Справа №295/1534/26
Категорія 12
2-о/295/72/26
про відмову у відкритті провадження
30.01.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., вирішуючи питання про відкриття провадження по заяві ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Бондарчук Наталія Володимирівна про встановлення факту, що має юридичне значення,
29.01.2026 до Богунського районного суду м. Житомира подано заяву, в якій ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що громадянка ОСОБА_2 , зазначена у свідоцтві про смерть, громадянка ОСОБА_2 зазначена у свідоцтві про шлюб та громадянка ОСОБА_3 зазначена у свідоцтві про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - є однією і тією ж особою.
Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України та за участю заявника і заінтересованої особи ( частина 3, частина 4 статті 294 ЦПК України).
Частино першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У частині третій цієї ж статті вказано, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що судами також не встановлюється тотожність особи.
Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ України та/або до суду.
Зі змісту заяви слідує, що заявник просить суд встановити тотожність особи, яка зазначена під різними іменами у правовстановлюючих документах. Тобто, ця заява спрямована саме на встановлення тотожності цих осіб, що не допускається.
Встановлення даного факту заявнику необхідне для отримання спадщини після смерті дружини заявника ОСОБА_1 .
Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Таким чином, даний факт повинен бути встановлений в межах вирішення спору про право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті дружини заявника ОСОБА_1 , за відсутності інших спадкоємців, із органом місцевого самоврядування за місцем знаходження спадкового нерухомого майна.
Частиною четвертою статті 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 1 п.1 ст. 186 ЦПК України - суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Оскільки із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 19, 186, 293, 315, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Бондарчук Наталія Володимирівна про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Г. Перекупка