Справа №295/13656/25
Категорія 38
2/295/653/26
29.01.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді Зосименко О.М.,
за участі секретаря судового засідання Федоренко Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором заборгованість за кредитним договором № 101069148 від 29.05.2021 у розмірі 55 920,00 грн.
В обґрунтування вимог вказано, що відповідач уклала договір про споживчий кредит № 101069148 від 29.05.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12 000,00 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. 14.09.2021, згідно з умовами договору відступлення прав вимоги №08Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 101069148 від 29.05.2021 на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуто права вимоги до відповідача. Згідно з договором відступлення права вимоги, сума боргу перед новим кредитором становить 55 920,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 12 000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 42 120,00 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 1 800,00 грн. Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Представник позивача в судове засіданні не з'явилася, направила заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала. Відповідач надав заяву в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги визнає в частині тіла кредиту, а не визнає інші нарахування, у зв'язку з тим, що він є військовослужбовцем.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 101069148 (а.с. 15-18), відповідно до умов якого сума кредиту становить 12 000,00 грн, строком на 30 днів з 24.05.2021 (дата надання кредиту). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 28.06.2021. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 7 920,00 грн в грошовому виразі та 43,682.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 19 920,00 гривень. Комісія за надання кредиту: 1 800,00 грн, яка нараховується за ставкою 15.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 6 120,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,7 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені 2.2,.2.3 цього договору (п. 1.2-1.7 договору).
Відповідно до платіжного доручення № 28117384 від 29.05.2021, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідачу 12 000,00 грн згідно з договором № 101069148 (а.с. 32).
14.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанси» укладено договір факторингу №08Т. Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №07Т від 13.09.2021, позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 101069148 на суму 55 920,60 грн, з яких: 12 000,00 грн - сума заборгованості за тілом, 42 120,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 800,00 грн - сума заборгованості за комісією (а.с. 12, 21-23 ).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 частини першої ст.3 ЦК України.
Приписи частин першої та третьої ст.509 ЦК України передбачають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статями 1049, 1050 ЦК України передбачено,що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною третьою ст.207 ЦК України, визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно з частиною другою ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 611 та частиною першою ст.612 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Нормами ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про споживчий кредит № 101069148 від 29.05.2021, укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, не підписаний позичальником у порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», договір не містить електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором або аналога власноручного підпису. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором не підписані також і додаток №1 до договору - графік платежів, та паспорт споживчого кредиту.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог не підтверджено обставини погодження між кредитодавцем та позичальником умов щодо сплати відсотків за користування кредитом у сумі 42 120,60 грн та комісії у сумі 1 800,00 грн, не доведено, на яких умовах між банком та позичальником була досягнута згода щодо плати за користування кредитом, а тому ці вимоги є безпідставними.
Беручи до уваги викладене вище, дослідивши докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача фактично отриманих коштів у сумі 12 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.
Що стосується витрат на правничу допомогу, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону тане є складною, тому враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, доходить до висновку, що у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, у розмірі 2 000,00 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також учасники бойових дій.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач як військовослужбовець та учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору у даній справі.
Водночас, відповідно до частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі звільнення сторони від сплати судового збору судовий збір стягується з іншої сторони або компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки у даній справі відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі закону, а позовні вимоги задоволені частково, суд приходить до висновку, що судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.
Керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 258, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 101069148 від 29.05.2021 у сумі 12 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в розмірі 519,82 грн.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.М. Зосименко