04 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/9942/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (суддя Кисіль Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії в разі втрати годувальника з 29.12.2023 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у грошовому атестаті №10/1719 від 26.06.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 29.12.2023 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у грошовому атестаті №10/1719 від 26.06.2023, з урахуванням виплачених сум.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, суд дійшов хибного висновку при вирішенні питання поновлення позивачу строку звернення до суду.
Також зазначено, що у зв'язку зі скасуванням в судовому порядку, пункт 4 Постанови №704 підлягає застосуванню у первісній редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 через представника звернулася до відповідача із заявою, в якій просила «зробити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в разі втрати годувальника, із розрахунку 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника ( ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на посаді стрілець-санітар 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , звання солдат) на одного непрацездатного члена сім'ї.»
Листом від 23.09.2024 року їй в перерахунку пенсії було відмовлено, з наступних підстав «Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Головне управління) розглянуло Вашу заяву як представника ОСОБА_1 щодо її пенсійного забезпечення та повідомляє.
На підставі наданих ІНФОРМАЦІЯ_3 документів, ОСОБА_1 з 29.12.2023 призначено пенсію в разі втрати годувальника на умовах Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у розмірі 70 % від грошового забезпечення загиблого годувальника, з урахуванням вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 №674 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Таким чином, пенсія ОСОБА_1 обчислена та виплачується відповідно до наданих матеріалів для призначення пенсії, в тому числі і зазначеного Вами грошового атестату від 26.06.2023 №10/1719, з урахуванням вимог пенсійного законодавства.».
Проте, відповідно до грошового атестата 26.06.2023 №10/1719, грошове забезпечення загиблого ОСОБА_2 становило 20586,30 грн, де:
- 2820,00 грн. посадовий оклад;
- 530,00 грн. оклад з військове звання;
- 0,00 грн. надбавка за вислугу років 0%;
- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення (специфічні умови проходження служби - 2177,50грн та премія - 15058,80 грн).
Позивачка зазначає, що основний розмір пенсії, при її призначенні, було обраховано із 70% відсотків грошового забезпечення і становить наразі 2345,00 гривень, при цьому в основу розрахунку відповідач взяв не грошове забезпечення в цілому у розмірі 20586,30 гривен, а взяв лише грошове забезпечення без врахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення (3350 гривень), тобто повинно бути (20586,30 х 70%=14410,41 гривень), а наразі вона отримує лише 2345,00 гривень (з урахуванням індексації 2531,66 гривень), тобто (3350 х 70% = 2345,00 гривень), що підтверджується доданим розрахунком.
Тобто, відповідач виключив з розрахунку середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення (специфічні умови проходження служби - 2177,50 грн. та премія - 15058,80 грн.).
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 36 Закону №2262-ХІІ розміри пенсії в разі втрати годувальника, яка обчислюється з грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
На виконання Закону №2262-ХІІ прийнято Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за №135/13402.
Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян».
Відповідно до п.1 Порядку, заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Уповноваженим органом (структурним підрозділом) заява про призначення пенсії з необхідними документами до органу, що призначає пенсію, може надсилатись поштою.
Пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті (ст. 29 Закону №2262-ХІІ).
Відповідно до статті 30 Закону №2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, що мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
- діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надає передбачених законодавством України для отримувачів пенсій.
- дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює (п.п. а), д) ч.4 ст. 30 Закону №2262-ХІІ).
Порядок обчислення заробітку (грошового забезпечення) для визначення розміру пенсій особам, що мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону №2262-XII, регламентується ст. 43 вказаного Закону. Зокрема, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Для призначення пенсії в разі втрати годувальника подано грошовий з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які отримував загиблий військовослужбовець протягом останніх 24 календарних місяців служби підряд до дати смерті.
Суд першої інстанції встановив, що грошове забезпечення загиблого становило 20586,30 гривен. Тоді як, на дату призначення на одного утриманця з 29.12.2023 року пенсія становить 2345,00 грн. (70% * 3350 = 2345 грн.). З урахуванням індексації 2531,66 гривень.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при розрахунку пенсії позивачки протиправно не були враховані додаткові види грошового забезпечення загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 . Зазначене підтверджується розрахунками пенсії в разі втрати годувальника станом на 01.03.2024 та 01.05.2024, які долучені до матеріалів справи.
Судом було вірно встановлено наявність підстав для задоволення позовних вимог позивачки.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Суд обґрунтовано зазначив, що не підлягає застосовуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки застосування вказаного строку матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем право, передбачене статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо проведення такого перерахунку з дати виникнення на нього без обмеження строком в разі, коли перерахунок не проведений із вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 04 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш