Справа № 134/2041/25
2/134/180/2026
Іменем України
04 лютого 2026 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді - Швець Л.В.,
при секретарі судового засідання - Томашенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городківської сільської ради про визнання права власності на квартиру,
встановив:
23 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання за нею право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 59,2 кв. м., житловою площею 34,1 кв. м.
Свої позовні вимоги обґрунтували тим, що з 1984 року по даний час постійно проживає у квартирі АДРЕСА_2 , а з 10.10.2000 року зареєстрована за вказаною адресою. Згідно з технічним паспортом на квартиру, виготовленим 06.09.2021 року на її замовлення, житлова площа квартири становить 34,1 кв .м, загальна площа - 59,2 кв. м. У вказану квартиру вона вселилася разом з батьками: ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та братом ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вони вселилися на підставі ордеру, виданого відповідно до рішення виконавчого комітету Городківської сільської ради народних депутатів від 23.03.1984 року «Про розподіл житла на житловому масиві цукрового заводу», яким було затверджено рішення адміністрації і профкому цукрового заводу на одержання квартир працівникам цукрового заводу і видати їм ордера. Згідно з продовження додатку № 6 до рішення затверджено видати ордер під номером «72» ОСОБА_3 - голова сім'ї, ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_4 - син, ОСОБА_4 - дочка, на квартиру АДРЕСА_2 . 07.04.2000 року вона зареєструвала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». На даний час в квартирі проживає вона із своїм чоловіком ОСОБА_7 та дітьми - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Мати з братом були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_3 . Батько, хоча був приписаний у квартирі АДРЕСА_2 , однак до своєї смерті проживав із дружиною та сином.
Таким чином, вона уже 26 років відкрито, безперервно, добросовісно володіє вказаним нерухомим майном, робить поточні ремонти, несе витрати по утриманню житла, сплачує комунальні послуги. Дана квартира не перебуває на балансі у відповідача Городківської сільської ради, право комунальної власності на квартиру не зареєстроване. Таким чином, вона була змушена звернутись до суду із даним позовом, оскільки інакшим чином не може реалізувати свої законні права та інтереси, а саме зареєструвати право власності на зазначену квартиру.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Вирішено питання витребування доказів.
30 грудня 2025 року позивачка на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити.
20 січня 2026 року на адресу суду Крижопільська нотаріальна контора надіслала копію спадкової справи № 186/2018, яка заведена 30.08.2018 року щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3
21 січня 2026 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про слухання справи у її відсутності за наявними у справі документами.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 січня 2026 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті. Суд, дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що згідно з продовженням додатку № 6 виконавчого комітету Городківської сільської ради народних депутатів від 23 березня 1984 року видано ордер № 72 гр. ОСОБА_3 , сім'я якої складається із чотирьох людей, на право на заняття трьох кімнатної квартири АДРЕСА_4 виданий на підставі рішення виконавчого комітету Городківської сільської ради народних депутатів від 23 березня 1984 року № 3. В даному ордері зазначені особи: ОСОБА_3 - голова сім'ї, ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_4 - син, ОСОБА_4 - донька.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видано 04.08.1978 року - ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , яке видано 07 квітня 2000 року, ОСОБА_4 , після одруження, 07.04.2000 року, отримала прізвище « ОСОБА_6 ».
Як вбачається із витягу з Реєстру територіальної громади № 2025/016483893 від 07.11.2025 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 з 10.10.2000 року.
Як вбачається із свідоцтва про народження серії № НОМЕР_3 , яке видане 20 грудня 1976 року - ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_4 , батьками якого записані - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Як вбачається із відомостей, які містяться в: свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 - ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_2 ; свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане 18 липня 2018 року - ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_3 : свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане 28 лютого 2022 року - ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_4 .
Як вбачається із відомостей, які містяться в: довідці № 1117 від 07.11.2025 року Городківською сільською радою Тульчинського району Вінницької області ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований по АДРЕСА_6 , до складу сім'ї входили: ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_4 - донька; довідці № 1119 від 07.11.2025 року Городківською сільською радою Тульчинського району Вінницької області ОСОБА_3 , яка померло ІНФОРМАЦІЯ_7 була зареєстрована по АДРЕСА_3 , до складу сім'ї входили: ОСОБА_4 - син; довідці № 1115 від 07.11.2025 року Городківською сільською радою Тульчинського району Вінницької області ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 був зареєстрований по АДРЕСА_3 , інші особи, які би входили до складу сім'ї відсутні.
Як вбачається із спадкової справи № 186/2018, яка заведена 30 серпня 2018 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , копія якої надана Крижопільською державною нотаріальною конторою, спадщину прийняв ОСОБА_4 , а саме на за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 0521981200:03:003:0163. Крім того дана спадкова справи містить заповіт, який складений 09.07.2018 року ОСОБА_3 , відповідно до якого остання заповіла: житловий будинок в АДРЕСА_3 , земельну ділянку площею 1,9074 га, кадастровий номер 0521981200030030163 - ОСОБА_4 , 1976 року народження; квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_5 - ОСОБА_1 , 1978 року народження.
Згідно із довідкою Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 07.11.2025 року № 1123 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Відповідно до Довідки № 1292 від 18 листопада 2025 року, яка видана КП «Тульчинське МБТІ» - станом на 21.12.2012 року згідно архівних даних право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_6 , не зареєстровано.
Дані відомості дають суду зробити висновок, що право власності на квартиру АДРЕСА_5 ні за ким не зареєстровано, власник майна відсутній.
Згідно з технічним паспортом на квартиру, виготовленим 06 вересня 2021 року на замовлення позивача, житлова площа квартири становить 34,1 кв. м, загальна площа - 59,2 кв. м., рік спорудження 1983 року. Згідно висновку ФОП « ОСОБА_10 № 057/25 від 17 листопада 2025 року - середньо-ринкова вартість квартири за адресою АДРЕСА_7 , станом на 17.11.2025 складає 126120,90 гривень.
У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. За набувальною давністю право власності на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.
Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Висновок зроблений судом з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 року у справі № 552/1354/18.
Згідно з ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка вселилася до квартири АДРЕСА_2 на підставі ордеру на квартиру, виданого згідно рішення виконавчого комітету Городківської сільської ради народних депутатів від 23 березня 1984 року № 3. У вказаній квартирі позивачка постійно проживала з 1984 року, а зареєстрована з 10.10.2000. Таким чином, враховуючи, що позивачка добросовісно заволоділа чужим майном і з 2000 року, тобто понад 25 років, продовжує відкрито, безперервно користуватися квартирою АДРЕСА_8 , суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на вказану квартиру за набувальною давністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На стягненні судових витрат позивачка не наполягає. Керуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат зі співвідповідачів на користь позивачки не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,89,259,263,265,268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 59,2 кв. м., житловою площею 34,1 кв. м.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, або складання має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Городківська сільська рада Тульчинського району Вінницької області, місцезнаходження: с. Городківка, вул. Благовіщенська, буд. 51, Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04328789.
Суддя