Справа № 697/1579/25
Провадження № 2/697/60/2026
02 лютого 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря судового засідання - Шакало Л.С.,
представника позивача - адвоката Синиченко Д.В. (в режимі відеоконференції)
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі також - ТОВ «Факторинг Партнерс», позивач) звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 5578865.
Згідно п.1.1. Договору, кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п.1.2. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000,00 грн.
Відповідно до п.1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 45,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п.1.5.3. Договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 45 000,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок.
Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.
Так договором передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких самих умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені цим договором та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено).
Сторонами кредитного договору узгоджено, що позичальник відповідає перед кредитодавцем за зобов'язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у т.ч. часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. У разі прострочення позичальником виконання зобов'язань зі сплати заборгованості, кредитодавець має право, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розмірі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.6.1. Договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.
Відповідно до п.6.3. Договору, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладення цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватися умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовам та йому була надана інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
Станом на день подання позовної заяви строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує своїх зобов'язань, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
25.07.2024 було укладено договір № 25-07/2024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5578865.
Станом на день подання позовної заяви заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 5578865 від 10.02.2022, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 16 069,50 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 15 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1 069,50 грн.
Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 5578865 від 10.02.2022 в розмірі 16 069,50 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.61).
Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - адвокат Синиченко Д.В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, які наведені в позовній заяві. Вказала, що між відповідачем і первісним кредитором було укладено кредитний договір в якому сторонами узгоджено всі істотні умови. На виконання умов договору відповідачу було перераховано на її картку кошти в сумі 15 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції LIQPAY. Договір укладений в електронній формі та був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідач станом на сьогоднішній день заборгованість не погасила, кредит не повернула, відсотки не сплатила. Її заборгованість становить 16 069,50 грн., яку вона повинна повернути позивачу, який набув право вимоги на підставі договору факторингу.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Бовшика М.Ю.
Представник відповідача - адвокат Бовшик М.Ю. в судове засідання не з'явився, надав до суду письмові пояснення в яких вказав, що сторона відповідача частково погоджується з позовними вимогами. Свої доводи обгрунтовують тим, що згідно матеріалів доданих до позову вбачається, що відповідачу надано кредитні кошти в сумі 15 000,00 грн. Вважають, що до суду не надано доказів отримання наданих коштів відповідачем. В доказах, що надані суду існують проекти документів, договорів і ніяк їх не можна вважати належними, що носять інформацію про предмет доказування. Крім того, якщо навіть і припустити, що відповідач отримав в кредит кошти, то в матеріалах відсутні докази пролонгації строку дії договору про споживчий кредит та укладення відповідних додаткових угод між сторонами позивачем не надано. Позивачем не надано доказів, що відповідача було належно повідомлено загальну суму платежів. Крім того витрати на правову допомогу вважають завищеними та неспівмірними по відношенню до ціни позову, тому в цій частині теж вимоги не підлягають задоволенню. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог і витрат на правову допомогу та справу розглядати без участі відповідача та її представника (а.с.124).
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, письмові пояснення, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 10.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 5578865, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 15 000,00 грн. строком на 90 днів (30 днів пільговий період та 60 днів поточний період) зі сплатою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, що становить 45,00 грн. та 5% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом протягом поточного періоду, що становить 45 000,00 грн. (п.п. 1.5.2, 1.5.3). Даний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 6 кредитного договору) (а.с.15-20).
Згідно з п.1.5. договору, загальні витрати позичальника за пільговий період складають 45,00 грн. в грошовому виразі та 4,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 45 045,00 грн. в грошовому виразі та 1218,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 15 045,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 60 045,00 грн.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 45,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2. Кредитного договору).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 45 000,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 5,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3. Кредитного договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1.
Пунктом 2.3. договору про споживчий кредит № 5578865 від 10.02.2022 передбачено порядок пролонгації (продовження) строку кредитування та нарахування процентів протягом періоду, на який продовжено строк кредитування. Позичальник має вчинити дії передбачені п. 2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження-поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування: 3, 7, 15 днів.
Пунктом 2.4.1. договору передбачене зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.4. Договору.
Згідно з пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.5. та п.2.4. цього договору.
Відповідно до п. 4.2 розділу 4 кредитного договору, сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості), з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п. 1.5.3. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.5.3 Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Відповідно до пункту 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника (п.6.2. договору).
За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил; він не перебуває під впливом хвороби, алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на плато та/або кредитоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив кредитодавця (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил; він не є військовослужбовцем, якому відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом не нараховуються.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Згідно з пунктом 7.1, цей договір, що складається з правил та індивідуальної частини (з додатками № 1 та № 2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту - 15 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 45 045,00 грн., загальна вартість кредиту - 60 045,00 грн. (а.с.34).
Анкета-заява на кредит № 5578865 від 10.02.2022 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан» (а.с.38).
Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 5578865 від 10.02.2022 є Паспорт споживчого кредиту № 5578865, який містить наступну інформацію: щодо отримання кредиту у розмірі 15 000,00 грн. на строк 90 днів, пільговий період 30 днів, поточний період 60 днів, зі сплатою процентної ставки у розмірі 0,01% за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду та стандартної ставки в розмірі 5% за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду вказаного в п.1.3.2. договору. Загальні витрати за пільговий період складають 45,00 грн., загальні витрати за кредитом: (за весь строк кредитування) складають 45 045,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 60 045,00 грн., реальна річна процентна ставка 1218,00 відсотків річних (а.с.36).
З довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 5578865 від 10.02.2022 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор: S88318; дата відправки ідентифікатора позичальнику: 10.02.2022; номер телефону: НОМЕР_3 (а.с.146).
Відповідно до копії квитанції LIQPAY АТ КБ «ПриватБанк» № 1910985653 від 10.02.2022, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок НОМЕР_4 кошти згідно договору № 5578865 в сумі 15 000,00 грн. (а.с.44).
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 5578865, ОСОБА_1 має заборгованість за період з 10.02.2022 по 11.05.2022 в сумі 16 069,50 грн. (а.с.8).
25.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Мілоан» було укладено договір факторингу № 25-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому у сумі 106 716 309,37 грн., а ТОВ «Факторинг Партнерс», здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Мілоан», і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками (а.с.126-145).
З копії Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 26.07.2024 до Договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024 встановлено, що ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло Реєстр Боржників в кількості 15 000 боржників (а.с.11).
Відповідно до Додатку № 3 до Договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024, ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 5578865 від 10.02.2022, загальна сума заборгованості становить 16 069,50 грн., яка складається з наступного: 15 000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом (залишок по кредиту); 1 069,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с.12-14, 21).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5578865, станом на 05.06.2025, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 5578865 від 10.02.2022 становить 16 069,50 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 15 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 1 069,50 грн. (а.с.9).
Вказана сума заявлена позивачем до стягнення.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
З договору про споживчий кредит № 5578865 від 10.02.2022 вбачається що його укладено в електронній формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом враховано також висновок Верховного Суду, зроблений в постанові від 06.02.2019 у справі № 175/4753/15-ц, провадження № 61-8449св18, за яким згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За нормою ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Так, судом встановлено, що кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі на підставі оформлення та подання відповідачем до ТОВ «Мілоан» відповідної анкети-заяви на кредит № 5578865 від 10.02.2022, підписання позичальником одноразовим ідентифікатором та відправлення товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір.
Оскільки без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, за яким з рахунку ТОВ «Мілоан» перераховано кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки ОСОБА_1 , зареєстрованої останньою у особистому кабінеті на сайті miloan.ua.
У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від її імені, до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що відповідач до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій не зверталася, як і не оскаржувала правомірність укладеного договору.
Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, і вона має можливість надати суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредиторів на виконання укладеного договору. Натомість стороною відповідача така виписка надана не була, тому заперечення представника відповідача щодо відсутності доказів отримання кредитних коштів відповідачем суд оцінює критично.
Крім того, з квитанції LIQPAY АТ КБ «ПриватБанк» № 1910985653 від 10.02.2022 встановлено, що 10.02.2022 о 15:51 год. ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок 516875*54 кошти згідно договору № 5578865 в сумі 15 000,00 грн. (а.с.44).
Тому суд критично оцінює посилання представника відповідача на не підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 15 000,00 грн.
Крім того, у договорі зазначені персональні дані відповідача, які повністю збігаються із зазначеними даними у заявах, наданих суду представником відповідача, а саме ПІБ, РНОКПП, місце проживання, номеру телефону. Даних на спростування належності відповідачу карти № 516875*54 матеріали справи не містять. Також в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, які були б не враховані первісним кредитором.
Як вже було встановлено судом, договір про споживчий кредит № 5578865 від 10.02.2022 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо його умов та в подальшому договір виконувала.
Кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту (пункт 1.2, 1.3) і розміру процентної ставки (пункт 1.5,), порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору.
Враховуючи зміст кредитного договору можливо дійти висновку, що ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору була обізнана щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов'язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Таким чином, вказані нарахування процентів за користування кредитом відповідають умовам укладеного між сторонами договору та зазначеним нормам права.
Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Однак у справі не встановлено, що ТОВ «Мілоан» приховало від позичальника об'єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Заперечуючи проти правильності розрахунку та розміру заборгованості по відсоткам, відповідачем не надано доказів щодо неправильності розрахунку наданого позивачем, своїх розрахунків не наведено та не надано належних, достатніх та допустимих доказів факту виконання умов договору.
Крім того, як вбачається з умов договору № 5578865 від 10.02.2022, за весь строк кредитування з 10.02.2022 по 11.05.2022 ОСОБА_1 повинна була сплатити проценти в розмірі 45 045,00 грн.
Проте, відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення та розрахунку заборгованості, позивач нарахував та просить стягнути відсотки в розмірі 1 069,50 грн. Жодних нарахувань поза межами строку дії договору про споживчий кредит № 5578865 від 10.02.2022 стороною позивача не здійснювалось.
Тому, враховуючи викладене та те, що відповідач належним чином не виконала обов'язку за договором, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку про наявність заборгованості відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору № 5578865 в заявленому розмірі в сумі 16 069,50 грн., що складається з: 15 000,00 грн. - тіло кредиту, 1 069,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Що стосується відступлення права вимоги до позивача, суд зазначає наступне:
П. 3.2.6. вищезазначеного кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з договору факторингу № 25-07/2024 від 25 липня 2024 року, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25-07/2024 від 25 липня 2024 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 5578865 від 10.02.2022.
Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за договором про споживчий кредит № 5578865 від 10.02.2022 на підставі договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач належним чином не виконала обов'язку за договором, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме стягненню підлягає на користь позивача сума заборгованості за тілом кредиту, в межах заявленої у позовній заяві суми 15 000,00 грн. та 1 069,50 грн. процентів за користування коштами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до норм ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься копія договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с.28-30), копія заявки на надання юридичної допомоги № 35 від 01.05.2025 (а.с.33), а також копія витягу з акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, згідно якого ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості ОСОБА_1 , договір № 5578865 та надано наступні правові послуги: надання усної консультації - 2 години - 3 000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 2 години - 6 000,00 грн. (а.с.35).
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0530520022 від 19.06.2025 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн. (а.с.1).
Оскільки вимоги позивача задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 5578865 від 10.02.2022 в розмірі 16 069,50 грн. (шістнадцять тисяч шістдесят дев'ять гривень, 50 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень, 00 копійок).
В іншій частині відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 02.02.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий Б . К . Скирда