Справа № 697/2809/25
Провадження № 2/697/123/2026
(ЗАОЧНЕ)
30 січня 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Колісник Л.О.,
за участю: секретаря судових засідань Румини М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі також ТОВ «Споживчий центр», позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 13.05.2025 уклали кредитний договір (оферти) № 13.05.2025-100002101.
Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 11 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 13.05.2025, строком на 98 днів.
Відповідно до умов кредитного договору № 13.05.2025-100002101 від 13.05.2025 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 13.05.2025; сума кредиту 11 000,00 грн.; строк, на який надається кредит 98 днів з дати надання; дата повернення (виплати) кредиту 18.08.2025; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена, продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит; комісія, пов'язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 1 650,00 грн., нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до п. 3.1. Договору, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Згідно з п. 4.1. Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-43хх-хххх-9250.
Відповідно до п. 6.1. Договору, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця.
Відповідно до Договору від 13.05.2025 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 11 000,00 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 13.05.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 11 000,00 грн.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилася заборгованість у розмірі 26034,77 грн., що складається з тіла кредиту 11 000,00 грн., процентів 9240,00 грн., комісії 294,77 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 5500,00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.
Разом з тим відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме: проведена часткова сплата по кредитному договору на суму: 2895,23 грн. від 26.05.2025, що було враховано під час формування довідки про заборгованість та розрахунку суми позовних вимог.
Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 13.05.2025-100002101 від 13.05.2025 у розмірі 26034,77 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.33).
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з'явився, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.16).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації та розміщенням оголошення на веб-сайті суду. Повідомлення про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 13.05.2025 було укладено Кредитний договір № 13.05.2025-100002101, який складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 13.05.2025, Заявки від 13.05.2025, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 13.05.2025-100002101 (кредитної лінії) від 13.05.2025 та паспорту споживчого кредиту, які підписано електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору А 354.
Сторони уклали Договір з наступними умовами: сума кредиту 11 000,00 грн.; строк, на який надається кредит 98 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 18.08.2025; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; комісія, пов'язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 1 650,00 грн.; процентна ставка відсотків річних: 313,76 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка 8334,065%; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 20266,58 грн.; загальні витрати за споживчим кредитом 9266,58 грн.; неустойка: 110,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання, що вбачається з копії заявки та паспорту споживчого кредиту.
З інформаційної довідки від 23.10.2025 № 34-2310 Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вбачається, що відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 13.05.2025 17:42:07 на суму 11 000,00 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 740173564, призначення платежу: видача за договором кредиту № 13.05.2025-100002101.
В порушення умов Договору, ОСОБА_1 у строк кредитування грошові кошти не повернув, внаслідок чого, як вбачається із Довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 13.05.2025-100002101 від 13.05.2025 у останнього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 26034,77 грн., з яких: основний борг складає 11 000,00 грн., заборгованість по процентах складає 9240,00 грн., комісія 294,77 грн., неустойка 5500,00 грн. (а.с.29).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Так, судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А354, який надіслано відповідачу на його фінансовий номер та підписано останнім відповідно 13.05.2025. Відповідач на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді CMC-повідомлення, який ОСОБА_1 використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20534,77 грн., яка складається з:
- заборгованість за тілом кредиту 11000,00 грн.;
- заборгованість за відсотками 9240,00 грн.;
- заборгованість за комісією 294,77 грн.
Відповідно до позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача також неустойку в сумі 5500,00 грн, посилаючись на заявку кредитного договору № 13.05.2025-100002101, у якій сторони узгодили розмір неустойки 110,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 171.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024 № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, та який діє на даний час.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 - 44, ст. 356) доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Вимоги позивача щодо стягнення пені є безпідставними оскільки з системного аналізу як приписів п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом спору свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, а саме прийняття «ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
У даній справі неустойку в сумі 5500,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов'язань позичальником в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому відповідач звільняється від їх сплати на період воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № СЦ00049087 від 24.10.2025, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на 78,87 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 1910,55 грн.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 11-13, 76-79, 81, 141, 223, 263-265, 274, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 13.05.2025-100002101 від 13.05.2025 у розмірі 20534,77 грн. (двадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 77 копійок), що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 11000,00 грн (одинадцять тисяч грн 00 коп.), заборгованості по процентам у сумі 9240,00 грн. (дев'ять тисяч двісті сорок грн. 00 коп.) та комісія в сумі 294,77 грн (двісті дев'яносто чотири грн. 77 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в розмірі 1910,55 грн. (одна тисяча дев'ятсот десять гривень 55 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л . О . Колісник