Дата документу 29.01.2026Справа № 554/1697/25
Провадження № 1-кс/554/1744/2026
29 січня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання заступника керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025170000000043 від 29.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.114-2 КК України, -
Прокурор звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному №22025170000000043 від 29.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.114-2 КК України.
В обгрунтування клопотання зазначає, що Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025170000000043 від 29.01.2025 рокуза ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2 КК України.
В ході слідства встановлено, що акаунт в соціальній мережі «Однокласники» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зареєстрований на установчі данні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому поширюється інформація про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, створений та фактично використовувався громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ).
При цьому, з інформацією про розміщення Збройних Сил України, яка поширена в загальному доступі на вище вказаній сторінці в соціальній мережі «Однокласники» ознайомилася необмежена кількість користувачів мережі Інтернет.
24.01.2026 року під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Ulefone Armor24» (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ); сім-карта з номером мобільного оператора: НОМЕР_4 , які використовувалися ОСОБА_5 , у тому числі при здійсненні можливої протиправної діяльності.
Вищевказані речі, предмети постановою слідчого від 25.01.2026 року визнані речовим доказом, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, з метою повного, швидкого та неупередженого розслідування під час досудового слідства необхідно провести комп'ютерно-технічну експертизу, оскільки вилучені предмети та речі можуть містити відомості, що не можуть бути виявлені слідчим самостійно, у зв'язку із чим, речові докази будуть в подальшому передані для відповідного експертного дослідження до експертної установи.
Таким чином, з метою забезпечення проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій та в подальшому збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на вищевказану речі, предмети.
З урахуванням викладеного, з метою збереження речових доказів, слідів кримінального правопорушення, забезпечення проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій, прокурор просить задовольнити клопотання.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, слідчий надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, проти накладення арешту не заперечував.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025170000000043 від 29.01.2025 рокуза ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2 КК України.
В ході слідства встановлено, що акаунт в соціальній мережі «Однокласники» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зареєстрований на установчі данні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому поширюється інформація про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, створений та фактично використовувався громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ).
При цьому, з інформацією про розміщення Збройних Сил України, яка поширена в загальному доступі на вище вказаній сторінці в соціальній мережі «Однокласники» ознайомилася необмежена кількість користувачів мережі Інтернет.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.01.2026 року надано дозвіл на проведення обшуку нерухомого майна за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_6 (розмір частки 1/1), з метою виявлення та відшукання мобільних телефонів, особистих комп'ютерів (ноутбуків), електронно-обчислювальної техніки, у тому числі флеш-карт, з'ємних жорстких дисків, на яких, зокрема зберігається інформація про переміщення та розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань; сім-карт мобільних операторів; чорнових записів.
24.01.2026 року під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Ulefone Armor24» (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ); сім-карта з номером мобільного оператора: НОМЕР_4 , які використовувалися ОСОБА_5 , у тому числі при здійсненні можливої протиправної діяльності.
25.01.2026 року слідчим було винесено постанову про визнання мобільного телефону марки «Ulefone Armor24» (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ); сім-карти з номером мобільного оператора: НОМЕР_4 , речовими доказами, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурором доведено, що мобільний телефон марки «Ulefone Armor24» (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ); сім-карта з номером мобільного оператора: НОМЕР_4 , що вилучено під час проведення обшуку від 24.01.2026 року, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучені, відповідно до протоколу обшуку від 24.01.2026 року мобільний телефон марки «Ulefone Armor24» (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ); сім-карта з номером мобільного оператора: НОМЕР_4 , підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025170000000043 від 29.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.114-2 КК України- задовольнити.
Накласти арештна майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке вилучене 24.01.2026 року під час обшуку житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон марки «Ulefone Armor24» (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ); сім-карту з номером мобільного оператора: НОМЕР_4 , до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1