21.08.2025р. про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 410 КК України, за фактом неправомірного заволодіння (викрадення, привласнення) оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 промислового виготовлення військового призначення з номером «UZ RGM 354 R0405», встановити та притягнути до відповідальності винних у цьому осіб.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою, слідчим суддею порушено норми матеріального та процесуального права, неправильно витлумачено та застосовано ст. 214 КПК України та Положення про ЄРДР.
Також слідчим суддею порушено принцип верховенства права, проігноровано правові позиції Конституційного суду України та Верховного Суду.
Предметом розгляду у справі за скаргою мала бути саме бездіяльність уповноваженої особи четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 21.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення, яка полягала в невиконанні ними прямої законної вимоги - внести відомості до ЄРДР у 24-годинний строк.
Замість цього, слідчий суддя самостійно перебрав на себе функції слідчого та прокурора, провівши формальний аналіз заяви на предмет наявності складу злочину, що не входить до його повноважень у рамках провадження за ст. 303 КПК України.
Суддя в ухвалі використав невизначені та не передбачені законом критерії оцінки заяви, такі як «наявність достатніх об'єктивних даних» та «відсутність припущень».
Суддя, по суті, вимагав від заявника, повного та готового доказового обґрунтування злочину, що суперечить самій суті стадії прийняття заяви
Заслухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_6 , заявника ОСОБА_7 , які просили задоволити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею ст.303КПК України передбачено оскарження бездіяльності дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ст. 214 КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Як убачається з матеріалів провадження ОСОБА_7 21.08.2025 звернувся до четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 410 КК України.
В заяві від 21.08.2025 року ОСОБА_7 вказував інформацію щодо можливого вчинення військовослужбовцями ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінального правопорушення, а саме викрадення, привласнення бойових припасів ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 з номером «UZ RGM 354 R0405» промислового виготовлення військового призначення.
Приймаючи рішення за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , слідчий суддя, керуючись нормами КПК України, правовими позиціями Верховного Суду та практикою Європейського суду з прав людини, з урахуванням пояснень слідчого ОСОБА_12 під час розгляду в суді першої інстанції, який вважає, що заява ОСОБА_7 подана з метою створення перешкод судовому розгляду кримінального провадження, в якому ОСОБА_7 є обвинуваченим, також, що в ході розгляду заяви ОСОБА_7 встановлено, що заявник являється обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12025020190000124, обвинувальний акт у даному провадженні направлено до Крижопільського районного суду Вінницької області, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 придбав у невстановлений час та у невстановлених осіб пристрій, який згідно експертизи ідентифіковано як бойову гранату, оскільки на даний час судовий розгляд триває, підстави для внесення відомостей відсутні, відповіді заступника керівника четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_13 від 24.09.2025 року про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР, оскільки вивченням змісту заяви ОСОБА_7 встановлено, що викладені у ній відомості можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, які підслідні органам Національної поліції, тому для виконання вимог кримінального судочинства заяву скеровано за належністю до ГУНП у Вінницькій області для вирішення питання у порядку ст. 214 КПК України в частині можливих фактів вчинення незаконного поведження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, у зв'язку з чим підстав внесення відомостей до ЄРДР на даний час не вбачається, перевіриши зміст заяви від 21.08.2025 року щодо відповідності вимогам ст. 214 КПК України дійшов висновку, щодо відсутності підстав для визнання бездіяльності уповноваженої особи четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 21.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення , оскільки в поданій ОСОБА_7 21.08.2025 заяві не вказано обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та не наведено об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення.
Перевіривши рішення слідчого судді, з урахуванням доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує те, що з заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.410 КК України звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому (з дислокацією у м. Вінниці) 21.08.2025 року, викладаючи обставини, які мали місце 17.04.2025 року в с.Піщанка по вулиці Садовій, 11 між ОСОБА_7 та військовослужбовцями ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тобто вказуючи події, які були предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025020190000124 від 17.04.2025 року.
Згідно повідомлення про підозру від 28.06.2025 року у кримінальному провадженні № 12025020190000124 від 17.04.2025 року ОСОБА_7 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України.
ОСОБА_7 , звертаючись із заявою від 21.08.2025 року та, викладаючи доводи у заяві про вчинення кримінального правопорушення вказує на обставини, які встановлені у кримінальному провадженні № 12025020190000124 від 17.04.2025 року, обвинувальний акт у якому перебуває на розгляді у Крижопільському районному суді Вінницької області.
Зі змісту заяви убачається, що ОСОБА_7 фактично викладає доводи, щодо незгоди з висновками органів досудового розслідування щодо притягнення його до кримінальної відповідальності та вдається до аналізу матеріалів кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України.
Сама по собі наявність звернення особи до органу досудового розслідування не зумовлює обов'язку слідчого вносити відповідні відомості до ЄРДР. Такий обов'язок виникає виключно за умови, якщо в поданій заяві містяться обґрунтовані й достатні відомості, які свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, формальна реєстрація у ЄРДР заяви, що не містить елементів події кримінального правопорушення, суперечила б не лише вимогам ст. 214 КПК України, а й порушувала б саму сутність і функціональне призначення Єдиного реєстру досудових розслідувань як процесуального інструменту, покликаного забезпечити реєстрацію лише реальних повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких скарг чи особистих оцінок.
Такий підхід узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та у висновках Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, відповідно до яких підставою для початку досудового розслідування є не будь-яке прийняте звернення, а лише те, з якого вбачаються конкретні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що четвертим СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованим у м. Хмельницькому заяву скеровано за належністю на адресу ГУНП у Вінницькій області для вирішення питання у порядку ст. 214 КПК України в частині можливих фактів вчинення незконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами.
Апеляційний суд також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, спрямованим на забезпечення ефективності системи правосуддя. Таким чином, відмова у внесенні відомостей до ЄРДР у випадку, коли відсутні об'єктивні дані про кримінальне правопорушення, не є порушенням права на доступ до суду.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 є безпідставними.
З огляду на наведене, прийняте слідчим суддею рішення відповідає вимогам ст. ст. 303, 306-307 КПК України, є законним і обґрунтованим, тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2026 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноваженої особи четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 21.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4