Справа № 559/332/26
Провадження № 1-кс/559/75/2026
про застосування запобіжного заходу
"03" лютого 2026 р. м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області, в складі слідчого судді ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 62025240030010228 від 15 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-
слідчий і прокурор клопотання у судовому засіданні підтримують, просять застосувати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави. Обґрунтовують тим, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, проходячи військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності поважних причин, не пізніше 17 год. 00 хв. 17 вересня 2025 року не з'явився із лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_1 , а натомість поїхав до АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби та обов'язки військової служби не виконує.
30.01.2026, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
02.02.2026, в порядку ч. 1 ст. 615 КПК України, було затримано підозрюваного ОСОБА_5 .
Вважають, що є три ризики за п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, бо підозрюваний за ч.5 ст. 407 КК України ОСОБА_5 може: 1) переховуватись від органу досудового розслідування та суду, бо підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Під час дії воєнного стану суд не може застосовувати положення ст.ст. 75 та 69 КК України при призначенні покарання за ч. 5 ст. 407 КК України. Встановлено, що ОСОБА_5 перебував у розшуку, як особа яка самовільно залишила військову частину, тобто переховувався від військової служби правопорядку та органу досудового розслідування; 2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перебуваючи на волі, які є військовослужбовцями з його частини; 3) може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки, ОСОБА_5 був неодноразово судимим за вчинення злочинів, у тому числі і тяжких. Все це може свідчити про те, що підозрюваний не бажає ставати на шлях виправлення, а отже у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 не погодились із застосовуванням вказаного запобіжного заходу. Разом з тим захисник просив суд зобов'язати орган досудового розслідування забезпечити проведення його підзахисному військово-лікарської комісії в умовах Рівненського слідчого ізолятора.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання, вирішено, що його необхідно задовольнити.
Встановлено, що 30.01.2026 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Аналіз доказів свідчить про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину. Так, матеріали службового розслідування та документи про проходження військової служби свідчать, що військовослужбовець вибув на лікування й не повернувся після його завершення до військової частини понад чотири місяці.
Відповідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України до ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.407 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, а при цьому застосування м'якшого запобіжного заходу під час дії воєнного стану згідно ч.8 ст.176 КПК України неможливе.
Слідчому судді доведено наявність ризиків за п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, бо підозрюваний ОСОБА_5 був неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, востаннє 14.03.2024 Дубенським міськрайонним судом за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та 6 місяців. Також було встановлено, що ОСОБА_5 двічі самовільно залишав військові частини. Все це свідчить про те, що підозрюваний не бажає ставати на шлях виправлення, вчиняючи нові злочини. Також підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни ними показів, задля уникнення кримінальної відповідальності. Тому існування вищезазначених ризиків разом із наявністю обґрунтованої підозри є достатнім для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 .
Враховуючи особу підозрюваного, його репутацію, спосіб життя, стан здоров'я, матеріальний стан, вагомість доказів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним, до нього необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою. Щодо застави, то згідно ч.4, п.3 ч. 5 ст.182 , ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, але за ч.4 ст.183 КПК України може скористатись правом не визначати заставу в умовах воєнного стану. Враховуючи особу ОСОБА_5 та вимоги ч.8 ст.176 КПК України - суд не визначає підозрюваному розмір застави.
На цьому початковому етапі досудового розслідування таке втручання у права особи, як необхідність ізоляції, обмеження свободи пересування ОСОБА_5 виправдане заради загального суспільного інтересу, задля усунення ризиків, для досягнення мети кримінального провадження й забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З приводу заявленого клопотання сторони захисту, суд вважає, що за відсутності доказів про порушення прав підзахисного з боку адміністрації слідчого ізолятора або органу досудового розслідування, а також з огляду на те, що відповідне звернення може бути подане безпосередньо самим ув'язненим, підстав для задоволення такого клопотання суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, клопотання слідчого підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.176 -178, 183-184, 194, 371- 372, 395 КПК України, суд -
клопотання слідчого задовольнити Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Баку, Республіки Азербайджан, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше неодноразово судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», - запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, до 30 березня 2026 року, без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Копію ухвали надати прокурору, слідчому, підозрюваному та захиснику негайно після її оголошення.
Дата закінчення дії ухвали - 30.03.2026 о 24:00 год..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1