Справа № 203/3384/25
Провадження № 1-кс/0203/711/2026
03 лютого 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника в режимі відеоконференції - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_3 про відвід слідчої Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_4 від участі в проведенні досудового розслідування в кримінальному провадженні №62024170030000310 від 31.01.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.374 КК України
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчої Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024170030000310, внесеному до ЄРДР 31.01.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.374 КК України. В обґрунтування заяви зазначено, що у вищевказаному кримінальному провадженні тривалий час не проводяться необхідні слідчі дії, слідча безпідставно та невмотивовано відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання потерпілим та попри численні ухвали слідчих суддів про скасування попередніх аналогічних постанов знову незаконно виносить постанови про відмову у визнанні потерпілим, що викликає об'єктивні сумніви в неупередженості слідчої.
В судовому засіданні заявник підтримав подану заяву та просив її задовольнити.
Слідча в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду матеріали кримінального провадження.
Заслухавши думку заявника та перевіривши доводи, викладені в поданій заяві, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75, 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62024170030000310, внесене до ЄРДР 31.01.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.374 КК України.
Відповідно до постанови заступника керівника третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 від 30.05.2025 проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доручено слідчому третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 .
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчою ОСОБА_4 були складені доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 31.05.2025 та від 09.07.2025 на адресу ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)», щодо допиту ОСОБА_3 з обставин можливого вчинення кримінального правопорушення з боку окремих працівників судових та правоохоронних органів Дніпропетровської області, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять доказів з виконання таких доручень органом досудового розслідування.
Не зважаючи на викладене, без з'ясування та встановлення обставин про факт завдання шкоди заявникові діями службових осіб правоохоронних органів, на що неодноразово зверталась увага слідчими суддями Центрального районного суду міста Дніпра, слідча ОСОБА_4 09.07.2025 та 12.11.2025, після скасування попередньої від 09.07.2025, винесла постанови аналогічного змісту зі скасованими раніше про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення до провадження як потерпілого від 02.08.2024.
Згідно практики ЄСПЛ безсторонність (неупередженість) означає відсутність упередженості та необ'єктивності, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (рішення у справах «Кіпріану проти Кіпру» від 15 грудня 2005 року, п. 118; «Мікаллеф проти Мальти» від 15 жовтня 2009 року, п. 93). Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ встановлюється згідно з двома критеріями.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного слідчого, прокурора, що означає необхідність встановити, чи мав слідчий та прокурор у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував слідчий, прокурор, серед інших аспектів, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).
Перший критерій, суб'єктивний, враховує особисті переконання та поведінку конкретного судді, а в даній справі слідчого, тобто чи мав слідчий особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі.
Другим критерієм є об'єктивний, тобто, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам слідчий, серед інших аспектів, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, що може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та ЗО, та «Веттштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року, № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність слідчого, прокурора (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Однією з складових засади законності є обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст.9 КПК України).
Іншими словами, неупередженість (об'єктивність) дослідження обставин провадження слідчим, прокурором передбачає вчинення ними процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи. У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов'язані провести відповідну слідчу дію в повному обсязі й складені при цьому процесуальні документи долучити до матеріалів справи та надати їх судові у випадку звернення до нього з обвинувальним актом, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Непогодження з процесуальними діями слідчого не є підставою для його відводу, передбаченою п. 3 ч. 1ст.77 КПК України.
Сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об'єктивності та неупередженості дій слідчого під час досудового розслідування.
Враховуючи викладене та встановлені слідчим суддею обставини, наявні підстави для висновку, що слідча ухиляється від вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні, що переконливо свідчить про обґрунтованість сумнівів ОСОБА_3 в її неупередженості.
З огляду на це слідчий суддя вважає, що з метою припинення таких сумнівів, а також забезпечення повного та всебічного досудового розслідування належить відвести слідчу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_4 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження №62024170030000310, розпочатого за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.374 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 77, 79, 80, 81, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчої Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_4 від участі в проведенні досудового розслідування в кримінальному провадженні №62024170030000310 від 31.01.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.374 КК України - задовольнити.
Відвести слідчу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024170030000310, внесеному до ЄРДР 31.01.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.374 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 03.02.2026 о 17.00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1