Справа № 697/99/26
Провадження № 1-кп/697/105/2026
03 лютого 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області кримінальне провадження № 12026250340000004 від 01.01.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2025 у справі № 697/604/25, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Однак ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про винесення Канівським міськрайонним судом Черкаської області постанови від 26.03.2025 у справі № 697/604/25, копію якої він отримав 26.03.2025, усвідомлюючи, що вказана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і вона ним до Черкаського апеляційного суду не оскаржена, а відтак набрала законної сили 08.04.2025, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, знаючи, що постанова суду у справі № 697/604/25, якою його позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 рік набрала законної сили та є обов'язковою до виконання, маючи реальну можливість її виконувати, всупереч вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не виконав зазначену постанову та 28.12.2025 близько 16:00 год. керував транспортним засобом марки «DACHIA SANDERO» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння по автодорозі поблизу с. Литвинець, Черкаського району, Черкаської області, після чого здійснив зупинку на узбіччі дороги, де до нього підійшов інший водій - гр. ОСОБА_5 , який побачив у ОСОБА_4 виражені ознаки стану алкогольного сп'яніння та одразу ж зателефонував на лінію 102 та викликав працівників СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, якими в подальшому відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6426440 від 28.12.2025 за ч. 4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами) та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553084 від 28.12.2025 за ч. 2 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння вчинене повторно протягом року).
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю за обставин вказаних у обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати. Зазначив, що дійсно, постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2025, копію якої він отримав 26.03.2025 та яка набрала законної сили 08.04.2025 його було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Однак, він, достовірно знаючи про ухвалення судом зазначеної постанови та набрання нею законної сили, зазначену постанову суду не виконав та 28.12.2025 близько 16:00 год. керував автомобілем марки «DACHIA SANDERO» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння по автодорозі поблизу с. Литвинець Черкаського району Черкаської області, та зупинився на узбіччі дороги, де до нього підійшов інший водій, який побачив в нього явно виражені ознаки алкогольного сп'яніння та відразу ж зателефонував на лінію 102 та викликав працівників поліції, якими в подальшому відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами) та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння вчинене повторно протягом року).
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, які вважають, що вказане кримінальне провадження доцільно розглянути відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження всіх доказів стосовно обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого та ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.
При цьому, суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18 січня 1978 року, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21 липня 2011 року, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не здобуто.
При цьому, суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.
Також суд роз'яснив, що учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи показання обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведено.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття у скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог КК України, покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Суд, враховуючи зазначені вище обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, у вигляді штрафу, що в даному випадку буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралась.
Питання речових доказів у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень, 00 копійок).
Речові докази у кримінальному провадженні:
- 1 (один) DVD-R диски, ємкістю 4.7 Гб із відеозаписами з боді-камер працівників поліції, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
- копії матеріалів судової справи № 697/604/25 від 26.03.2025 про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_4 , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1