03 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 457/1152/25 пров. № А/857/46349/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання Порцін В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду заяву Касандяка Володимира Васильовича, як представника Касандяка Романа Васильовича про відвід судді Носа Степана Петровича від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року у справі №457/1152/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Касандяк Володимир Васильович до поліцейського ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Олійника Івана Васильовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №457/1152/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Касандяк Володимир Васильович до поліцейського ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Олійника Івана Васильовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року заяву Касандяка Володимира Васильовича, як представника Касандяка Романа Васильовича про відвід судді Заверухи Олега Богдановича задоволено частково, з урахуванням мотивів викладених у мотивувальній частині цієї ухвали. Відведено суддю Заверуху Олега Богдановича від розгляду справи №457/1152/25 (А/857/46349/25). Адміністративну справу №457/1152/25 (А/857/46349/25) передано для повторного автоматичного розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року заяву Касандяка Володимира Васильовича, як представника Касандяка Романа Васильовича про відвід колегії суддів у справі №457/1152/25 задоволено частково, з урахуванням мотивів викладених у мотивувальній частині цієї ухвали. Відведено суддів Мікулу Оксану Іванівну, Гінду Оксану Миколаївну, Ніколіна Володимира Володимировича від розгляду справи №457/1152/25 (А/857/46349/25). Адміністративну справу № 464/8399/16-а (А/857/16093/25) передано для повторного автоматичного розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2026 року справу №457/1152/25 передано на розгляд колегії суддів: суддя-доповідач: Нос С.П., судді: Кухтей Р.В., Шевчук С.М.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року адміністративну справу №457/1152/25 прийнято до провадження та призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 03 лютого 2026 року о 11:30 год. у залі судових засідань № 4 Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул. Саксаганського, 13, м. Львів).
03 лютого 2026 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Касандяк Володимир Васильович, про відвід судді Носа Степана Петровича за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Касандяк Володимир Васильович, про відвід судді Носа Степана Петровича, колегія суддів зазначає наступне.
Частина 1 ст.36 КАС України передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
З вищенаведеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Так, зі змісту заяви позивача про відвід судді вбачається, що заявник, як на обставини, що викликають сумнів у неупередженості та необ'єктивності головуючої судді зазначає наступне.
Згідно з п.2,3,4 резолютивної частини апеляційної скарги у справі №А/857/46349/25, позивачем, крім іншого, внесено на розгляд суду апеляційної інстанції клопотання про забезпечення цим судом здійснення Касандяком Р. В. своїх процесуальних прав, зокрема, права: брати участь у публічному слуханні його апеляційної скарги шляхом надання позивачеві та його представнику можливості приймати участь у судових засіданнях призначених судом апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; ставити питання іншим учасникам справи та свідкам, для чого, в порядку підготовки справи № 457/1152/25 до апеляційного розгляду, постановити ухвалу про виклик у судове засідання для допиту у якості свідків поліцейських СРПП ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 ; брати участь у дослідженні доказів сторони відповідача, для чого, в порядку підготовки справи №457/1152/25 до апеляційного розгляду, витребувати у відповідача: 1) книги постових відомостей розстановки нарядів відділення №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області на 12 липня 2025 року, 2) відомості від 12.07.2025 з обліку діяльності наряду поліції по нагляду за дорожнім рухом, 3) картки маршруту патруля. Однак у матеріалах електронної справи апеляційного провадження № А/857/46349/25, яку відображено у електронному кабінеті представника позивача у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", немає відомостей про ухвали суду апеляційної інстанції постановлені суддею-доповідачем або колегією судів за результатом розгляду клопотань позивача, що викладені у п. 2,3,4 резолютивної частини його апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 21.10.2025.
На думку заявника, обставина відсутності у матеріалах електронної справи апеляційного провадження №А/857/46349/25 відомостей про ухвали суду, що постановлені за результатом розгляду його клопотань зазначених у резолютивній частині апеляційної скарги, може бути обумовлена процесуальною бездіяльністю судді Носа С.П.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що заявлені апелянтом клопотання розглядаються у судовому засіданні.
Будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу судді Носа Степана Петровича, які можна було відносити до інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, заявник не навів.
Колегія суддів зазначає, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово “неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції “неупередженість» (“безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості слід керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) “об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) “суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Колегія суддів зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Стаття 2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України “Про судоустрій та статус суддів»).
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі необхідно враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Таким чином, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених статтею 36 КАС України, які б перешкоджали судді Носу Степану Петровичу брати участь у розгляді цієї адміністративної справи чи свідчити про його упередженість, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви про відвід судді Носа Степана Петровича.
Згідно з ч.3, 4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Таким чином, дослідивши доводи поданої заяви про відвід судді Носа Степана Петровича, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись ст.36, 37, 39, 40, 311, 325, 328 КАС України,
У задоволенні заяви Касандяка Володимира Васильовича, як представника Касандяка Романа Васильовича про відвід судді Носа Степана Петровича від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року у справі №457/1152/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повний текст ухвали складено 03.02.2026