Справа № 559/4276/25
Провадження № 2/559/312/2026
02 лютого 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Костюк Н.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагро» про визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права оренди у нового орендаря та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки,
01.10.2025 року представник позивача Русин Ю.Ю., який діє в інтересах ТОВ «Західна агровиробнича компанія», звернувся до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагро» про визнання укладеною додаткову угоду №б/н від 06.03.2025 до договору оренди землі б/н від 15.06.2018 між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 в указаній в позові редакції; визнання відсутнім у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагро» права оренди земельної ділянки, площею 3,15 га, яка розташована на території Рачинської сільської ради Дубенського району Рівненської обл. (номер запису 60367601); скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди вказаної ділянки (номер запису 60367601).
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу час для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче засідання. Витребувано у відповідачів: ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагро» належним чином засвідчений договір оренди землі на підставі якого набув право оренди земельної ділянки, площею 3,15 га, кадастровий номер 5621686500:03:001:0370, яка розташована на території Рачинської сільської ради Дубенського району Рівненської області ТзОВ «Метагро». Роз'яснено відповідачам право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив, право відповідачів пред'явити зустрічний позов тощо.
22.01.2026 від представника позивача - Ряснянської І.С. надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову та повернення з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, а саме, в розмірі 3633,60 грн. на підставі ст.142 ЦПК України. Також у заяві представник позивача клопотала про зменшення розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу ТзОВ «Метагро», оскільки такий розмір в сумі 14 000 грн є явно завищеним, не відповідає критерію адвокатських витрат, критерію розумності, неспівмірний з обсягом наданих послуг тощо. Так, спір є незначної складності, поданий відзив на позов є незначним за об'ємом, належних доказів на понесення витрат не надано.
22.01.2026 від представника відповідача ТзОВ «Метагро» - Перепечай К.В. надійшло клопотання про стягнення з позивача на користь ТзОВ «Метагро» 14055 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу. Представник відповідача вважає такі витрати законними та обґрунтованими і належним чином підтвердженими.
Представника відповідача ТзОВ «Метагро» - Перепечай К.В. в судовому засіданні не заперечувала проти закриття провадження у справі та підтримала своє клопотання.
В судове засідання представника позивача та відповідач ОСОБА_1 не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду заявлених сторонами клопотань.
Дослідивши заяви представників сторін та матеріали справи, вислухавши представника відповідача ТзОВ «Метагро», суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, роз'яснивши, що згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 5 ст.142 ЦПК України (розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Враховуючи вищевикладене, 50 % сплаченого судового збору слід повернути позивачеві та компенсувати витрати відповідача, пов'язані з розглядом справи.
З приводу розміру витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу надано: ордер на надання правничої допомоги адвокатом Перепечай К.В. відповідачу ТОВ «Метагро», договір про надання правової допомоги від 13.10.2025, у якому, зокрема, визначено, що сума гонорару складає 14000 грн., рахунки за надання послуг за вказаним договором на суму 14055 грн., з яких - 14000 грн. - гонорар, 55 грн. - витрати на поштове відправлення, проміжний звіт від 22.01.2026, з якого вбачається, що на аналіз позову та підготовку відзиву витрачено 3 год., подача клопотання про відшкодування витрат -1 год., представництво - 5 хв.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
За таких обставин, суд вважає, що стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 8000 грн, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме: критерію реальності наданих адвокатських послуг, конкретних обставин справи, заперечень учасників, складності справи та обґрунтованості таких витрат. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що представником фактично подано лише один відзив, підготовка якого дійсно вимагає професійних навичок та витрат часу. Судові засідання у даній справі не потребували багато часу, здебільшого засідання відкладалися, справу не було призначено до судового розгляду. Такі факти у їх сукупності, на переконання суду, свідчать про завищену заявлену вартість витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 137, 142, 255, 256, 258-261, 263 ЦПК України, суд
Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагро» про визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права оренди у нового орендаря та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (місцезнаходження пров.Центральний, буд.1, м.Дубно, Рівненська область, код ЄДРПОУ 41099127) 50 % сплаченої суми судового збору, а саме у розмірі 3633,60 грн., згідно платіжної інструкції №10398 від 09.10.2025.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (місцезнаходження пров.Центральний, буд.1, м.Дубно, Рівненська область, код ЄДРПОУ 41099127), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагро» (місцезнаходження вул.Лесі Українки, буд.129, с.Плоска, Дубенський район, Рівненської області, код ЄДРПОУ 42672010) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів із дня складення цієї ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали виготовлено 02.02.2026.
Суддя О.М.Томілін